Постанова № 9230446, 31.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р.           Справа № 2-а-741/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за відсутності сторін:

розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи

за позовом: Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чечельницького відділення

до: Приватного підприємства "Агрофірма "Куренівська"

про: стягнення заборгованості

                                                            ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чечельницького відділення з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма "Куренівська" (далі – ПП "Агрофірма "Куренівська") про примусове заборгованості по податках і зборах в загальному розмірі 22441 грн. 91 коп.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що станом на 04.02.2010 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податках і зборах в загальній сумі 22441 грн. 91 коп., з яких 18421 грн. 01 коп. – основний платіж, 443 грн. 64 коп. – пеня, штрафні (фінансові) санкції 3577 грн. 17 коп., в тому числі в розрізі платежів: фіксований сільськогосподарський податок –1438 грн. 87 коп. – основний платіж та 80 грн. 18 коп. – пеня; по податку на додану вартість –11587 грн. 41 коп. – основний платіж, 299 грн. 28 коп. – пеня та штрафні (фінансові) санкції – 3577 грн. 17 коп.; по податку з доходів найманих працівників – 4222 грн. 11 коп. – основний платіж; орендна плата за землю з юридичних осіб – 1172 грн. 71 коп. – основний платіж, 64 грн. 18 коп. – пеня.

Вищевказана заборгованість станом на дату подання позовної заяви ПП "Агрофірма "Куренівська" в добровільному порядку не сплачена, а тому позивач змушений звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 26 лютого 2010 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-741/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17 березня 2010 року. В зв’язку із неявкою в судове засідання сторін розгляд справи відкладався до 31 березня 2010 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, проте надав заяву від 30.03.2010 року вх. № 6374 (а.с.24) в якій просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте надав заяву від 29.03.2010 року вх. № 6375 (а.с.26) в якій просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги визнає в повному обсязі.

За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 статті 3 КАС України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього КАС України.

За правилами частини третьої статті 122 КАС України та частини першої статті 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

Оскільки сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому дана справа розглянута та вирішена в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Приватне підприємство "Агрофірма "Куренівська" зареєстроване Чечельницькою районною державною адміністрацією 22.03.2007 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія А00 №594747 (а.с.15).

Відповідно до довідки № 7 від 27.03.2007 року, дане підприємство включене до ЄДРПОУ та знаходиться за адресою: 24822, Вінницька область, Чечельницький район, с. Куренівка, вул. І - Травня, 1 (а.с. 16).

Як вбачається з заяви форми №1-ОПП для юридичних осіб (філій) №388 від 28.03.2007 року ПП "Агрофірма "Куренівська" взято на облік Чечельницьким відділенням Бершадської МДПІ як платник податків (а.с. 14).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" дано визначення, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини 3 цієї ж статті, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В силу статей 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок на додану вартість; 2) акцизний збір; 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; 4) податок на доходи фізичних осіб; 5) мито; 6) державне мито; 7) податок на нерухоме майно (нерухомість); 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); 9) рентні платежі;10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11) податок на промисел; 12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14) збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; 16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; 17) збір до Державного інноваційного фонду; 18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19) фіксований сільськогосподарський податок; 20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); 22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 23) збір за використання радіочастотного ресурсу України; 24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); 25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 26) збір за проведення гастрольних заходів; 27) судовий збір; 28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно з визначенням, даним у пункті 1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг - це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

В свою чергу податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Чечельницьким відділенням Бершадської МДПІ з відповідачем проведено звірку податкового боргу за результатами якої складено акт №142 від 04.02.2010 року (а.с. 6).

Станом на 04.02.2010 року заборгованість відповідача перед бюджетом по податках і зборах становить 22441 грн. 91 коп., в т.ч. заборгованість за основним платежем - 18421 грн. 01 коп., заборгованість по штрафній (фінансовій) санкції - 3577 грн. 17 коп., та пеня - 443 грн. 64 коп.

Наявність податкового боргу підтверджується також витягами з облікової картки відповідача (а.с.7-13).

Чечельницьким відділенням Бершадської МДПІ вживались заходи щодо отримання заборгованості по обов’язкових платежах, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме направлялись податкові вимоги № 1/47 від 17.04.2009 року на суму 37769 грн. 52 коп., № 2/52 від 18.05.2009 року на суму 41828 грн. 20 коп., проте, вжиті заходи не дали позитивного результату щодо погашення зазначеної суми податкового боргу і на даний час податковий борг відповідачем в повному обсязі не погашено.

В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались, останні податковим органом не відкликані, а відтак є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Примусове стягнення податкового боргу – передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Оцінюючи клопотання відповідача про визнання позову у повному обсязі суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що клопотання базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, в тому рахунку обопільно підписаним сторонами актом звірки податкового боргу станом на 04.02.2010 року, а визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Бершадської МДПІ в особі Чечельницького відділення є доведеними відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з ПП "Агрофірма "Куренівська" суму заборгованості у розмірі 22441 грн. 19 коп. Наявність вказаного податкового боргу підтверджується наданими розрахунками позивача, матеріалами справи.

За правилами частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, проте, лише ті, які пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ :

Позов Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чечельницького відділення задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Куренівська" (24800, Вінницька область, Чечельницький район, с. Куренівка, вул. І – Травня, 1, ідентифікаційний код 34363671, р/р №2605107784400400 в філії АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Вінниці МФО 302690) заборгованість в сумі 22441 грн. 19 коп. (двадцять дві тисячі чотириста сорок одну гривню, дев’ятнадцять копійок) до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна

Суддя:

Секретар: