Постанова № 9230440, 15.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5309/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : Данилюка В. М.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінекс Інвест"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ :

В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" адміністративно-господарські санкції в розмірі 685480,00 грн. та пеню в розмірі 49970 грн. 52 коп..

Позов мотивовано тим, що не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач у поданому звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік вказав середньооблікову кількість штатних працівників – 870 осіб, середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 10 осіб. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», самостійно розрахована відповідачем становить 35 осіб. Таким чином, відповідач не забезпечив встановленого нормативу 25-ти робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте надав заперечення від 22.01.2010 року, в яких зазначив, що необхідна кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів була відповідачем створена, проте працевлаштовані тринадцять осіб, яким встановлена інвалідність. В підтвердження наведеного відповідач вказує на те, що наказом від 18.02.2008 року ТОВ «Барлінек Інвест» було додатково створено 20 робочих місць для працевлаштування інвалідів на посадах оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній, 5 – на посадах пакувальника. Наказом від 03.09.2008 року №240/1-п додатково створено 25 робочих місць на посадах оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній. Наказом від 01.12.2008 року №317-п додатково створено ще 10 робочих місць на посадах оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній. Окрім того, відповідач стверджує, що на протязі 2008 року подавав до Лівобережного центру зайнятості м.Вінниці інформацію про вакансії для працевлаштування інвалідів, в результаті чого працевлаштовано 1 особу-інваліда.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно звіту відповідача (а.с.7) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми №10-ПІ, у 2008 році на підприємстві працювало 870 осіб, з них 10 інвалідів.

          Частиною 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Також, частиною 2 статті 19 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з даних положень Закону, на підприємстві відповідача повинно працювати 35 інвалідів, а у звіті відповідачем визначено норматив робочих місць у кількості 10 інвалідів - штатних працівників, чим порушено норму ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якої для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Відповідно до ч.2 статті 19 зазначеного вище Закону кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Тобто норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в даному випадку становить 35 місць.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається з листа від 15.05.2009 року №02-04/1073 Лівобережний міжрайонний центр зайнятості повідомив відділення Фонду про те, що відповідач у 2008 році надавав центру зайнятості інформацію за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» 19.02.2008р., 22.07.2008р., 20.08.2008р., в кожній з яких містилась інформація про наявність одного робочого місця для працевлаштування інваліда. За направленням центру зайнятості на товаристві з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" була працевлаштована 1 особа з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідач не забезпечив встановлення нормативу 25 робочих місць для працевлаштування інвалідів та добровільно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 685480,00 грн. в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, як це передбачено ч. 4 ст. 20 Закону, що зумовило нарахування позивачем пені в розмірі 49970,52 грн. за порушення терміну сплати адміністративно - господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, встановлено, що порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. З огляду на вищенаведені норми позивачем було нараховано пеню в розмірі 49970,52 грн.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінекс Інвест"(21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 7-в, р/р 2600905690746, ВФ ВОД АКД "Правекс банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 34004579) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") адміністративно-господарські санкції в сумі 685480,00 грн. (шістсот вісімдесят п'ять чотириста вісімдесят гривень) та пеню в сумі 49970,52 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 52 копійки), що в загальній сумі становить 735450,52 грн. (сімсот тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 52 копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 16.02.10

Суддя          Іващук Олена Іванівна 15.02.2010