Постанова № 9229258, 14.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2010                                                                                           № 35/114

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Ясиновська О.В. – голова правління,

Славов В.О. – дов. б/н від 21.04.2009р.,

від відповідачів 1, 2 - Пінчук М.М. – договір від 05.01.2010р.,

від третьої особи - Пінчук М.М. – договір від 05.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-7"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.11.2009

у справі № 35/114 ( .....)

за позовом                               Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-7"

до                                                   Підприємство "Ангел-охоронець"

                                                  Підприємство "Київ-Столиця "Фундація "Європейський Київ"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві "Європейський Київ"

про                                                   визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2009р. у справі №35/114 в позові ЖБК „Суднобудівник – 7” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ЖБК „Суднобудівник – 7” подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі 1, 2 і третя особа просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.02.2006р. між П „Київ-Столиця” в особі Генерального директора Пінчука М.М. (Виконавець) та ЖБК “Суднобудівник-7”, в особі Голови правління Лопатою В.С. (Замовник) було укладено Угоду №22935211 (надалі –Угода, т.1 а.с.113-114).

Відповідно до умов даної Угоди (пп.1.1 Угоди) Виконавець надає Замовнику консультації, інформаційні та інші послуги з питань, що стосуються статутної діяльності Замовника (питання ведення діловодства, бухгалтерії, юридичного обслуговування тощо), а останній оплачує консультації та надані послуги у порядку та розмірі, що визначені цією Угодою.

Згідно п.9 Угоди ця Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє на протязі одного року.

Дія угоди автоматично подовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення дії угоди сторони після аналізу практики діяльності відповідно до п.12 цієї Угоди не заявляють про її розірвання (п.10 Угоди).

Відповідно до п.12 Угоди по закінченні кожного року дії угоди, її умови аналізуються з урахуванням практики діяльності сторін і обґрунтовані пропозиції сторін враховуються шляхом прийняття додаткових угод. Кожна сторона має право ставити перед іншою стороною питання про зміну (уточнення) умов угоди. Взаємоприйняті зміни оформлюються додатками до угоди. При незгоді з пропозицією про зміну угоди, сторона дає письмову мотивовану відмову на протязі п’яти днів. При недосягненні сторонами згоди щодо змін до угоди або її подовження – угода підлягає розірванню.

01.02.2007р. між Колективним підприємством по обслуговуванню житла „Майстер-1” (правонаступником якого є П „Ангел-Охоронець”) (Виконавець) в особі Генерального директора Пінчука М.М. та ЖБК “Суднобудівник-7”, в особі Голови правління Лопатою В.С. (Замовник) була укладена Угода №22935211 (надалі-Угода, т.1 а.с.50).

Відповідно до умов даної Угоди (п.1 Угоди) Виконавець надає Замовнику консультації, представницькі та інші послуги з питань, що стосуються статутної діяльності Замовника, а останній оплачує консультації за отримані послуги у порядку та розмірі, що визначені цією угодою.

Відповідно до п.12 Угоди дана Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, виконання Замовником п.10 цієї угоди (щодо внесення авансу) та діє на протязі одного року.

Дія угоди автоматично продовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення угоди сторони, після аналізу практики діяльності відповідно до п.15 цієї угоди, не заявляють про її розірвання (п.13 Угоди).

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадах, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способом захисту права, які перелічені, зокрема у ст.16 ЦК України.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звертається до відповідача. Зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета та підстав позову не допускається.

Тому суд першої інстанції вірно відмітив, що вимоги позивача щодо розтлумачення змісту Договорів (правочинів) відповідно до ст.213 ЦК України, заявлені позивачем з порушенням вимог ст.22 ГПК України і не підлягають судовому розгляду в даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, як і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Стаття 180 ГК України, зокрема, визначає, що зміст господарського договору становить умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані Угоди №22935211 від 01.02.2007 року та №22935211 від 01.02.2006 – є угодами про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодекс України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні Угоди мають всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів (предмет, ціну та строк дії договору). Будь-яких змін умов оскаржуваних Угод (в частині предмету, ціни чи строку дії) сторонами не вносилось.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-III від 29.11.2001р. (далі - Закон), органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Відповідно до пункту 50 Статуту позивача визначено, що Правління житлово-будівельного кооперативу є виконавчим органом кооперативу, підзвітним загальним зборам (зборам уповноважених) (т.1 а.с.16-37).

Таким чином, враховуючи наведене, ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, має застосовуватись, коли волю від імені фізичної особи виявила особа, що немає належного повноваження відповідно до закону та установчих документів юридичної особи.

Докази на підтвердження того, що спірний Договір підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії оскаржуваної Угоди №22935211 від 01.02.2006 року визначений сторонами до 01.02.2007р.

В матеріалах справи наявний лист відповідача 2 (№63 від 25.12.2006р.), яким відповідач повідомив позивача про закінчення строку дії Угоди та небажання продовжувати відносини за даною Угодою.

На протязі дії Угоди позивачем отримувались від відповідача 2 відповідні послуги, про що свідчать акти “Про результати надання послуг згідно угоди №22935211 від 01.02.2006р.”, та розрахунки, які здійснювались позивачем.

Щодо Угоди №22935211 від 01.02.2007 року місцевий суд зазначив наступне.

Відповідно до п.12 Угоди дана Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, виконання Замовником п.10 цієї угоди (щодо внесення авансу) та діє на протязі одного року, тобто до 01.02.2008р. Дія Угоди автоматично продовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення дії Угоди сторони, після аналізу практики діяльності відповідно до п.15 Угоди, не заявляють про її розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 листом №1 від 25.03.2007 року (копія листа наявна в матеріалах справи) повідомив позивача про припинення дії Угоди з 01.04.2007 року у зв’язку з тим, що останній на виконання умов договору не вніс авансовий платіж, який дорівнює щомісячній абонплаті, що визначена п.4.1 Угоди, сплаченої за три місяці вперед та не пізніше 15 числа поточного місяця (березня 2007), не підписав та не направив відповідачу-1 акт “Про результати надання послуг” за попередній місяць (лютий 2007).

На підставі вказаного листа позивачем було перераховано П „Ангел-охоронець” 1200 грн. – абонплати за лютий, березень місяці 2007 року та передоплата абонплати за квітень 2007 (докази чого надані до матеріалів справи).

У зв’язку з невиконанням позивачем обов’язків, що передбачені п.3 даної Угоди, відповідач-1 направив позивачу лист-повідомлення №12 від 25.12.2007 року про своє небажання продовжувати дію Угоди.

Будь-яких заперечень з боку позивача щодо припинення дії спірних Угод, чи доказів на підтвердження дій, спрямованих на продовження спірних Угод в матеріалах справи відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дію спірних Угод сторонами припинено і цей висновок місцевого суду є вірним.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладання оскаржуваних Угод під впливом обману та вчинено внаслідок зловмисної домовленості (ст.ст. 230, 232 Цивільного кодексу України).

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив ЖБК „Суднобудівник – 7” в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ЖБК „Суднобудівник – 7” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 25.11.2009р. у справі №35/114 – без змін.

Справу №35/114 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.04.10 (відправлено)