Постанова № 9229262, 19.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2010                                                                                           № 40/35-11/460

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Утіралова А.М. – дов. №20 від 19.04.2010р.,

від відповідача - Твердохлєбов Є.Г. – дов.№6-Д від 18.01.2010р.,

Смикало Я.Й. – дов. №8-Д від 18.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Констеб Лтд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.02.2010

у справі № 40/35-11/460 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Констеб Лтд"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон Лтд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 05.02.2010р. по справі №40/35-11/460 у первісному позові позивачу відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Констеб ЛТД” на користь ТОВ „Карбон ЛТД” 347972,49 грн. заборгованості, 4576,47 грн. пені, 3525,49 грн. державного мита і 117,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „Констеб ЛТД” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги по первісному позову і відмовити повністю у зустрічному позові.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Карбон ЛТД” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

По первісному позову.

10.07.2000р. між ТОВ „Констеб ЛТД” (замовник) і ТОВ „Карбон ЛТД” (виконавець) було укладено Договір про надання послуг (т.1 а.с.7-9), згідно якого виконавець забезпечує позивача теплопостачанням, гарячим та холодним водозабезпеченням на 1-8 поверхах 3 та 4 секції у будинку №1 по пров. Лабораторному в м.Києві, заг. Площею 3000 кв.м., а замовник оплачує надані послуги.

За договором про надання послуг від 01.12.2008р., який укладено між ТОВ „Констеб ЛТД” (замовник) і ТОВ „Карбон ЛТД” (виконавець), виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги із забезпечення теплопостачання, гарячого і холодного водозабезпечення приміщень, займаних замовником, та мереж пожежогасіння на 1-8 поверхах 3 та 4 секцій у будинку №1 по провулку Лабораторному, а також передачі електричної енергії від ТП 746 до ЩС в щитовій виконавця; обслуговування і ремонту інженерних мереж та обладнання, за допомогою яких забезпечується надання вищезазначених послуг.

Фактично Договір був підписаний ТОВ „Констеб ЛТД” 24.12.2008р. після узгодження редакції Договору з урахуванням протоколу розбіжностей (листи № 117 від 09.12.2008р., № 61 від 16.12.2008р., № 60 від 15.12.2008р., № 130 від 22.12.2008р. та № 65 від 24.12.2008р.).

Термін дії Договору – з 01.12.2008р. по 30.04.2009р. (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.6. Договору відповідачем за первинним позовом взято на себе зобов'язання своєчасно нараховувати плату за надані послуги, передбачені у п. 1.1. Договору та пред'являти замовникові відповідні рахунки разом з документами, що підтверджують обсяг наданих послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до п. 73 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” такі види господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії підлягають ліцензуванню.

Згідно зі ст. 23 Закону України “Про теплопостачання” господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

Однак, як свідчать обставини справи, відповідач за первісним позовом для надання послуг за Договором не виробляв товарну продукцію на об'єктах сфери теплопостачання для потреб споживачів, а лише забезпечував опалення і підігрів води у розташованому по пров. Лабораторному, 1 будинку з використанням власної котельні. Таким чином, послуги, які надавалися відповідачем за первісним позовом, не можуть бути розцінені як діяльність, що підлягає ліцензуванню згідно із ст. 23 Закону України “Про теплопостачання”.

Тому суд першої інстанції законно не задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення (розділ 3 Договору).

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6.1 Договору усі суперечності та розбіжності вирішуються сторонами за взаємною згодою, а у випадку недосягнення такої – за рішенням господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Вимога про внесення змін до Договору саме в період його дії позивачем за первісним позовом не заявлялась.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України договір вважається зміненим з моменту набрання чинності рішенням суду, а станом на момент розгляду справи дія Договору про надання послуг від 01.12.2009р. припинена, тому позовні вимоги в частині внесення змін до Договору про надання послуг від 01.12.2008р. в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення обґрунтовано не задоволені судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом не наведено підстав та правового обґрунтування вимог про зобов’язання ТОВ „Карбон ЛТД” внести зміни до Договору про надання послуг від 01.12.2008р. в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення та зобов’язання відповідача при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а холодного водопостачання та водовідведення використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ „АК „Київводоканал”. Змісту таких вимог та, які саме конкретні дії ТОВ „Карбон ЛТД” повинно вчинити для внесення змін до Договору, які конкретно зміни необхідно внести, а також який саме розрахунок відповідач зобов’язаний використовувати при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання та, які тарифи використовувати при розрахунку ціни холодного водопостачання та водовідведення, позивач також не вказав.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності із положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Обов’язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

ТОВ „Констеб ЛТД”, обґрунтовуючи суму заявлених збитків в розмірі 100000 грн., зазначило, що у зв’язку з відключенням у холодну пору року відповідачем за первісним позовом холодного та гарячого водопостачання, а також опалення у приміщеннях займаних позивачем за первісним позовом, останній поніс збитки пов’язані з обігрівом приміщень за допомогою електроприладів, був змушений викликати спеціалістів АЕК “Киїенерго”, які проводили профілактичні роботи та попереджали виникнення пожежі внаслідок перевантаження мереж, а також з ініціативи орендарів з позивачем за первісним позовом було розірвано чотири договори оренди, а для тих, орендарів, що залишились, знижено орендну плату.

Докази на підтвердження понесення позивачем за первісним позовом заявленого розміру збитків в матеріалах справи відсутні.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ТОВ „Констеб ЛТД” в стягненні 100000 грн. збитків.

По зустрічному позову.

Згідно ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо ставок за якими обчислюватиметься (визначатиметься) плата за надані відповідачем за первинним позовом послуги.

Відповідно до додатку №2 до Договору (т.1 а.с.19) сторони визначили схему розрахунків за надані послуги. При цьому за основу (як нормативний акт відповідно до якого визначається вартість одиниці) визначено Розпорядження КМДА від 27.11.2008р. №1663.

В порядку статті 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі конституції України, Закону України «Про господарський суд», цивільного кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З урахуванням правових наслідків прокоментованої вище умови додатку 2 до договору від 01.12.2008р. при наданні документів у підтвердження об'ємів наданих послуг, визначенні вартості послуг, за основу брались тарифи (ставки) встановлені Розпорядження КМДА від 27.11.2008р. № 1663.

Указом Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008р. розпорядження, яким керувався відповідач за первинним позовом при визначені сум, що підлягали до сплати, скасовано. Підставою скасування визначено зокрема невідповідність названого вище розпорядження Конституції України, законам України та актам Кабінету Міністрів України.

Місцевий суд, розглядаючи зустрічний позов, ці обставини не врахував і помилково задовольнив зустрічні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості і пені.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – частковому скасуванню в частині стягнення з ТОВ „Констеб ЛТД” на користь ТОВ „Карбон ЛТД” 347972,49 грн. заборгованості, 4576,47 грн. пені та 3643,46 грн. судових витрат.

В решті апеляційну скаргу ТОВ „Констеб ЛТД” необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін. Зі сторін також необхідно достягти державне мито відповідно до наслідків розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Констеб ЛТД” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м.Києва від 05.02.2010р. по справі №40/35-11/460 скасувати частково, відмовивши ТОВ „Карбон ЛТД” в стягненні 347972,49 грн. заборгованості, 4576,47 грн. пені та 3643,46 грн. судових витрат.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Стягнути з відповідача за первісним позовом ТОВ „Карбон ЛТД” (01133, м.Київ, пров.Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 21647378, р/р 26009380000028 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”) 1762,75 грн. мита на користь держави (р/р31110095700011, банк ГУ ДКУ у м.Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі м.Києва, код 820019, код за ЄДРПОУ 26077968) за розгляд апеляційної скарги по зустрічному позову.

Достягти з позивача за первісним позовом ТОВ „Констеб ЛТД” (01133, м.Київ, пров.Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 30192071, р/р 260032827 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 300335) 487,5 грн. мита на користь держави (р/р31110095700011, банк ГУ ДКУ у м.Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі м.Києва, код 820019, код за ЄДРПОУ 26077968) за розгляд апеляційної скарги за первісним позовом.

Справу №40/35-11/460 повернути до господарського суду м.Києва, якому доручити видати накази.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.04.10 (відправлено)