Постанова № 9229246, 14.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2010                                                                                           № 22/548

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Журавльов А.В. - директор

від відповідача:           Парфентьєв А.О., дов. № 443Д/2009 від 12.11.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.01.2010

у справі № 22/548 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємство "Автотранспортне підприємство "Сімекс"

до                                                   ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"

про                                                   стягнення невиплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 22/548 від 25.01.2010р. позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 37331,71 грн. страхового відшкодування. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь Приватного підприємства “Автотранспортне підприємство “Сімекс” 2314,57 грн. пені, 380,48 грн. 3% річних, 400,28 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва у справі № 22/548 від 25.01.2010р. в частині стягнення з відповідача 2314,57 грн. пені, 380,48 грн. 3% річних, судових витрат – та відмовити в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача сум штрафних санкцій в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до невірного рішення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що згідно генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. ПП «Автотранспортне підприємство «Сімекс» застраховано 20 транспортних засобів на загальну суму 2 929 400 грн..

Об'єктом страхування в даному випадку, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами та їх додатковим обладнанням, які вказані як застраховані в додатку № 1, а одним із страхових випадків - вибух, пожежа (п. 2.1 (А 3) договору).

До вказаного генерального договору сторонами укладено два додаткових договори: № 1 та № 2 від 05.12.2008р., згідно з якими було встановлено додаткову франшизу в розмірі 1% від страхової суми, що є незмінною по ризиках А 1- А 5, визначено дію договору та передбачено додаткову сплату страхової премії, а також до списку застрахованих транспортних засобів включено ще 4 транспортні засоби, серед яких сідловий тягач марки ОАР 95ХР-430. державний номер АА 8710 НХ.

В силу частини 2 етапі 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Про настання страхової події 06.01.2009р. із застрахованим транспортним засобом -DAF 95ХР-430, державний номер АА 8710 НХ, а саме внаслідок пожежі що виникла в кабіні водія було пошкоджено транспортний засіб, а також настала смерть водія, було повідомлено страхову компанію, що останньою не заперечується, підтверджено у складеному страховому акті № 31/09/01/3766.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Згідно банківської виписки за 12.01.2010р., відповідачем виплачено 37 331, 71 грн. страхового відшкодування відповідно до страхового акту № 31/09/01/3766.

Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України. Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також цією статтею визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнове страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Порядок та умови виплати страхового відшкодування за договором страхування визначено у розділі 7 договору згідно з яким виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку, підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розмірів збитків, підтверджені відповідними документами.

Згідно з п. 7.3 після отримання страховиком від страхувальника (вигодонабувача) та відповідних інших установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів, страховик протягом 10-ти робочих днів з дня отримання останнього необхідного документа приймає рішення про виплату та складає страховий акт; про відмову у виплаті або прийняті рішення про відстрочку виплати страхувальник (вигодонабувач) повідомляється письмове з викладенням мотивації прийнятого рішення в трьох-денний термін; у разі надсилання повідомлення поштою, час поштового обігу не враховується.

Заяву про сплату страхового відшкодування відповідачем зареєстровано 15.03.2009р за вхідним номером 683/03/09, а складенням страхового акту № 31/09/01/3766 підтверджене отримання всіх необхідних документів та визнання страховим випадком – випадку, що стався 06.01.2009р. із застрахованим транспортним засобом DAF 95ХР-430, державний номер АА 871 0 НХ.

Згідно з п. 7.4 генерального договору 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи рішення суд першої інстанції зазначає, що оскільки страхувальник (позивач у справі) звернувся з відповідною заявою до відповідача 15.03.2009р., страховий акт складено та отримано позивачем 25.03.2009р. виплату страхового відшкодування, виходячи з наведених положень договору, відповідач мав здійснити 08.04.2009р., тоді як проведена 12.01.2010р., що підтверджує порушення строків сплати з боку відповідача, а отже порушення ним умов договору.

Посилаючись на наявність в справі копії документу з назвою «страховий акт №31/09/01/3766», завіреною печаткою позивача і наданої позивачем в додатках до позову, суд вважає встановленим, що страховий акт №31/09/01/3766 складений страховиком 25.03.09р., що тягне за собою (згідно п.7.4 Договору страхування) обов'язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування протягом десяти робочих днів до 08.04.09р.

Колегія суддів не погоджується та вважає, що такі висновки суду є помилковими, ґрунтуються на неналежному доказі, оскільки.

Відповідно до приписів ст. 25 ЗУ «Про страхування», виплата страхового відшкодування проводиться страховиком, зокрема, на підставі страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Належність і допустимість доказів мають відповідати вимогам ст.ст.34, 36 ГПКУ, згідно яких Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відтак надана позивачем і завірена ним же копія документу з назвою «страховий акт №31/09/01/3766» не може вважатись належним доказом того, що це є страховим актом в розумінні статті 25 ЗУ «Про страхування», таким що складений 25.03.09р. та таким що свідчить про прийняте страховиком (відповідачем) рішення про виплату страхового відшкодування, оскільки: - не містить, а ні реквізиту «дати складання», а ні підпису уповноваженої страховиком особи (Директора центра врегулювання - Ткаченко О.В.), не завірена належним чином саме відповідачем і не є оригіналом.

Висновки суду, що саме 25.03.09р. позивачем отримано страховий акт, також не відповідають дійсності, оскільки, жодних пояснень, доказів щодо дати та способу у який позивач отримав копію незавіреного відповідачем документа з назвою «страховий акт №31/09/01/3766» і мотивів з яких позивач завірив її власною печаткою не наведено.

Відтак, в порушення процесуальних норм, суд прийняв до уваги неналежний доказ, не надав доказу правової оцінки та не навів жодних мотивів з яких вважав обставини встановленими.

Відповідно до розділу 6 Договору генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. основними документами є: офіційні висновки компетентних органів, які відповідно до законодавства, уповноважені засвідчувати наявність обставин, що відповідно до Договору, можуть бути визнані страховим випадком. Довідка ДАІ або відповідного органу країни, де стався випадок, про обставини ДТП з зазначенням: а) прізвища, ім’я та по-батькові власника (користувача) застрахованого ТЗ; б) марка, моделі, номерного знаку ТЗ, номеру кузова (шасі); в) дані про інших учасників ДТП та їхні ТЗ; г) перелік порушень Правил дорожнього руху учасників ДТП; д) стану алкогольного та/або наркотичного сп’яніння учасників ДТП; е) перелік пошкоджень, завданих ТЗ. У випадку неприбуття представника ДАІ за викликом на місце пошкодження ТЗ або ДТП надати відомості про дату, час здійснення виклику ДАІ та всю інформацію і реквізити відділення ДАІ, до якого звертались за викликом, а також прізвище посадової особи підрозділу, яка прийняла виклик. Довідка з органів МВС та копія постанови про порушення кримінальної справи (відповідно до вимог чинного законодавства); довідка з пожежної, метерелогічної, сейсмічної служби (при настанні пожежі, стихійного лиха, відповідно); довідка з бази МВСУ «Угон» про внесення даних ТЗ в дану базу; документ, який підтверджує суму витрат, яка відповідно до Договору можуть бути включені Страховиком у суму страхового відшкодування; оригінал деталізованих рахунків СТО;у випадку самостійної оплати відновлювального ремонту – оригінали платіжних документів, накладні, акти виконаних робіт, за умовами виконання п. 5.1.9 цього Договору; фотокарти пошкодженого ТЗ; висновок про розмір збитку, утилізаційну вартість, дійсну ринкову вартість ТЗ на момент ДТП (визначається на підставі авто товарознавчої експертизи або дослідження спеціаліста авто товарознавця, або за письмовою згодою Страховика та Страхувальника). Подорожній лист або доручення (посвідчення, дозвіл) на право управління ТЗ. Довідки, зазначені в п. 6.1.1-6.1.7 надаються тільки у формі оригінального примірника. З врахуванням обставин страхового випадку, Страховик має право вимагати додаткові документи, що підтверджують факт настання страхового випадку, обставини його настання, розмір збитку та виконання Страхувальником умов Договору.

При подачі заяви до Страховика позивачем не надано документу про стан алкогольного та/або наркотичного сп’яніння учасників ДТП, відповідно до умов Договору.

В процесі розгляду справи позивачем було надано до матеріалів справи Висновок експерта «експертиза трупа № 10», копію відповідач отримав лише 23.11.2009р.

Відтак, отримавши від позивача копію Висновку експерта 23.11.2009р. та 09.12.2009р. заяву про зарахування страхового відшкодування на банківські реквізити та всі необхідні документи відповідач, дотримуючись умов п. 7.3 та п. 7.4 Договору, на підставі страхового акту № 31//09/01/3766 від 23.12.2009р. за підписом уповноваженої особи страховика, перерахував позивачеві 12.01.2010р. відшкодування в розмірі 37331,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 414 від 12.01.2010р.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій є необгрунтованими та недоведено посилання позивача на порушення відповідачем Договірних строків щодо виконання зобов'язання, - вони не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2010р. у справі № 22/548 підлягає скасуванню в частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1) Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити.

2) Рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2010 р. у справі № 22/548 скасувати в частині задоволених вимог.

3) В цій частині прийняти нове рішення.

4) В позові відмовити.

5) В іншій частині залишити без змін.

6) Стягнути з Приватного підприємства “Автотранспортне підприємство “Сімекс” (Код ЄДРПОУ 34866996 юр. Адреса: 03022, м. Київ, вул. Кайстрова, 7/9, пошт. Адреса07403, Київська обл.., м. Бровари, вул. Красовського, 18 (ТОВ «БАЗТЕХСЕРВІС») р/р 26007216692000 в АКІБ «УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01601, м. Київ, вул. П. Орлика, 24/1, р/р 2650101015546 в КФ ВАТ «Кредо банк», МФО 321897, код ЄДРПОУ 33618332) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 51,00 грн.

7) Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

8) Матеріали справи № 22/548 повернути до Господарського суду м. Києва.

9) Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді