Постанова № 9229237, 13.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2010 № 2-8/2006-8/292

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 дов. №8-40 14.01.2009 р.

від відповідача1,від відповідача2,від відповідача3,від 3-ї особи10,від 3-ї особи2:

не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2009

у справі № 2-8/2006-8/292 ( .....)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

ТОВ "Актив"

ОСОБА_4

третя особа відповідача Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація

Приватний нотаріус Биков Олександр Михайлович

про визнання недійсним рішення зборів, змін та доповнень до статуту, установчого договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2009 року у справі №22-8/2006-8/292 у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ “Актив”, ОСОБА_7 за участю третіх осіб Дарницької районної у м. Києві державна адміністрації та приватного нотаріуса Бикова Олександра Михайловича про визнання недійсними рішення зборів, змін та доповнень до статуту, установчого договору відмовлено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація надіслала на адресу суду лист від 09.04.10 р. №2285/07, в якому просить розглянути справу№22-8/2006-8/292 за відсутності їх вповноваженого представника.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню із наступних мотивів:

За результатами вивчення матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м.Києва з позовом про визнання недійсними змін від 06.11.2001р. до установчого договору про діяльність ТОВ “Актив”, зміни та доповнення від 06.11.2001р. до статуту ТОВ “Актив” та їх державну реєстрацію Дарницькою районною державною адміністрацією від 20.11.2001р.

До прийняття рішення у справі позивач уточнила позовні вимоги, просила суд визнати недійсними рішення зборів учасників ТОВ “Актив” оформлене протоколом № 6 від 01.11.2001р., визнати недійсними зміни та доповнення, що є невід'ємною частиною статуту ТОВ “Актив”, зареєстровані 20.11.2001р. в Дарницькій районній державній адміністрації м.Києва та їх державну реєстрацію, визнати недійсним установчий договір про діяльність ТОВ “Актив” (нова редакція) зареєстрований 20.11.2001р. в Дарницькій районній державній адміністрації м.Києва та його державну реєстрацію.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 07.12.2006р. по справі №2-8/2006р. позов був задоволений.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. у справі № 2-8/06, рішення Дарницького районного суду м.Києва від 07.12.2006р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю, оскільки зміни та доповнення до Статуту ТОВ “Актив” не є угодою в розумінні ст. 44 ЦК УРСР, а тому не можуть бути визнані недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2008р. у справі № 2-8/2006, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07.12.2006р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. були скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2008р. справу було прийнято до провадження суддею Катрич В.С, присвоєно даній справі новий номер 2-8/2006 - 8/292.

Ухвалою Верховного суду України від 25.09.2008р. було відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 15.07.2008р. у справі № 2-8/2006.

Оскаржуваним рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2009 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ “Актив”, ОСОБА_7 за участю третіх осіб Дарницької районної у м. Києві державна адміністрації та приватного нотаріуса Бикова Олександра Михайловича про визнання недійсними рішення зборів, змін та доповнень до статуту, установчого договору відмовлено.

Дане рішення мотивоване тим, що установчі документи (установчий договір та зміни до нього) про діяльність ТОВ “Актив”, які зареєстровані Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва 20.11.2001р. містять відомості, які згідно з законом повинні обовязково в них міститись, а тому відсутні підстави для визнання установчих документів та запису про державну реєстрацію господарського товариства недійсними, відсутніми. При цьому, місцевий суд зазначає, що вимога позивача про визнання недійсним установчого договору про діяльність ТОВ “Актив” не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки останній не є установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю. Тому, суд першої інстанції за умови, що позивачем не доведено порушення відповідачами прав або охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, не вбачає підстав для прийняття рішення про визнання рішення зборів учасників ТОВ ”Актив”, яке оформлене протоколом № 6 від 01.11.2001р., визнання установчого договору товариства та змін та доповнень до нього недійсними, а отже і визнання недійсними їх державну реєстрацію.

Між тим, зазначений висновок суду першої інстанції, слід визнати таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” господарськими товариствами є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст. 50 вищезазначеного Закону).

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, в силу ст. 58 Закону України “Про господарські товариства” є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 59 Закону України “Про господарські товариства”, крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - ї» статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах «а», «б» ст. 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статтею 60 Закону України “Про господарські товариства” встановлено порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема в ній зазначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Стаття 61 згаданого Закону передбачає, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. При цьому, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Статут ТОВ “Актив” затверджено зборами учасників товариства (протокол № 1 від 22.08.1995р.) та проведено його державну реєстрацію.

Органами управління товариства є збори учасників товариства, дирекція, ревізійна комісія (п. 9.1 Статуту ТОВ “Актив”).

Відповідно до п. 9.2 Статуту ТОВ “Актив” вищим органом товариства є збори учасників. Вони скликаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь - який час замінити свого представника у Зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді.

До виключної компетенції зборів належить, зокрема, зміна статуту товариства (п. 9.5.3 Статуту), виключення учасника з товариства (п. 9.5.13 Статуту).

Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, які мають у сукупності більш, ніж 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності - усі учасники (п. 9.10 Статуту).

Зборами учасників ТОВ “Актив”, які відбулися 01.11.2001р. та оформлені протоколом № 6 прийнято рішення, яким статутний фонд товариства перерозподілено таким чином: ОСОБА_3 - 80%, що складає 300,00 грн. статутного фонду товариства; ОСОБА_2 - 10%, що складає 37,50 грн. статутного фонду товариства; ОСОБА_7 -10%, що складає 37,50 грн. статутного фонду товариства. Крім того, зборами учасників прийнято рішення внести зміни та доповнення до статуту та в нову редакцію установчого договору товариства, затвердити та зареєструвати їх в Дарницькій районній державній адміністрації м. Києва.

Зміни та доповнення, що є невід'ємною частиною статуту ТОВ “Актив”, зареєстрованого Харківською райдержадміністрацією м. Києва 25.09.1995р. (ідентифікаційний код 23532030), затверджено зборами учасників (протокол зборів учасників № 6 від 01.11.2001) та зареєстровано Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва 20.11.2001 за № 00228/2.

Також, Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва 20.11.2001р. за № 00228/2 зареєстровано установчий договір про діяльність ТОВ “Актив” (ідентифікаційний код 23532030) (нова редакція).

ОСОБА_2 в позовній заяві стверджує, що вищезазначена угода як і її документальне оформлення, включаючи державну реєстрацію не є дійсним, оскільки установчий договір в новій редакції не відповідає волевиявленню засновників товариства та вимогам законодавства, а саме ст. 44 ЦК України, відповідно до якої письмові угоди повинні бути підписані особами, що їх укладають, або їх законними представниками, оскільки, ОСОБА_2 особисто не була присутня на зборах учасників, повноважень на підписання будь яких документів нікому не надавала, а тому підпис на установчому договорі зроблений іншою особою, яка не мала на це належних повноважень.

В якості доказу підробки її підпису Позивачка надає висновок № 592 від 15.02.2002р., складений спеціалістом Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Згідно даного висновку: підписи від імені ОСОБА_2 перед записом відповідного прізвища в графі „Підписи учасників:” установчого договору про діяльність ТОВ „Актив” ( нова редакція ) та в графі „Учасники:” змін та доповнень, що є невід'ємною частиною Статуту ТОВ „Актив” від 20.11.01 р., зареєстрованих приватним нотаріусом Биковим О.М. Київського міського нотаріального округу відповідно за №№ 695 та 694 від 06.11.01 р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

При цьому, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те що даний висновок експерта не є висновком в розумінні ст. 42 ГПК України, оскільки судом не надано пояснень на підставі чого зроблено такий висновок.

Як свідчать матеріали справи, приватним нотаріусом Биковим Олександром Михайловичем було посвідчено установчий договір від 20.11.2001р. та зміни і доповнення до нього від 20.11.2001р.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 43 Закону України “Про нотаріат” не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

У відповідності до положень ст. 45 вищезазначеного Закону при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса.

При цьому, в письмових поясненнях приватного нотаріуса Бикова О.М. (т.2, а.с.128-130) зазначено, що 01.11.2001 р. до нього звернулися учасники ТОВ “Актив” ОСОБА_8 та ОСОБА_3 задля вчинення нотаріальних дій при підписанні змін та доповнень до статуту ТОВ “Актив” на підставі протоколу зборів учасників №6 від 01.11.2001 р. Оскільки, одна із учасників товариства була хвора, тому він, як приватний нотаріус, був запрошений до неї, при ознайомленні та підписанні оспорюваних документів разом з Позивачкою також знаходилися її дочка (ОСОБА_9) та онучка (ОСОБА_10), які допомагали ОСОБА_2, тримаючи документи та вказуючи місце підпису. В письмових поясненнях приватний нотаріус Биков О.М. припускає, що дочка (ОСОБА_9) та онучка (ОСОБА_10) Позивачки могли скористатися ситуацією та розписатися замість неї. Такі пояснення, суперечать вимогам вищезазначених положень Закону України “Про нотаріат”.

Відповідач ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях (т2, а.с.115-117) стверджував що на зборах учасників ТОВ “Актив”, які відбулись 01.11.01 і де було прийнято рішення про передачу ОСОБА_3 40% статутного фонду ОСОБА_7 та 40% статутного фонду ОСОБА_2 були присутні ОСОБА_3, ОСОБА_7О та представник ОСОБА_2, ОСОБА_10, яка є онучкою Позивачки. ОСОБА_3 зазначає, що під час зборів ОСОБА_2 було зателефоновано та її думка щодо кінцевого рішення загальних зборів була вислухана та врахована. Після чого на загальних зборах ОСОБА_3І та ОСОБА_7 було підписано протокол зборів учасників №6 від 01.11.01 р. в присутності представника ОСОБА_2 ОСОБА_10. Після завершення зборів, ОСОБА_10 забрала протокол та повезла його за для підписання до ОСОБА_2 Пізніше в присутності приватного нотаріуса Бикова О.М. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підписали зміни та доповнення до статуту ТОВ “Актив” на підставі протоколу зборів учасників №6 від 01.11.2001. Оскільки, ОСОБА_2 була хвора, приватний нотаріус був запрошений до неї, де вона також підписала зміни та доповнення до статуту ТОВ “Актив”.

В письмових поясненнях ОСОБА_7 (т.2, а.с.118-120) зазначено ті самі обставини проведення зборів учасників товариства, підписання протоколу №6 від 01.11.2001 р., змін та доповнень до статуту ТОВ “Актив” та обставини здійснення нотаріальних дій при підписанні документів як і в поясненнях ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 6, 23 Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998р. № 740, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, установчі документи підписуються засновником. Зазначена норма кореспондується з чинною на сьогодні ст. 8 Закону України від “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, відповідно до якої установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

Враховуючи неоднозначність та невідповідність пояснень наданих учасниками зборів товариства та пояснень наданих приватним нотаріусом Биковим О.М. під час розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом було прийнято рішення при неповному зясуванні обставин справи, що мають значення для повного та всебічного розгляду справи.

В позовній заяві, ОСОБА_2 стверджує, що вона, не була належним чином повідомлена про місце та час зборів учасників, тому не була присутня, у звязку з чим рішенням про передачу ОСОБА_3 частки в статутному фонді ТОВ “Актив” та внесення відповідних змін до установчого договору товариства від 21 травня 2001 р. не було прийнято.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачами не надано, а тому не міститься в матеріалах справи доказів на підтвердження факту належного повідомлення Позивача про час і місце проведення зборів учасників товариства, що відбулися 01.11.2001р.

При цьому, піддаючи системному аналізу чинне законодавство, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 59, 60 Закону України “Про господарські товариства”).

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 61 Закону “Про господарські товариства”.

Таким чином, як було встановлено апеляційним судом, загальні збори учасників товариства від 01.11.2001р. були проведені без дотримання процедури їх скликання та проведення, а отже з порушенням вимог ст.ст. 58, 60, 61 Закону України “Про господарські товариства”, що є на думку апеляційного суду підставою для визнання рішення зборів учасників ТОВ “Актив”, оформленого протоколом №6 від 01.11.2001 р. недійсним.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що установчий договір про діяльність ТОВ “Актив”, зареєстрований 20.11.2001р., містить відомості, які згідно із законом повинні обовязково в них міститися, тому відсутні підстави для визнання його недійсним та для визнання недійсною його державної реєстрації.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитьсь з даним висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст. 44 ЦК України, письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Відповідно до ст. 48 ЦК України, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Вищезазначені нормативні акти кореспондуються з нормами Цивільного кодексу України, який набрав чинності у 2004 році, а саме: ст. ст. 202, 207, 203, 215 ЦК України.

Однак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки факту про те що вищезазначений договір не був підписаний позивачем, учасником ТОВ “Актив”, що є безумовною підставою для визнання його недійсним, оскільки очевидною є відсутність волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду про те що установчий договір не є установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, тому позовні вимоги про визнання його недійсним не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Оскільки, на момент його укладання, а саме 2001 року, товариства з обмеженою відповідальністю створювались і діяли на підставі установчого договору і статуту у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, а також, наявність даного документу була обовязковою умовою для реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, що встановлена абз. а п. 3 Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998р. № 740.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на фактичних обставинах справи, прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 42, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2009р. у справі № 2-8/2006-8/292 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2009р. у справі № 2-8/2006-8/292 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.Визнати недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Актив” оформлене протоколом № 6 від 01.11.2001р.; визнати недійсними зміни та доповнення, що є невід'ємною частиною Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Актив”, зареєстровані 20.11.2001р. в Дарницькій районній державній адміністрації м.Києва та їх державну реєстрацію; визнати недійсним Установчий договір про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Актив” (нова редакція) зареєстрований 20.11.2001р. в Дарницькій районній державній адміністрації м.Києва та його державну реєстрацію.

5.Справу № 2-8/2006-8/292 повернути господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.

Головуючий суддя

Судді

20.04.10 (відправлено)