Рішення № 9229040, 22.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 3/22-280 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», м. Тернопіль вул. Енергетична , 2 в особі структурного підрозділу Борщівського району електромереж, м. Борщів вул. Ст. Бандери, 152 Тернопільської області (код ЄДРПОУ 22606281)

до відповідача: Приватного підприємства «Прод –Проект», смт. Скала –Подільська вул. Заводська, 2 Борщівського району Тернопільської області

про стягнення боргу на суму 2243 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:           Дейнека В.І. - юрисконсульт , довіреність №4673/24 від 23.12.2009р., представник Борщівського РЕМ

від відповідача: не з‘явився

Суть справи:

          Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго», м. Тернопіль вул. Енергетична , 2 в особі структурного підрозділу Борщівського району електромереж, м. Борщів звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Прод –Проект», смт. Скала –Подільська вул. Заводська, 2 Борщівського району Тернопільської області про стягнення заборгованості на суму 2243 грн. 66 коп.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку в судове засідання свого представника не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2736943 , за № 2765293, у тому числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.01.2010р. за № 2681278 та від 28.01.2010р. за № 2687365, письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, по наявних у справі документах.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 15.04.2010р. о 11:10 год., на 22.04.2010р. о 11:10 год. , що підтверджується ухвалами суду відповідно від 11.03.2010р. та від 15.04.2010р.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

31 травня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго»в особі Борщівського району електромереж (постачальник) та Приватне підприємство «Прод-Проект »(споживач ) уклали між собою договір №525 про постачання електричної енергії , згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160.0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов пп. 2.3.3. п. 2.3. договору , споживач зобов‘язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків»та №7 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 9.4. даного договору , передбачено , що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007р. . Договір вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У відповідності до п.1, п.2, п.3 , п.4 додатку №2 «Порядок розрахунків»до договору про постачання електричної енергії від 31.05.2007р. №525 , споживач зобов‘язується своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним договором. Розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця . Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. Споживач до 20 числа , що передує розрахунковому періоду , здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії , з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до акту про використану електричну енергію .

Позивач належним чином виконав свої зобов‘язання за договором про постачання електричної енергії від 31.05.2007р. №525 , здійснив поставку відповідачу електричної енергії , що підтверджується рахунком за активну енергію №2000024/2811-1 за листопад 2008р. ПП «Прод-Проект»та актом про використану електричну енергію за листопад 2008 р. (знаходяться в матеріалах справи) .

Відповідач свої зобов‘язання не виконав , кошти за використану електричну енергію не перерахував, у зв‘язку з чим виникла заборгованість у відповідача перед позивачем на суму 1720 грн. 07 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов‘язання виникають з підстав , встановлених статтею 11 цього Кодексу . Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання (купівлі –продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

15 січня 2009 р. за вих. №2965 позивачем надіслано відповідачу претензію про неналежне виконання зобов’язання, в порядку ст.. 530 ЦК України, яку відповідач залишив без відповідного реагування.

          Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 1720 грн. 07 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За внесення платежів , передбачених пунктами 2.2.3. –2.2.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми (пп. 4.2.1 п..4.2. договору).

У зв’язку з наведеним за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання позивачем нарахована пеня у розмірі 179 грн. 69 коп. за період з червня 2009 р. по грудень 2009 року включно , яка відповідачем на день розгляду справи не сплачена.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. (ст.. 551 ЦК України)

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При таких умовах , позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 179 грн. 69 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Крім того , позивач нарахував відповідачу інфляційну суму - 343 грн. 90 коп. , яка на день слухання справи позивачу не сплачена.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України)

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційної суми в розмірі 343 грн. 90 коп., документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Окрім того, згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго», в особі структурного підрозділу Борщівського району електромереж, та Приватним підприємством «Прод –Проект», який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб вбачається, що за відповідачем рахується борг в сумі 2243, 66 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 173, 193 ГК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Прод –Проект», смт. Скала –Подільська вул. Заводська, 2 Борщівського району Тернопільської області в користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», м. Тернопіль вул. Енергетична , 2 в особі структурного підрозділу Борщівського району електромереж, м. Борщів вул. Ст. Бандери, 152 Тернопільської області (код ЄДРПОУ 22606281) - 1720 грн. 07 коп. основного боргу , 179 грн. 69 коп. пені, 343 грн. 90 коп. інфляційної суми , 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита , 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «23»квітня 2010 року , через місцевий господарський суд.

4. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя