Рішення № 9228508, 15.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.10 Справа № 15/85/10

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, 69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50

до Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод”, 70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65

про стягнення 9 179,75 грн. заборгованості

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Косаревська О.М., дов. № 1 від 04.01.2010р.

від відповідача – Макаренко О.Л., дов. № 1 від 31.12.2009р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” про стягнення 9 179,75 грн. заборгованості

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.03.2010р. о 10 год. 30 хв.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 15.04.2010р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: у листопаді 2009 року ПП «Фабрика делікатесних сирів»та ВАТ «Вільнянський маслозавод»вчинили правочин. Позивач зобов’язався поставити сир нежирний по ціні 7,50 грн. без ПДВ за кг, а позивач мав сплатити його вартість на умовах попередньої оплати та зобов’язався прийняти товар. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, а відповідач зобовязаня щодо постачання товару не здійснив, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 9000,00 грн. попередньої оплати.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 17,75 грн. річних відсотків та 162,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що не отримував від Позивача жодних відомостей про дату поставки товару, а також не отримував претензію № 39 від 27.01.2010, на яку він посилається у позові. Дату поставки товару Позивач з Відповідачем не узгодили, тому строк виконання зобов'язань не настав. Позивач відмовився забрати товар у Відповідача за адресою: 70000, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, тобто за адресою виготовлення і зберігання товару. На численні звернення Відповідача Позивач так і не повідомив: його вимоги до якості товару і документів, які її підтверджують; умови розфасування і маркування товару; про потрібний йому залишок строку придатності на товар. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

03 листопада 2009р. ВАТ «Вільнянський маслозавод»направило на адресу ПП «Фабрика делікатесних сирів»рахунок –фактуру № СФ – 0000833 від 03.11.2009р. на суму 18000,00 грн.

04 листопада ПП «Фабрика делікатесних сирів»частково оплатило за вказаним рахунком суму 9000,00 грн..

27.01.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення 9000,00 грн. попередньої оплати, яка отримана відповідачем 29.01.2010р., про що свідчить поштове повідомлення. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 9000,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 17,75 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 06.02.2010р. по 01.03.2010р. та 162,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів за лютий 2010р., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховую викладене, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним, а вимоги позивача задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод”, (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, ЄДРПОУ 00445593) на користь Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50 ЄДРПОУ 32875438) 9000,00 грн. основного боргу, 17,75 грн. річних відсотків, 162,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 19.04.2010р..