Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.10 Справа № 17/31/10
Суддя
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Аква-Ленд”, 69102, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, буд. 15-г, кв. 45
до відповідача: приватної виробничо-комерційної фірми “Факел”, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 12-б, кв. 41
про стягнення 52 092,60 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Лісняк Я.В., довіреність від 14.03.10 б/н
від відповідача: Грішин О.М., довіреність від 01.03.10 б/н
СУТЬ СПОРУ:
25.12.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Аква-Ленд” (надалі ТОВ “Аква-Ленд”) з позовною заявою до приватної виробничо-комерційної фірми “Факел” (далі - ПВКФ “Факел”) про стягнення з відповідача 62 092,60 грн.
Ухвалою від 25.12.09 судом порушено провадження у справі № 17/31/10, судове засідання призначено на 28.01.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.
В судовому засіданні 28.01.10 судом оголошено перерву до 22.02.10.
Ухвалою від 22.02.10 в.о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/31/10 на один місяць.
Ухвалою від 22.02.10 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 22.03.10.
Ухвалою від 22.03.10 за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 08.04.10.
В судовому засіданні 22.03.10 позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 52 092,60 грн. збитків. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнято судом та задоволена.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 08.04.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. ст. 526, 527, 846, 849, 882, 883 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 193, 194, 320, 322 Господарського кодексу України пояснивши наступне. 02.06.08 між сторонами було укладено договір № 7, згідно з яким позивач замовив відповідачу виконати роботи по газопостачанню топкової у філії ВАТ КБ “Надра” по вул. Сталеварів, буд.27 у м. Запоріжжя. Загальна вартість робіт складає 74 418,00 грн. Позивачем, відповідно до умов договору перераховано на рахунок відповідача авансу в розмірі 52 092,60 грн. Протягом строку дії договору відповідач не передавав позивачу акт приймання виконаних робіт та не звітував позивачу про виконання робіт в будь-який інший спосіб. Отже, відповідач не виконав свої зобов’язання за договором. Спірний договір припинив свою дію 20.08.08, що встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.09 по справі № 7/237/09. Однак, грошові кошти в сумі 52 092,60 грн., що були отримані відповідачем як аванс за договором, відповідач не повернув, не зважаючи на письмову вимогу, яка була надіслана на адресу відповідача 29.05.09. У зв’язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 52 092,60 грн. збитків.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що всі необхідні роботи ПВКФ “Факел” були виконані вчасно, про що у листопаді 2008 року було підписано акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення у складі представників ВАТ КБ “Надра”, ПВКФ “Факел”, ВАТ “Запоріжгаз”, органу охорони праці. Просить суд у задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
02.06.08 між приватною виробничо - комерційною фірмою “Факел” (Підрядник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Аква-Ленд” (Замовник) було укладено договір № 7, за умовами якого (п.1.1.) Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе роботи по газопостачанню топкової філіалу ВАТ КБ “Надра” по вул. Сталеварів, 27 у м. Запоріжжя.
Загальна вартість робіт складає 74 418,00 грн. (п. 3.1.).
Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата робіт здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів від дня пред’явлення акту приймання виконаних робіт. За погодженням сторін може бути проведено авансування робіт у розмірі 70 відсотків їх вартості.
Згідно із п. 5.1. початок дії договору - через 3 дні після отримання авансу.
На підставі п.5.2. дія договору припиняється через 75 календарних днів.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 02.07.08 № 7 ТОВ “Аква-Ленд” перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 02.06.08 - 35 000,00 грн. та 04.06.08 - 17 092,60 грн. Даний факт підтверджується банківськими виписками, копії яких залучено до матеріалів справи.
Таким чином, позивач виконав зобов’язання за договором належним чином, перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 52 092,60 грн., що складає складають 70 відсотків загальної вартості робіт, що передбачена п.3.1. договору.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.09 по справі № 7/237/09 встановлено, що договір від 02.06.08 № 7 припинив свою дію у зв’язку зі спливом терміну, на який його було укладено.
Отже, факт припинення дії спірного договору встановлено рішенням господарського Запорізької області від 07.10.09 по справі № 7/237/09, яке набрало законної сили.
Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача 52 092,60 грн. збитків, що виникли у зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору від 02.06.08 № 7.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.
За приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.
Згідно з нормами цивільного законодавства (ст. 623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання на боржника покладено обов’язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обов’язок було б виконано.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов’язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності).
У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони. Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник. Об’єктом правопорушення - зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну - протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому, розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Частиною 2 ст. 883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Зміст договору від 02.06.08 № 7 свідчить, що після виконання підрядних робіт Підрядник пред’являє їх замовнику, який протягом 3 днів зобов’язаний їх прийняти або мотивовано відмовитися від прийняття. Днем пред’явлення виконаних робіт до приймання є день передання замовнику акту виконаних робіт (п.2.2. договору).
Частина 4 ст. 882 Цивільного кодексу України вказує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Встановлено, що протягом строку дії договору відповідач не передавав позивачу акту приймання виконаних робіт, чим порушив норми чинного законодавства та умови договору.
ТОВ “Аква-Ленд” на адресу відповідача було надіслано вимогу про повернення авансу, перерахованого за спірним договором, однак грошові кошти ПВКФ “Факел” повернуті не були.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача та сумою авансу перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.
Оскільки, відповідач не надав суду доказів виконання робіт за договором від 02.06.08 № 7 та доказів повернення авансу в розмір 52 092,60 грн., беручи до уваги, що спірний договір припинив свою дію, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 52 092,60 грн. нормативно обґрунтовані, документально доведені та є такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення, підписаний в листопаді 2008 р. представниками відповідача, Запорізького регіонального управління ВАТ КБ “Надра” та ВАТ “Запоріжгаз” суд до уваги не приймає, оскільки підписання такого документу спірним договором сторін не передбачалось. Крім того, позивач не мав договірних відносин ані з Запорізьким регіональним управлінням ВАТ КБ “Надра”, ані з ВАТ “Запоріжгаз”.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 520,93 грн. державного мита та 197,99 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми “Факел” (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 12-б, кв. 41, код ЄДРОПУ 13638833, р/р 26005301167743 у філії “Промінвестбанк” м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аква-Ленд” (69102, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, буд. 15-г, кв. 45, код ЄДРПОУ 31105042, р/р 26007003231001 у ФЗД АТ “Індекс банк”, МФО 313861) –52 092 (п’ятдесят дві тисячі дев’яносто дві) грн. 60 коп. збитків, 520 (п’ятсот двадцять) грн. 93 коп. державного мита та 197 (сто дев’яносто сім) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун
Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 16.04.2010
Судове рішення № 9228478, Господарський суд Запорізької області було прийнято 08.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/31/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: