Рішення № 9228477, 08.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10 Справа № 17/60/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ІР СОМ”,

юридична адреса: 61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 31 Б;

поштова адреса: 61085, м. Харків, вул. Повздовжня, 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97 а

про стягнення 13383,94 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Халов О.А., довіреність від 15.02.10 б/н

від відповідача: Денежна Ю.В., довіреність від 18.03.10 б/н

СУТЬ СПОРУ:

19.01.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю “ІР СОМ” (надалі ТОВ “ІР СОМ”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП” (далі ТОВ “ОМЄГА-ГРУП”) про стягнення з відповідача 13383,94 грн., з яких: 11 500,00 грн. основного боргу, 733,94 грн. пені та 1 150,00 грн. штрафу.

Ухвалою від 19.01.10 судом порушено провадження у справі № 17/60/10, судове засідання призначено на 18.02.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 18.02.10, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи судом відкладено на 18.03.10.

Ухвалою від 18.03.10 за клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 08.04.10.

В судовому засіданні 08.04.10 позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 31.03.10 № 1103, якою просить суд стягнути з відповідача 5 500 грн. основного боргу та 1 404,60 грн. штрафних санкцій. Цією же заявою позивач відмовився від позову в частині стягнення пені в розмірі 733,94 грн. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнято судом до розгляду.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 08.04.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням зави про уточнення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 509, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 265 Господарського кодексу України зазначав наступне. 09.07.08 між сторонами укладено договір № 9-07, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17 046,64 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 11 000,00 грн. Крім того, 16.03.10 (після звернення з позовом до суду) відповідачем сплачено 5 500,00 грн. за поставлений товар. Решта вартості товару відповідачем не сплачена. У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 500,00 грн. основного боргу та 1 404,60 грн. штрафу на підставі спірного договору.

Відповідач в судовому засіданні 08.04.10 надав платіжне доручення про сплату суми основного боргу в розмірі 500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “ІР СОМ” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП” (Покупець) укладено договір № 9-07, за умовами якого (п.1.1) Продавець зобов’язується передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов’язується прийняти товар від Продавця та оплатити його вартість на умовах, установлених даним договором.

Пунктом 1.3 договору визначено, що найменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) та загальна вартість кожної партії визначаються у:

- або погоджених сторонами специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору та містить посилання на нього;

- або рахунку - фактурі та видатковій накладній (акт приймання - передачі товару).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору № 9-07 ТОВ “ІР СОМ” поставлено, а ТОВ “ОМЕГА-ГРУП” прийнято товар на загальну суму 17 046,64 грн., про що свідчать видаткова накладна від 28.08.08 № ІС-0001689, підписи уповноважених осіб на цій накладній та довіреність від 27.08.08 № 46, яка видана уповноваженій особі відповідача (копії залучені до матеріалів справи).

Пунктом 4.3 договору сторонами визначено умови розрахунків, а саме:

- передплата у розмірі 50 % від суми, вказаної в рахунку - фактурі.

- остаточна оплата у розмірі 50% сплачується у 21 денний трок з дати отримання товару (відстрочення платежу).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в строк, визначений договором не здійснив, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 11 000,00 грн.

Судом встановлено, що 16.03.10 та 06.04.10 (тобто після звернення з позовом до суду) відповідачем в рахунок оплати боргу за договором перераховано 5 500,00 грн. (платіжне доручення від 16.03.10 № 114) і 500,00 грн. (платіжне доручення від 06.04.10 № 142).

Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, на час розгляду справи в суді, сума основного боргу за спірним договором становить 5 000,00 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості за спірним договором у повному обсязі, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 5 000,00 грн. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку невиконання зобов’язань у термін, зазначений у п. 4.3. цього договору, Продавець має право вимагати, а Покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Так, позивачем надано суду розрахунок штрафу, який становить 1 404,60 грн. Факт прострочення виконання зобов’язання щодо оплати товару матеріалами справи доведений, внаслідок чого вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення 733,94 грн. пені відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. Про процесуальні наслідки своїх дій позивач ознайомлений, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити, прийняти відмову від позову в цій частині, провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 124,05 грн. державного мита та 218,73 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 78, пунктами 11 та 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97 а, код ЄДРПОУ 34790257, р/р 26001108826 в Запорізькій обласній дирекції “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІР СОМ” (юридична адреса: 61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 31 Б; поштова адреса: 61085, м. Харків, вул. Повздовжня, 2, код ЄДРПОУ 32338465, р/р 26006833754390 в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” у м. Харків, МФО 351016) - 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 404 (одну тисячу чотириста чотири) грн. 60 коп. штрафу, 124 (сто двадцять чотири) грн. 05 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Відмову від позову в частині стягнення 733,94 грн. прийняти.

Провадження у справі припинити.

          Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 16.04.2010