Рішення № 9228415, 06.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10 Справа № 13/67/10

Суддя

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

До відповідача: Приватного підприємства “Імір”, м. Запоріжжя

Про повернення морозильних лар на суму 87 500,00 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2Довір. №Б/нвід11.02.2009р.

Від відповідача: Не зявився Судове засідання, призначене на 17.03.2010р., відкладалось. Засідання продовжено 06.04.2010р. прийняттям судового рішення. Розглядається позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь до приватного підприємства “Імір”, м. Запоріжжя про повернення морозильних лар в кількості 25 штук на загальну суму 87 500,00грн. відповідно до договору №42 користування низькотемпературними морозильними ларами від 30.06.2007р. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив зобовязати відповідача повернути морозильні лари у кількості 15шт. В належному технічному стані, а при неможливості повернення стягнути з відповідача вартість зазначеного обладнання в розмірі 87 500,00грн. Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази до господарського суду не надіслав, його представник у судове засідання 17.03.2010р. та 06.04.2010р. не зявився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В :

30.06.2007р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством “Імір” був укладений договір №42 користування низькотемпературними морозильними ларами.

Згідно п.1.1. ч.1 зазначеного договору, позивач передав ПП “Імір” низькотемпературні морозильні лари, які повинні бути використані відповідачем виключно для реалізації морозива (відповідно договору постачання №67) , що поставляється винятково ФОП ОСОБА_1, морозильні лари в кількості 25 штук, а саме: Elcold 16шт., Caravell - 5шт., Dermi - 4шт.

Також зазначеним договором визначена вартість морозильних лар, яка складає 3500,00грн. кожна, всього на суму 87500,00грн. з числа зазначеного обладнання, а саме: 5шт. лари Caravell №№96110517, 98201247, 98201390, 005, б/н ; 1шт. Elcold №97220053; 4шт. Dermi №№ 0308040389, 0305264746, 0309150703, 0309150705 були передані ПП “Імір” в 2006р. згідно договору від 03.04.2006р. укладеному між сторонами .

При укладанні договору №42 від 30.06.2007р. раніше отримане обладнання було включено до видаткової накладної та акту прийому передачі до зазначеного договору .

Факт одержання вищевказаного устаткування підтверджується актами прийому-передачі і видатковою накладною №06354 від 30.06.2007р., підписаних обома сторонами, які долучені до матеріалів справи.

Термін дії договору постачання товару №67 від 30.06.2007р., сторони визначили до 31.12.2007р., після чого сторони по цьому договору припинили відношення між собою. Однак з січня 2008р. до теперішнього часу ПП “Імір” не повернуло належне позивачу обладнання у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду.

Згідно ст.526 ЦК України: “Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться”.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, відповідач свої зобовязання перед позивачем не виконав та обладнання морозильні лари в кількості 15шт. відповідно до договору №42 від 30.06.2007р. та які є предметом спору по справі №13/67/10 - позивачу не повернув.

Вимоги позивача про повернення морозильних лар є обґрунтованими відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Судові витрати державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3500,00 грн. витрат, повязаних з наданням правової допомоги при зверненні до господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До матеріалів справи позивачем не надано ні договору про надання правової допомоги, ні платіжних документів на підтвердження наданих послуг, ні копій документів представника стосовно його права займатися адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи додана лише копія квитанції №0206-1 про отримання приватним підприємством ОСОБА_4 3 500,00грн. за надання юридичної допомоги.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 500,00 грн. витрат повязаних з наданням юридичної допомоги є необґрунтованими, не підтвердженими документально та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката в сумі 3 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, ст.ст. 526, 534, 625, 655, 692 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати: Приватне підприємство “Імір” (69035, м.Запоріжжя, вул. Кірова, буд. 47, код ЄДРПОУ 33960885) повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_5) морозильні лари: Elcold 16шт., Caravell - 5шт., Dermi - 4шт. в належному технічному стані, з яких 5шт. - лари Caravell №№96110517, 98201247, 98201390, 005, б/н, 1шт. №97220053, 4шт. - Dermi№№ 0308040389, 0305264746, 0309150703, 0309150705 на загальну суму 87 500 (вісімдесят сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Імір” (69035, м.Запоріжжя, вул. Кірова, буд. 47, код ЄДРПОУ 33960885, р/р №26002001287201 в ФБ “Фінанси і кредит”, м. Запоріжжя, МФО 313731) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_5, р/р №НОМЕР_6 в ЗРУ “ПриватБанк”, МФО 313399) державне мито у розмірі 875 (вісімсот сімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 06.04.2010р.

СуддяВ.Г. Серкіз