Рішення № 9228414, 06.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10 Справа № 13/66/10

Суддя

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

До відповідача: Приватного підприємства “Імір”, м. Запоріжжя

Про стягнення 41 233, 83грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2Довір. №Б/нвід11.02.2009р.

Від відповідача: Не зявився Судове засідання , призначене на 17.03.2010р., відкладалось. Засідання продовжено 06.04.2010р. прийняттям судового рішення. Розглядається позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь до приватного підприємства “Імір”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 41 233, 83грн. відповідно до договору постачання №2 від 29.09.2006р. До розгляду справи по суті позивач зменшив позовні вимоги, про що надав письмові уточнення та просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 31 036,22грн. , у тому числі 27 710,91грн. основного боргу та 3 325, 31грн. штрафу. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами.

Відповідач проти позову не заперечив. Відзив та витребувані докази до господарського суду не надіслав. Його представник у судове засідання 17.03.2010р. та 06.04.2010р. не зявився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В :

29.09.2006р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП “Імір” був укладений договір постачання товару №27, згідно якого ОСОБА_1 передає, а ПП “Імір” приймає і оплачує отриманий товар (морозиво). Згідно п.3 Договору, ПП “Імір” зобовязано оплачувати товар по факту постачання товару, згідно накладної за кожну конкретну партію.

Станом на 01.06.2009р. за відповідачем утворилася заборгованість по розрахункам. Так, відповідно до акту звірення взаємних розрахунків, який відмовляється підписувати керівництво ПП “Імір”, станом на 01.07.2009р. за відповідачем утворилося негативне сальдо в розмірі 27710,91грн. Вказана заборгованість утворилася внаслідок не розрахунків за поставлений товар в продовж виконання умов Договору.

Відповідно до ст.615 ЦК України, позивачем було зупинено постачання продукції відповідачу. Остання поставка здійснена 09.09.2008р. відповідно до накладної №0108. Отже, прострочення рахується з 09.09.2008р.

Згідно п.4 Договору, за несвоєчасну сплату ПП “Імір” повинен сплатити ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, від суми несплати відповідно до накладної за кожну партію товару.

Таким чином, станом на 01.02.2010р. за відповідачем значиться прострочення терміном 120 днів по розрахунку за отриманий товар, тобто сума боргу ПП “Імір” перед ФОП ОСОБА_1 становить 31036,22грн., з яких 27710,91грн. сума основного боргу, а 3 325,50грн. - штраф у розмірі 0,1% за кожний день прострочення розрахунку, а саме: 320 х 0,1=12%. 27 710,91 +32% = 31036,22грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням добровільно розрахуватися по заборгованості за поставлений товар, але відповідач ухиляється від узятих на себе зобов'язань і розраховуватися не бажає, у звязку з чим , позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України: “Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства”.

Позивач свої обов'язки по продажу товару виконав вчасно і повністю, претензії з боку відповідача до позивача відсутні.

На час розгляду справи в суді, відповідач свої зобовязання перед позивачем не виконав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ПП “Імір” основної заборгованості у розмірі 27 710,91грн. відповідно до договору постачання №27 від 29.09.06р. та штрафні санкції у розмірі 0,1% за кожний день прострочення у розмірі 3 325,31грн. є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню частково, з урахуванням зменшених позовних вимог.

Судові витрати державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3500,00 грн. витрат, повязаних з наданням правової допомоги при зверненні до господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До матеріалів справи позивачем не надано ні договору про надання правової допомоги, ні платіжних документів на підтвердження наданих послуг, ні копій документів представника стосовно його права займатися адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи додана лише копія квитанції №0206-2 про отримання ПП ОСОБА_3 3 500,00грн. за надання юридичної допомоги.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 500,00 грн. витрат повязаних з наданням юридичної допомоги є необґрунтованими, не підтвердженими документально та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката в сумі 3 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, ст.ст. 526, 534, 625, 655, 692 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Імір” (69035, м.Запоріжжя, вул. Кірова, буд. 47, код ЄДРПОУ 33960885 , р/р №26002001287201 в ФБ “Фінанси і кредит”, м. Запоріжжя, МФО 313731) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_2 в АКБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 27 710 (двадцять сім тисяч сімсот десять) грн. 91коп., штраф у розмірі 3325 (три тисячі триста двадцять пять) грн. 31 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 310 (триста десять ) грн. 36 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 06.04.2010р.

СуддяВ.Г. Серкіз