Постанова № 9227979, 18.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2009 року           15:30           № 14/95

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Литовченка Юрія Петровича

від відповідача: Мороз Юлії Анатоліївни

від третьої особи: Ященка Романа Юрійовича

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУкраїнської державної корпорації по транспортному будівництву «Укртрансбуд»

до Державної податкової інспекції Солом’янському районі міста Києва

третя особаНаціональна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

пропро скасування податкових повідомлень-рішень На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українська державна корпорація по транспортному будівництву «Укртрансбуд»(далі по тексту - корпорація «Укртрансбуд») звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень:

від 13.09.2004 №0001432301/1, від 19.11.2004 № 0001432301/2, від 10.02.2005 №0001432301/3, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 948 942,00 грн.;

від 02.07.2004 №00001622312/0, від 13.09.2004 №00001622312/1, від 19.11.2004 №00001622312/2 про нарахування земельного податку у сумі 1 412,00 грн.;

від 02.07.2004 №00001632312/0, від 23.09.2004 №0000163212/1, 19.11.2004 №00001632312/2 про нарахування комунального податку в сумі 562,70 грн.;

від 02.07.2004 №0000672306/0, 06.09.2004 № 0000672306/1, від 12.11.2004 №0000672306/2, від 17.01.2005 №0000672306/3 про нарахування штрафних санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 426 126, 95 грн.;

від 02.07.2004 №0000932301/0, від 13.09.2004 №0000932301/1, від 19.11.2004 №0000932301/2, від 10.02.2005 року № 0000932301/3 про нарахування податку на додану вартість у сумі 5 854 499,00 грн.;

від 13.09.2004 №0000942301/1, від 19.11.2004 №0000942301/2, від 10.02.2005 №0000942301/3 за заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3 105 00 грн.;

від 02.07.2004 №0000952301/0, від 13.09.2004 №0000952301/1, від 19.11.2004 №0000952301/2, від 10.02.2005 №0000952301/3 про нарахування податку на прибуток у розмірі 105 750,00 грн.;

від 02.07.2004 №0000962301/0, 13.09.2004 №0000962301/1, від 19.11.2004 №0000962301/2, від 10.02.2005 №0000962301/3 про нарахування штрафу за неповідомлення про відкриття розрахункового рахунку у розмірі 1 700,00 грн.;

від 02.07.2004 №0000972301/0, від 19.11.2004 №0000972301/2, 10.02.2005 №0000972301/3 про нарахування штрафних санкцій за відсутність патенту у сумі 1 706,00 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 26.05.2006 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними повідомлення-рішення від 02.07.2004 №0000952301/0, від 13.09.2004 №0000952301/1, від 19.11.2004 №0000952301/2, від 10.02.2005 №0000952301/3, від 13.09.2004 №0001432301/1, від 19.11.2004 №0001432301/2, від 10.02.2005 № 0001432301/3, від 02.07.2004 №0000932301/0, від 13.09.2004 року №0000932301/1, від 19.11.2004 №0000932301/2 від 10.02.2005 № 0000932301/3, від 13.09.2004 № 0000942301/1, від 19.11.2004 №0000942301/2, від 10.02.2005 № 0000942301/3, від 02.07.2004 № 00001622312/0, від 13.09.2004 №00001622312/1, від 19.11.2004 №00001622312/2 в частині донарахування 828,00 грн. основного платежу та застосуванню 414,00 грн. штрафних санкцій; від 02.07.2004 №00001632312/0, від 23.09.2004 №00001632312/1, від 19.11.2004 №00001632312/2 в частині донарахування основного платежу у розмірі 52,70 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.

В інший частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 рішення суду першої інстанції скасовано частково. Визнано недійсним податкові повідомлення-рішення від 02.07.2004 року №0000972301/0, від 19.11.2004 року №000972301/2, від 10.02.2005 року №000972301/3 у сумі 1 706,00 грн. В іншій частині постанову господарського суду міста Києва від 26.05.2006 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 та постанову господарського суду міста Києва від 26.05.2006 скасовано в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За посиланням Вищого адміністративного суду України судами достеменно не з’ясовано на території якої країни здійснювалась передача газу платником та не залучено для з’ясування вказаної обставини в якості третьої особи національну акціонерну компанію «Нафтогаз України». Також відсутній розгорнутий розрахунок донарахування податку на додану вартість з посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2008 справу за позовом Української державної корпорації по транспортному будівництву «Укртрансбуд»до державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень було прийнято до розгляду, відкрито провадження та присвоєно справі №14/95.

Ухвалою суду від 26.08.2008 до розгляду у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача було залучено національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»(далі за текстом –НАК «Нафтогаз України»). Третя особа через канцелярію суду надала письмові пояснення, у яких посилалась на те, що за контрактом від 04.10.2000 №014/00 НАК «Нафтогаз України»отримувала природний газ на кордоні Туркменистан/Узбекистан. Оплата природного газу, отриманого від ДТК «Туркменнафтогаз», здійснювалась НАК «Нафтогаз України»у листопаді-грудні 2000 року без сплати податку на додану вартість, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»у той період операції з купівлі товарів поза межами митної території України не визначались як об’єкт оподаткування. В судовому засіданні представник третьої особи свої пояснення підтримав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Українською державною корпорацією по транспортному будівництву «Укртрансбуд»за період з 01.01.2001 по 01.01.2004, за результатами якої складений акт перевірки № 093/23-0111/00034861 від 30.06.2004.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2004 №0000932301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 5 854 499,00 грн., в тому числі 3 902 999,00 грн. основного платежу та 1 951 500,00 грн. штрафних санкцій.

За наслідками апеляційного узгодження податкового зобов’язання з податку на додану вартість державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва прийняті повідомлення-рішення:

від 13.09.2004 №0000932301/1, від 19.11.2004 №0000932301/2 та від 10.02.2005 №0000932301/3, якими визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 5 854 499,00 грн., в тому числі 3 902 999,00 грн. основного платежу та 1 951 500,00 грн. штрафних санкцій, тобто суму податкового зобов’язання не змінено;

від 13.09.2004 №0001432301/1, яким додатково визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1948942,00 грн., в тому числі 26769,00 грн. основного платежу та 1922173,00 грн. штрафних санкцій, повідомлення-рішення від 19.11.2004 №0001432301/2 та від 10.02.2005 №0001432301/3, якими податкове зобов’язання не змінено.

Податкові повідомлення-рішення винесено згідно з підпунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпунктів 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11 324 648,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За умовами Угоди від 04.10.2000, укладеною між Туркменістаном та Україною про постачання природного газу із Туркменістану в Україну в 2000-2001 роках, оплата за поставлений газ здійснюється 50% у валюті, а 50% шляхом постачанням товарів та надання послуг. ДТК «Туркменнафтогаз»і НАК «Нафтагаз України»доручено щорічно укладати контракти купівлі-продажу туркменського природного газу.

Між Управлінням «Туркмендеміреллари»- замовник (Туркменистан) та корпорацією «Укртрансбуд»- підрядник укладений контракт від 11.05.1999 №1/99 про проектування та будівництво залізничного мосту через річку Амидеря, відповідно до якого підрядник виконує роботи щодо проектування та будівництва залізничного мосту через річку Амидеря в районі м.Керки на новій залізничній лінії Чарджєв-Керки-Керкичи Туркменистану. Договірна вартість робіт складає 123 000 000,00 дол. США (п. 3.1 контракту). Згідно з п. 6.1 контракту замовник забезпечує регулярне фінансування робіт шляхом здійснення авансових платежів за етап робіт, що належить до виконання, та оплати за обсяг виконаних робіт та понесених у зв’язку з цим витрат шляхом поставки газу. Пунктом 6.2.2 контракту допускається одержання, транспортування і/або реалізація природного газу іншій юридичній особі на підставі договору і/або доручення.

27.11.2000 між НАК «Нафтогаз Україна», ДТК «Туркменнафтогаз», Управлінням «Туркмендеміреллари»та корпорацією «Укртрансбуд»укладено угоду №304 про фінансування будівництва залізничного мосту через річку Амидера, за умовами якої сторони домовились здійснити фінансування робіт на суму 25,0 млн.дол.США в рахунок товарного контракту до контракту купівлі-продажу природного газу від 04.10.2000 №014/00 між ДТК «Туркменнафтогаз»та НАК «Нафтогаз Україна». ДТК «Туркменнафтогаз»на підставі підтверджуючих документів Управління «Туркмендеміреллари»про фактично виконані роботи або офіційного документу щодо необхідності виплати авансового платежу проводить залік на відповідну суму розрахунків з НАК «Нафтогаз України», в свою чергу НАК «Нафтогаз України»приймає на себе зобов'язання перед ДТК «Туркменнафтогаз»та корпорацією «Укртрансбуд»провести відповідні розрахунки.

Між НАК «Нафтогаз України»(компанія) та корпорацією «Укртрансбуд»(корпорація) укладена Угода про порядок проведення розрахунків з фінансування будівництва залізничного мосту через річку Амидеря від 12.12.2000 №325, відповідно до якої після проведення заліку між ДТК «Туркменнафтогаз»та компанією відповідно до п. 2 Угоди від 27.11.2000 №304 компанія бере на себе зобов'язання по проведенню розрахунків з корпорацією у розмірі проведеного заліку. Сума зобов'язань компанії визначається в національній валюті України з урахуванням курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України на дату проведення заліку.

Відповідно до п. 2 вказаної Угоди термін проведення розрахунків становить 5 місяців з врахуванням місяця проведення заліку.

Пунктом 3 Угоди встановлений наступний порядок проведення розрахунків:

п. 3.1 - у грудні 2000 року компанія в погашення 50% прийнятих на себе зобов'язань здійснює розрахунок векселями, які знаходяться у власності компанії та емітовані третіми особами;

п. 3.2 - у грудні 2000 року - січні 2001 року - грошовими коштами у розмірі 12% від загальної суми зобов'язань;

п. 3.3 - у лютому 2001 року - грошовими коштами у розмірі 14% від загальної суми зобов'язань;

п. 3.4 - у березні 2001 року - грошовими коштами у розмірі 14% від від загальної суми зобов'язань;

п.3.5 - у квітні 2001 року —грошовими коштами у розмірі 10% від загальної суми зобов'язань.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання Угоди від 27.11.2000 № 304 між ДТК «Туркменнафтогаз»та НАК «Нафтогаз України» проведено залік:

акт заліку № 1 від 04.12.2000 на суму 8 000 000 дол.США;

акт заліку № 2 від 16.12.2000 на суму 8 000 000 дол.США;

акт заліку № 3 від 28.12.2000 на суму 9 000 000 дол.США.

Всього проведено залік на суму 25 000 000 дол.США.

Як зазначено у актах, залік є авансовим платежем, отриманим НАК «Нафтогаз України»для корпорації «Укртрансбуд»для фінансування будівництва залізничного мосту через річку Амидеря відповідно до наведених вище контрактів та угод.

Після проведення заліків НАК «Нафтогаз України»здійснила перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 67 947 900,00 грн., без податку на додану вартість, як фінансування робіт на будівництво мосту, про що зазначено у акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Таким чином, отримані позивачем від НАК «Нафтогаз України»грошові кошти у розмірі 67 947 900,00 грн. є авансовим платежем для фінансування робіт щодо проектування та будівництва залізничного мосту через річку Амидера, відповідно до контракту від 11.05.1999 №1/99 між Управлінням «Туркмендеміреллари»(Туркменістан) та корпорацією «Укртрансбуд».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин), об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 названого Закону податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

За змістом контракту від 11.05.1999 №1/99, укладеного між Управлінням «Туркмендеміреллари»(Туркменистан) та корпорацією «Укртрансбуд»виконані позивачем проектувальні та будівельні роботи з будівництва залізничного мосту через річку Амидеря призначені для використання та споживання за межами митної території України.

Судом встановлено, що згідно контракту купівлі продажу природного газу від 04.10.2000 №014/00 укладеного між ДТК «Туркменнафтогаз»(продавець) та НАК «Нафтогаз України» (покупець) у відповідності з договором між Туркменістаном та Україною про поставки природного газу в Україну з Туркменістану від 04.10.2000, продавець прийняв на себе зобов’язання продати, а покупець зобов’язався купити в 2000 році природній газ на умовах DAF кордон Туркменістан/Узбекистан (ЗУ КС Дер`ялик), згідно правил «ІНКОТЕРМС»(редакція 1990 року). Згідно пункту 1.11 зазначеного контракту «пункт поставки»- це місце прийому-передачі природного газу на кордоні газотранспортних систем Туркменістану з Узбекистаном.

Згідно пункту 9 Міжнародних правил по тлумаченню термінів «ІНКОТЕРМС»(україномовний варіант) DAF «Поставка до кордону»означає, що обов'язки продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на «митний кордон»країни, зазначеної в договорі. Термін «кордон»можна використовувати для будь-якого кордону, включаючи країни експорту. Тому надзвичайно важливо, щоб розглядуваний кордон був точно визначений шляхом зазначення в терміні пункту і місця. Ці умови призначені для застосування головним чином при перевезенні товару залізницею або автомобільним транспортом, але вони можуть застосовуватися незалежно від способу перевезення.

Згідно письмових пояснень наданих НАК «Нафтогаз України», НАК «Нафтогаз України»отримувала у 2000 році туркменський природний газ на кордоні Туркменістан/Узбекистан.

Окрім цього, згідно пояснень, НАК «Нафтогаз України»оплата природного газу, отриманого від ДТК «Туркменнафтогаз», здійснювалась НАК «Нафтогаз України»у листопаді-грудні 2000 року без сплати податку на додану вартість, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»у той період операції з купівлі товарів поза межами митної території України не визначались як об’єкт оподаткування.

При цьому НАК «Нафтогаз України»зазначила, що не має можливості надати суду первинні фінансові документи (платіжні доручення) про перерахування на користь корпорації «Укртрансбуд»коштів в сумі 67947900 грн. через їх знищення у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідачем на вимогу суду не надано розгорнутий розрахунок донарахування податку на додану вартість з посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи №6420/6421 від 04.10.2005 (яка проводилась на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 23.05.2005) висновки державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва, викладені в акті №093/23-0111/00034861 від 30.06.2004 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Українською державною корпорацією по транспортному будівництву «Укртрансбуд» за період з 01.01.2001 по 01.01.2004, щодо нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість документально не підтверджуються.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Разом з тим, за посиланням відповідача корпорація «Укртрансбуд» фактично не отримувала і не здійснювала продаж туркменського газу. За даними бухгалтерського обліку підприємства оприбуткування туркменського газу не здійснювалось, реалізація його не відбувалась.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що операції позивача з отримання коштів від НАК «Нафтогаз України»є операцією з продажу туркменського природного газу, є необґрунтованими.

Визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість по операціях з отримання авансових платежів для фінансування робіт щодо проектування та будівництва залізничного мосту через річку Амидеря, суд вважає необґрунтованим і таким, що суперечить положенням Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163,Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва:

від 02.07.2004 №0000932301/0, від 13.09.2004 №0000932301/1, від 19.11.2004 №0000932301/2 та від 10.02.2005 №0000932301/3;

від 13.09.2004 №0001432301/1, від 19.11.2004 №0001432301/2 та від 10.02.2005 №0001432301/3.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 А.В. Літвінова