Постанова № 9227976, 08.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2010 року           14:11           № 2а-11539/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

Секретаря судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002022305

Представники сторін:

від позивача : Безродний А.Ю. (довіреність від 28 липня 2009 року №28-07/2009)

від відповідача: Каргалик Д.М.( довіреність від 16 грудня 2008 року №147)

08.04.2010 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002022305 від 04.03.2009р.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Альянс Холдинг»п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.2006 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі –Закон № 265/95-ВР), що призвело до неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 22 цього Закону.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки суб’єкта господарювання ТОВ «Альянс Холдинг»було встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зокрема виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 16440, 87 грн. (нестача) по РРО фіскальний №2658009703, та в сумі 16131, 60 грн.(надлишок) по РРО фіскальний №2658008220 на загальну суму 32572,47 грн. За вказане порушення до позивача були застосовані штрафні санкції на підставі ст. 22 Закону №265/95-ВР. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що позивачем не було зроблено вилучення готівкових коштів з касової скриньки РРО фіскальний №2658008220 без здійснення операції «службова видача»та додання до касової скриньки РРО фіскальний №265809703 готівкових коштів без здійснення операції «службове внесення».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової адміністрації в Київській області згідно направлень від 04.02.2009р. №0853 та №0854 проведена перевірка господарської одиниці АЗС з магазином суб’єкта господарської діяльності ТОВ «Альянс Холдинг» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Шевченка, 1-А.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 04.02.2009 р. №196/26/58/23/34430873 яким встановлено порушення вимог:

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 16440, 87 грн.(нестача) по РРО реєстаційне посвідчення №2658009703, та в сумі 16131, 60 грн.( надлишок) по РРО фіскальний №2658008220.

Уповноваженими особами, що здійснювали перевірку встановлено, що суми готівкових коштів на місці розрахунків є такими: РРО реєстаційне посвідчення № 2658009703 –55870, 60 грн. та №2658008220 –0,00 грн. Зазначені дані також підтверджуються письмовими підтвердженнями касира від 04.02.2009 року, що містяться в матеріалах справи.

Тобто грошові кошти в сумі 55870, 60 грн. знаходилися в єдиному ящику для зберігання грошей для двох касових апаратів, які знаходилися в одному приміщенні неполдалік один від одного, що і не заперечується відповідачем.

Однак відповідачем було зафіксовано в Акті перевірки невідповідність готівки в касі, яка склала 32 572, 47 грн. (16440, 87 грн.(нестача) + 16131, 60 грн. (надлишок)).

Законом України №265/95 встановлюється відповідальність за порушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:

- п. 1 ст. 3, ст. 7 Закону України №265/95, відповідальність передбачена пунктом 2 статті 17 вище вказаного Закону і складає двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян: 17*20=340 грн. (фінансова санкція);

-ст. 8 Закону України №265/95, відповідальність передбачена пунктом 3 статті 17 вище вказаного та п.п. 2.2 п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари, (послуги) затвердженого Наказом ДПА № 614 від 01.12.2000 р. і складає двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян: 17*20=340 грн. (фінансова санкція);

- п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, відповідальність передбачена статтею 22 вищевказаного Закону України і складає п’ятикратний розмірі суми невідповідності.

Відповідно до ст. 22 Закону України №265/95-ВР, до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 162 862, 35 грн., а саме у п’ятикратному розмірі сум, на яку виявлено невідповідність (32572,47*5=162 862, 35).

На підставі висновків Акту перевірки від 04.02.2009р. Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002022305 від 04.03.2009р. на загальну суму 162 862, 35 грн.

Позивач зазначив, що на АЗС, (місце проведення перевірки) знаходилися два РРО, зареєстровані та опломбовані належним чином, які поруч розташовані та об’єднані в єдину касову систему, що і не заперечував відповідач.

Відповідно до кожного апарату РРО ведуться касові книги, до яких зауважень з боку контролюючого органу не було. Витяги з даних касових книг наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до вимог п.1, 2, 7 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця

.Згідно зі ст. 7 Закону України №265/95 порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек» згідно якого це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті та надає визначення поняття «місце проведення розрахунків»- місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо .

Згідно п. 13 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Таким чином, положення даної статті не передбачає обов’язкове зберігання коштів, отриманих за реалізацію товарів, в кожній скриньці РРО, у випадку наявності двох РРО, що знаходяться в одному місці проведення розрахунків. Слід зазначити, що відповідачем зареєстровано та опломбовано даний апарат РРО, в якому відсутній ящик для зберігання готівки.

Судом не береться до уваги посилання відповідача щодо порушення позивачем п. 4.5. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298, в якому зазначено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій, оскільки, операції "службове внесення" та"службова видача" не проводилися. Операції проводилися через РРО та відповідно проводилися записи у касових книгах, порушення ведення яких не зафіксовано в акті.

Суд приходить до висновку, що позивач на період проведення перевірки, зберігав всі отримані кошти за реалізовані товари на місці де здійснювались розрахунки із покупцями.

Відповідно до абз.23 п.1.2. положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в України»від 15.12.2004 р. № 637 зазначено, що оприбуткування готівки –проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку готівки в касі на повну суму її розрахункових операцій та згідно п.2.6. цього положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем надано докази про відповідність в сукупності готівкових коштів в касі підприємства. Дана обставина не заперечується відповідачем. А відтак твердження відповідача щодо порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відповідає дійсності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування податковим органом санкцій, передбачених положеннями ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку, щодо правомірності заявлених позовних вимог та скасування прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства У країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме норму закону , яку обрав відповідач не може бути застосована до даного правопорушення. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002022305 від 04.03.2009р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Я.І. Добрянська

Дата підписання та складання постанови в повному обсязі –13.04.2010р.