Постанова № 9227762, 23.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Київ

23 грудня 2009 року 14:15№ 2а-12566/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді КостенкаД.А., секретаря судового засідання БіловаМ.В.,

за участю:

представника позивача Київського міського центру зайнятості (далі КМЦЗ) ХименкоІ.В.;

відповідача ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом КМЦЗ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2009року КМЦЗ звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом, у якому просить стягнути із Щирського О.А. на користь КМЦЗ кошти у розмірі 2586,76 грн. вартість наданих соціальних послуг.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1, будучи направленим державною службою зайнятості на професійну підготовку до навчального закладу, з метою сприяння подальшого його працевлаштування, без поважних причин не відвідував заняття, у звязку з чим був відрахований. Вартість наданої соціальної послуги (професійного навчання), яка відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон №1533-ІІІ) підлягає стягненню із відповідача, добровільно повернена ним не була.

У судовому засіданні представник КМЦЗ позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, просила стягнути зазначену суму коштів.

ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, суд уважає, що адміністративний позов слід задовольнити, з огляду на таке.

Наказом Деснянського районного центру зайнятості (далі ДРЦЗ) від 10 березня 2009 року №3872 на підставі ст. 2 Закону України від 1 березня 1991року №803-ХІІ "Про зайнятість населення" (далі Закон №803-ХІІ) та ст.ст. 22, 23 Закону №1533-ІІІ ЩирськомуО.А. був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

13 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ДРЦЗ із заявою про направлення його на навчання за професією (спеціальністю) «Водій тролейбуса». За змістом заяви він був повідомлений про відповідні правила щодо професійного навчання, наслідки пропусків занять без поважних причин та про те, що у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин з безробітних стягується загальна сума витрат на професійне навчання.

8 квітня 2009 року ДРЦЗ, який діяв виходячи із владних управлінських функцій субєкта владних повноважень, та ОСОБА_1 уклади договір №84334 про направлення останнього на професійну перепідготовку до Навчально-курсового комбінату Комунального підприємства "Київпастранс" (далі НКК КП "Київпастранс") за професією (спеціальністю) «Водій тролейбуса»строком на шість місяців (з 9 квітня по 15 жовтня 2009 року), з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Підпунктом 3.1.2. договору, в який імплемен-товано положення ст. 36 Закону №1533-ІІІ, передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутої в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання вирішується у судовому порядку.

Наказом ДРЦЗ від 9 квітня 2009 року №6226 ОСОБА_1 був направлений на професійну перепідготовку.

Згідно відмітки про прийом на навчання від 8 квітня 2009 року (корінець направлення на навчання) за підписом директора НКК КП "Київпастранс", наказом від 9 квітня 2009 року №70-у ОСОБА_1 зараховано до складу навчальної групи №485 та повідомлено про початок навчання з цього ж дня.

Наказом директора НКК КП "Київпастранс" від 25 червня 2009 року №104-у, на підставі журналу обліку занять групи №485 та доповідної записки куратора групи АлександровичаВ.Є., ОСОБА_1 був відрахований за невідвідування занять без поважних причин з 9 червня 2009 року.

Відповідно до листа КМЦЗ від 2 липня 2009 року №06-6510 вартість навчання безробітного ОСОБА_1 в НКК КП "Київпастранс" склала 2414,44 грн., крім того вартість медичного обстеження 172,32 грн.

Із пояснень представника позивача, проти яких відповідач не заперечував, суд установив, що сума вартості навчання визначена з моменту зарахування безробітного до НКК КП "Київпастранс" та до моменту його відрахування.

З метою досудового вирішення питання сплати коштів, КМЦЗ звернувся до ОСОБА_1 із претензією від 30 липня 2009 року №11-7544 (вручена 14 серпня 2009 року) про необхідність повернення коштів витрачених на його навчання у сумі 2586,76 грн.

Станом на момент вирішення справи у суді, згідно довідки КМЦЗ від 13 листопада 2009 року №11-11459, кошти у розмірі 2586,76 грн. ЩирськимО.А. повернуті не були.

Відносини у сферах зайнятості населення в Україні та страхування на випадок безробіття регулюються Законом №803-ХІІ, Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, Законом №1533-ІІІ тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону№803-ХІІ безробітними визнаються громадяни працездат-ного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законо-давством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 9 Закону №803-ХІІ передбачено, що громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Держава, відповідно до пп. "е" п. 1 ст. 4 Закону №803-ХІІ, гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії.

Положеннями п. 1 ст. 18 Закону №803-ХІІ передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, яка складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ст. 19 Закону №803-ХІІ державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, а відповідно до абз. 8 п. 2 цієї ж статті має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності).

Пунктом 2 ст. 24 Закону №803-ХІІ визначено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд).

Частиною 2 ст. 7 Закону №1533-ІІІ передбачено, що професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних зак-ладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видами соціальних послуг за цим Законом та Законом №803-ХІІ. Згідно із ст. 36 Закону №1533-ІІІ, яка визначає права, обовязки та відповідальність застрахованих осіб, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (абз. 1 ч. 3). У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації (абз. 2 ч. 3).

Відповідно до ст. 39 Закону №1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Наведені положення ст.ст. 36, 39 Закону №1533-ІІІ кореспондуються із положеннями ст. 30 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхува-ння від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, відповідно до якої сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обовязків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Згідно із ст. 16 Закону №1533-ІІІ матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги здійснюються за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 був відрахований із навчального закладу за невідвідування занять без поважних причин, тобто професійну перепідготовку за направленням державної служби зайнятості було припинено без поважних причин, у звязку з неналежним виконанням безробітним своїх обовязків.

Факт припинення професійної перепідготовки за направленням державної служби зайнятості без поважних причин, вартість цієї соціальної послуги повністю визнається і не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вартість професійного навчання у розмірі 2586,76 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано обставини, які викладені у позовній заяві, докази надані позивачем підтверджують його позицію, у добровільному порядку сума заявлена до стягнення не сплачена, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 79, 86, 112, 136, 158163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов Київського міського центру зайнятості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості (Одержувач: Київський міський центр зайнятості; код отримувача: 03491091; банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у м.Києві; код банку: 820019; р/р37179301900001) кошти у розмірі 2586,76 грн. (дві тисячі пятсот вісімдесят шість гривень 76 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу.

У судовому засіданні 23 грудня 2009 року відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанова у повному обсязі складена 28 грудня 2009 року.

Суддя Д.А. Костенко