Рішення № 92257366, 16.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 р. Справа№200/8542/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної поліції в Донецькій області (далі - позивач) звернулось до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) про визнання дії щодо винесення постанови від 01 вересня 2020 року № ВП №62581518 «Про накладення штрафу» протиправними, скасування постанови від 01 вересня 2020 року ВП №62581518 «Про накладення штрафу» у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 вересня 2020 року на адресу Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла постанова «Про накладення штрафу» відповідно до якої, за не виконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, накладено штраф у розмірі 5100 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Позивач вважає дії щодо винесення спірної постанови протиправними незаконними, а постанову такою, що підлягає скасування з огляду на те, що встановлення відповідачем факту не виконання рішення суду не відповідає обставинам справи, суперечить вимогам чинного законодавства та правовим висновкам Верхового суду. Крім того, для проведення повного розслідування та як наслідок складення акту, необхідним є отримання відповідей на запити та пояснень, що унеможливлює виконання рішення суду у строк визначений державним виконавцем.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами особового провадження в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 16 жовтня 2020 року.

15 жовтня 2020 року на електрону адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

16 жовтня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем було перевищено строк проведення розслідування, встановлений Порядком №1346 у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до держаної виконавчої служби із заявою про вжиття заходів примусового виконання рішення. Станом на 16 жовтня 2020 року рішення суду не виконано.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи.

Представники сторін про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2020 року у справі №219/12993/18 позовні вимоги ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в особі Бахмутського відділу поліції в Донецькій області, місцезнаходження за адресою: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, про визнання противоправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії частково задоволено, визнано протиправним та скасовано акт складений Бахмутським відділом поліції Головного Управління національної поліції в Донецькій області від 19 березня 2018 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався у період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, визнано протиправним та скасовано акт № 1 складений Бахмутським відділом поліції Головного Управління національної поліції в Донецькій області від 19 березня 2018 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався у період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області в особі Бахмутського відділу поліції в Донецькій області за фактом нещасного випадку, що стався у період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27 грудня 2002 року, скласти акти за формою Н-5* та Н-1*.В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, стягнуто із Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Нахімова, 86, ідентифікаційний код юридичної особи 40109058) на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Постановою Донецького апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області частково задоволено, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2020 року скасовано в частині задоволених вимог про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області за фактом нещасного випадку, що стався в період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Порошистим О.Ю. скласти акти за формою Н-5 та Н-1, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався в період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Порошистим О.Ю. скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт за формою Н-1 (НТ). В решті рішення залишено без змін.

13 липня 2020 року Донецьким апеляційним суду видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався в період часу з 25 лютого 2010 року по 11 травня 2016 року з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Порошистим О.Ю. скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також за формою Н-1 (НТ).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом Володимиром Олександровичем від 16 липня 2020 року відкрито виконавче провадження з вищевказаного виконавчого листа та встановлено десятиденний строк на виконання рішення суду.

28 липня 2020 року на адресу державної виконавчої служби від Головного управління Національної поліції України в Донецькій області надійшов лист про виконання судового рішення. Позивач по справі зазначив, що на виконання рішення суду наказом від 10 липня 2020 року №554 призначено розслідування нещасного випадку та утворено склад комісії. Відповідно до Порядку № 1346 таке розслідування проводиться протягом місяця. Враховуючи те, що призначення розслідування, його проведення та складання і затвердження актів неможливо здійснити протягом одного дня або однією дією, виконання рішення потребує часу.

26 серпня 2020 року на адресу державної виконавчої служби від Головного управління Національної поліції України в Донецькій області надійшов лист про виконання судового рішення. У вказаному листі зазначено, що розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 відповідно до Порядку № 1346 проводиться протягом місяця. Також наведено вчиненні від Головним управління Національної поліції України в Донецькій області дії задля вчасного виконання рішення.

01 вересня 2020 року на адресу державної виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_1 про надання інформації щодо застосування до боржника заходів впливу, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

За не виконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення постановою від 01 вересня 2020 року на Головне управління Національної поліції в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом ( п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404).

Згідно ч. 1 - 3 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404 встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Як вбачається зі змісту наведених положень Закону №1404 умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Зазначені висновки викладені у постанові Верхового суду від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду 10 липня 2020 року Головним управлінням національної поліції України в Донецькій області видано наказ № 554 про створення комісії з розслідування нещасного випадку (захворювання) колишнього співробітника Бахмутського відділу поліції ОСОБА_1 .

Матеріалами справи також підтверджено, що 28 липня 2020 року та 26 серпня 2020 року на адресу державної виконавчої служби надходили листи позивача з повідомленнями про вчиненні дії щодо проведення розслідування та про неможливість виконати рішення у встановлений державним виконавцем термін, зокрема, з підстав необхідності отримання копій матеріалів особової справи, висновку лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадку, судових справ.

Суд також звертає увагу, що відповідно до п. 3.19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого постановою МВС України від 27.12.2002 р. № 1346 (далі - Порядок № 1346) Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, Порядком №1346 передбачено місячний строк для розгляду справ про розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України. Крім того, положеннями п. 3.8 Порядку № 1346 встановлено, що у разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Отже, підсумовуючи наведене, матеріалами справи підтверджено, що позивач повідомляв відповідачу про наявність підстав, які протягом певного тривалого строку об`єктивно перешкоджали належному, повному та своєчасному виконанню рішення суду.

Проте державним виконавцем не з`ясовано, що саме зумовило невиконання судового рішення з урахуванням доводів боржника про те, що він не міг виконати вчасно зобов`язання.

Суд також зазначає, що в оскаржуваній постанові не міститься аналіз вказаних боржником причин невиконання рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення вимог статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно обов`язку з`ясування поважності причин невиконання рішення при вирішенні питання про накладення штрафу за його невиконання, а отже наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01 вересня 2020 року.

Позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо винесення спірної постанови задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині визнання протиправними дії щодо винесення спірної постанови, суд вважає таким, що не відповідає

способам судового захисту, закріпленим частиною 1 статті 5 КАС України, та об`єкту порушеного права, з огляду на те, що в матеріалах справи наявна постанова про накладення штрафу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є визнання протиправною та скасування постанови від 01 вересня 2020 року «Про накладення штрафу» у розмірі 5100 грн.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати у даній справі не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бусела В.О. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 62581518.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 16 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.І. Грищенко