Рішення № 92241278, 15.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 160/13471/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради щодо тимчасового затримання шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора 10.07.2019 автомобіля Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 10.07.2019 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради здійснено протиправні дії, які полягали у затриманні шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора транспортного засобу позивача. Окрім цього, внаслідок протиправних дій відповідача позивачу було завдано матеріальну шкоду позивачу у вигляді сплати адміністративного штрафу, евакуації транспортного засобу та зберігання транспортного засобу на штраф майданчику. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

09.01.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

04.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради із відзивом на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву відповідач зауважив, що 10.07.2019 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та/або її посадовими особами, зокрема інспекторами з паркування, не здійснювалось тимчасове затримання транспортного засобу, Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу та не фіксувалось порушення позивачем правил дорожнього руху. У зв`язку з чим відповідач вважає, що порушення Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради прав і свобод Якуненко Андрія Євгеновича відсутні. З урахуванням вищенаведеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

06.02.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у комунального підприємства «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради:

- інформацію щодо підстав тимчасового затримання та доставки за допомогою евакуатора для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: вул. Курсантська, 7, м. Дніпро, автомобіля Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- документи, на підставі яких відбулось таке затримання та доставка;

- засвідчені копії постанови №006446, на підставі якої сплачено штраф в розмірі 255,00 грн.

02.03.2020 року Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями, в яких зазначило, що 10.07.2019 року інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради було виявлено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу позивача безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. На підставі цього інспектором сформовано повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІП №006446. У зв`язку з тим, що транспортний засіб позивача суттєво перешкоджав дорожньому руху, було здійснено тимчасове затримання транспортного засобу позивача шляхом його доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора та складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №0564 від 10.07.2019 року. 12.07.2019 року інспектором було винесено постанову серія ІП №006446 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. У зв`язку з вищенаведеним відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.

28.04.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання позивача про зупинення провадження по справі №160/13471/19 задоволено.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №203/886/20.

23.06.2020 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено частково.

Постанову серії ІП №006446 від 12 липня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП скасовано.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрито.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

01.09.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження в адміністративній справі № 160/13471/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій.

Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2020 року.

15.09.2020 року суд в судовому засіданні ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

10.07.2019 року головним-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик Владиславом Юрійовичем сформовано повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІП №006446 про накладення адміністративного стягнення.

10.07.2019 року головним-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик Владиславом Юрійовичем складено акт №0564 прим.3 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортний засіб позивача було евакуйовано шляхом доставлення на спеціальний майданчик.

10.07.2019 року ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 255 грн. відповідно до повідомлення до постанови серії ІП № 006446, 720,00 грн. за послуги з евакуації транспортного засобу та 144,00 грн. за послуги зі зберігання транспортного засобу, що підтверджується копіями квитанцій №530, 528 та 529, які наявні в матеріалах справи, відповідно.

12.07.2019 року головним-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик Владиславом Юрійовичем винесено постанову серії ІП № 006446 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , яке передбачено ч.3 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Згідно до ч.3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях;

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;

г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;

е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;

и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);

3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов`язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування, яке здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, є наслідком вчинення правопорушником порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту).

Суд зазначає, що предметом оскарження у справі № 203/886/20 є постанова Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради № 006446 від 12.07.2020 року.

При цьому, у справі №160/13471/19 оскаржуються дії Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, які вчинені внаслідок прийняття постанови Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради № 006446 від 12.07.2020 року, яка оскаржувалась у справі № 203/886/20.

З огляду на той факт, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, за недоведеністю факту вчинення позивачем адміністративного порушення, скасовано постанову серії ІП №006446 від 12.07.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, суд дійшов висновку про протиправність дій Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради щодо тимчасового затримання шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора 10.07.2019 року автомобіля Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1 та 4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про необхідність стягнення з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 768,40 грн. сплачений відповідно до платіжного документа №936184504074.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (49000, пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 42403446) про визнання протиправними дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради щодо тимчасового затримання шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора 10.07.2019 року автомобіля Daewoo Matiz ML30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (49000, пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 42403446) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський