
справа № 489/3039/20 провадження №2/489/1976/20
РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «УБКІ») про зобов`язання вчинити певні дії
встановив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зобов`язання АТ «Альфа-Банк» надати ТОВ «УБКІ» відомості для внесення інформації (запису) до її кредитної історії про відсутність кредитної заборгованості за договором № 500485926 від 04.06.2014; зобов`язати ТОВ «УБКІ» виключити відомості із її кредитної історії про наявність кредитної заборгованості (відсутність кредитного правочину) за договором № 500485926 від 04.06.2014.
Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що 02.06.2014 між нею та АТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір № 500485926, фінансові зобов`язання за яким нею виконано вчасно та в повному обсязі, що підтверджується довідкою директора відділення «Миколаївське «1» ПАТ «Альфа-Банк» від 23.07.2015 № 63878, згідно якої будь-яких претензій до неї по вказаному кредитному договору зі сторони АТ «Альфа-Банк» не має. Однак до теперішнього часу АТ «Альфа-Банк» ухиляється від надання відомостей стосовно її кредитної історії про відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором.
На її звернення, листами від 07.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019 банк повідомив, що у банківської установи відсутні правові підстави для задоволення її прохання щодо внесення змін до кредитної історії та її некоректного відображення. Внесення змін до кредитної історії можливе лише на підставі рішення суду. Також банк не надає інформацію про переуступлення права вимоги або продажу договору № 500485926 від 04.06.2014 іншій особі та взагалі не вказує про наявність таких обставин.
Вважає, що наявність інформації в кредитній історії про наявність боргових зобов`язань перед АТ «Альфа-Банк» порушує її права як споживача банківських послуг та негативно впливає на її кредитну репутацію.
Відповідач ТОВ «УБКІ» надало до суду відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки факт укладення кредитного договору позивачем не оспорюється, а листи АТ «Альфа-Банк» вказують лише на відсутність претензій на момент звернення позивача до банку. Крім того, банк у своїх листа неодноразово вказує, що кредитна історія відповідає реальному виконанню зобов`язань й правових підстав для її видання немає.
У відзиві також вказано, що виключний перелік підстав для вилучення інформації з кредитної історії визначено статтею 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Тому, оскільки не встановлено та не визнано факту відсутності кредитного договору, договір не було визнано недійсним в судовому порядку, не встановлено факту відсутності письмової згоди позивача на використання та розповсюдження інформації щодо нього, у ТОВ «УБКІ» не має підстав для спростування та вилучення вказаної позивачем інформації з кредитної історії, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволенні.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 01.09.2020 продовжено розгляд справи, у зв`язку із неотримання від відповідача АТ «Альфа-Банк» відзиву на позовну заяву.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем АТ «Альфа-Банк» не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Довідкою Департаменту праці та соціального захисту населення миколаївської міської ради від 15.06.2020 № 4802-5000286227 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та її фактичним місцем проживання є АДРЕСА_1 .
Із матеріалів справи встановлено, що 02.06.2014 між АТ «Альфа-Банк» (на той час - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 500485926, відповідно до якого остання отримала споживчий кредит в розмірі 5485,38 грн. під 17,99 процентів річних стром до 03.06.2017.
Згідно відомостей кредитної історії ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , на дату внесення відомостей до кредитної історії (26.11.2016) рахується поточна прострочена заборгованість на листопад 2016 року в розмірі 5760,62 грн.
Відомостями кредитної історії також підтверджується, що кредит проданий. Донором інформації вказано Альфа-Банк.
З довідки відділення «Миколаївське № 1» АТ «Альфа-Банк» від 23.07.2015 № 63878, наданої позивачем, вбачається, що ПАТ «Альфа-Банк» не має претензій по кредитному договору № 500485926 від 02.06.2014.
Як слідує з позовної заяви та доданого до неї звернення позивача до банку від 22.03.2017, в травні 2015 року до позивача звернувся працівник банку, який повідомив про наявність у неї заборгованості в розмірі 5720,00 грн., яку можна погасити оплативши лише 50 % заборгованості. Вказана сума, як слідує із заяви позивача від 22.03.2017, була погашена нею 26.05.2015 і їй повідомили, що кредит погашено повністю та запропоновано взяти довідку в відділенні банку про відсутність претензій зі сторони банку. Згодом з`ясувалося, що отримана довідка банку не підтвердженням факту закриття кредиту. Потім їй зателефонував працівник «Кредитних ініціатив» з пропозиціями погасити заборгованість сплативши 10% від її розміру.
28.03.2017 листом за № 23776-23.1-б/б банк повторно повідомив позивача про відсутність претензій по кредитному договору № 500485926.
31.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою про виключення з кредитних історій відомостей про неї.
07.02.2019 за № 12975-23.1-б/б банк повідомив позивача, що її кредитна історія відповідає реальному виконанню зобов`язань за кредитними договорами та не підлягає видаленню. Також роз`яснено, що внесення змін до кредитної історії можливе на підставі рішення суду.
20.02.2019 позивач звернулася до банку із заявою про надання їй інформації щодо залишку невиконаних зобов`язань або закриття кредитного договору і внесення відповідних змін в бюро кредитних історій.
25.02.2019 листом за № 18604-23.1-б/б банк повідомив ОСОБА_1 , що станом на 25.02.2019 в АТ «Альфа-Банк» відсутні кредитні договори, оформлені на її ім`я. також повторно повідомлено, що її кредитна історія відповідає реальному виконанню нею зобов`язань за кредитними договорами та не підлягає виданню.
27.03.2019 ОСОБА_1 в черговий раз звернулася із заявою до банку та повідомили їй про конкретний розмір заборгованості по кредиту і реквізити на які вона підлягає сплаті, а якщо борг продано - надали роз`яснення з цього питання.
Листом від 18.03.2019 № 38103-23.1-б/б АТ «Альфа-Банк» повідомило ОСОБА_1 про відсутність будь-яких претензій до неї по кредитному договору № 500485926 та те, що її кредитна історія відповідає реальному погашенню заборгованості та не підлягає виданню.
12.09.2019 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ТОВ «УБКІ» в якій просила виключити відомості із її кредитної історії по кредитному договору № 500485926 від 02.06.2014.
Листом від 23.09.2019 № 2078 ТОВ «УБКІ» повідомило заявника про необхідність надання оригіналу довідки про погашення заборгованості та закриття договору від нового кредитора.
28.10.2019 ОСОБА_1 надіслала до ТОВ «УБКІ» кредитний договір № 500485926 від 02.06.2014, довідку № 63878 від 23.07.2015 та копію відповіді ТОВ «УБКІ» від 23.09.2019 № 2078.
Листом від 04.11.2019 № 2347 ТОВ «УБКІ» повідомило, що кредитний договір проданий, тому для внесення правок, потрібно надати довідку від нового кредитора, що договір погашено і його закрито.
28.04.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою до АТ «Альфа-Банк» про надання відомостей про кредиторську заборгованість по кредитному договору № 500485926 від 02.06.2014 та повідомлення її про переуступку права вимоги за вказаним договором.
Листом від 06.05.2020 № 39632-23.1-б/б АТ «Альфа-Банк» в черговий раз повідомило позивача про відсутність до неї претензій по кредитному договору та відсутність по ньому заборгованості.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов`язання. Зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша, друга цієї статті).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
У статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За правилом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач зобов`язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок станом на листопад 2016 року утворилася прострочена поточна заборгованість по кредиту, термін прострочення якої склав понад 90 днів. Заборгованість мала місце і станом на травень 2016 року, що підтверджується відомостями кредитної історії.
Факт неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема наявність заборгованості на травень 2015 року в розмірі 5720,00 грн., підтверджується і самим позивачем у заяві від 22.03.2017, яка була нею погашена.
Отже, в АТ «Альфа-Банк» були наявні усі підстави для внесення відомостей відносно заборгованості позивача до бюро кредитних історій.
Щодо доводів позивача про відсутність до неї претензій зі сторони банку по кредитному договору, про що вказано у листі банку від 23.07.2015, то даний лист не підтверджує факту погашення кредиту в цілому та його закриття, що слідує з подальшої переписки між сторонами.
Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначається Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій».
У статті 3 цього Закону надано визначення термінів, що вживаються в цьому Законі.
Так, кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону.
Суб`єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.
Статтею 10 цього Закону передбачений порядок зберігання та вилучення інформації, що складає кредитну історію.
Так, згідно частини першої цієї статті бюро вилучає з кредитної історії: 1) інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, Договору або визнання їх недійсними; 2) всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; 3) інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.
Отже, статті 10 наведеного вище Закону передбачено виключний перелік випадків, які є підставою вилучення інформації з кредитної історії.
За такого, враховуючи, що позивачем не спростовано відсутність порушення з її сторони фінансових зобов`язань по кредитному договору, що слугувало підставою для внесення АТ «Альфа-Банк» відомостей відносно неї до бюро кредитних історій, а також не доведено наявності інших обставин, які відповідно до закону є підставою для вилучення інформації з кредитної історії, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідачі - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Василівська,100;
-Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», код ЄДРПОУ 33546706, місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2020.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 92219398, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 15.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/3039/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: