Постанова № 9218574, 20.04.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р.Справа № 6/1/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого           Андрєєвої Е.І.

Суддів:                              Ліпчанської Н.В.,          

Мацюри П.Ф.

При секретарі Бузіян А.І.,

за участю представника позивача –Петренко О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Мир Продуктів”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.03.2010р.           

по справі № 6/1/10

за позовом ТОВ „Торговий дім „Таврія-Профіт”

до ТОВ „Мир Продуктів”

про стягнення 22 524,05 грн.

Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 78 від 19.04.2010р. склад колегії суддів змінений.

Суд встановив:

          12 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Таврія-Профіт” (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мир продуктів” (надалі-відповідач) про стягнення суми заборгованості, пені, індексу інфляції та 3%річних на загальну суму 22524,05 грн.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.03.2010 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ „Мир продуктів” на користь ТОВ „Торговий дім „Таврія-Профіт” заборгованість в сумі 22 524,05 грн., 225,24грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково - в сумі 17091,32 грн. В обґрунтування послався на неповне з’ясування судом обставин справи та неврахування того, що відповідач часткового погасив свою заборгованість в сумі 4000грн., що підтверджується доданими до апеляційної скарги платіжними дорученнями.

Представник відповідача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, свідченням тому є відповідне повідомлення про отримання ухвали суду.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована, а тому має бути задоволена, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2009 року між ТОВ „Торговий дім Таврія-Профіт” та ТОВ „Мир Продуктів” був укладений договір постачання товару № 01-2608052. Умовами п.1.1 договору позивач (постачальник) зобов’язався систематично постачати і передавати у власність відповідачу (покупцю) певний товар, а відповідач (покупець) зобов’язався приймати цей товар та вчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, акту звірки взаєморозрахунків від 01.12.2009 року, та чого не заперечує сам покупець, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21091,32 грн..

Як зазначає місцевий господарський суд в своєму рішенні, позивач умови договору виконав.

Проте, відповідач, як передбачено договором, а саме, п.4.3, де зазначено, що покупець зобов’язаний проводити розрахунки з постачальником за кожну отриману партію товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, не виконав умови договору у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи позов, місцевий господарський суд визнав обставини, на які послався позивач доведеними та підтвердженими належними доказами, а тому, погодившись з доводами позивача, позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 21 091,32 грн. основного боргу, 721,4 грн. пені, 604,86 грн. інфляції та 105,97 грн.3% річних.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач з позовом звернувся 12.01.2010 року, господарський суд Миколаївської області виніс рішення 04.03.2010 року. Але, з доданих до апеляційної скарги платіжних доручень № 4 від 05.01.2010 року на загальну суму 2000,00 грн.; № 19 від 11.01.2010 року на загальну суму 1000,00 грн.; № 56 від 22.01.2010 року на загальну суму 1000,00грн. вбачається що на момент винесення рішення судом першої інстанції сума заборгованості зменшилася на 4000,00 грн.

Представник позивача в засіданні суду пояснив, що про часткове погашення в розмірі 4000 грн. суми заборгованості знав, проте не довів це до відома суду та не зменшив свої позовні вимоги.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку в частині стягнення основного боргу, що призвело до неправильного нарахування штрафних санкцій та судових витрат.

У відповідності до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що сума основного боргу відповідача становить 17091,32 грн. а також те, що сума штрафних санкцій повинна визначатися з суми заборгованості, тобто, з 17091,32грн., а тому, інфляційні втрати відповідача становлять 341,83 грн., 3% річних –91,31 грн., пеня –623,95 грн., ІТЗ судового процесу –191,16 грн., державне мито –181,48 грн.

Також, колегія суддів, з матеріалів справи не вбачає, що відповідач у справі був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

В силу ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, вказане порушення процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши справу у судовому засіданні 04.03.2010 р., господарський суд Миколаївської області не звернув увагу на те, що данні про повідомлення відповідача про час та місце призначення розгляду справи в матеріалах справи відсутні, відповідач в жодне з призначених судових засідань до суду не з’явився. Прийнявши рішення по справі при таких обставинах, суд неповно встановив обставини справи та порушив Конституційне право відповідача на участь у судовому.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на порушення вимог пп. 3.5.10, 3.5.11 Інструкції, відповідно до змісту яких судові документи, які підлягають відправленню, передаються до служби діловодства, реєструються і в той же або наступного дня відправляються за призначенням. Перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі, на звороті у лівому нижньому куті якого проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Також, не було враховано положення п. 3.5.1 Інструкції, згідно з яким ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з не отриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Як вбачається з відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали від 09.02.2010 господарського суду Миколаївської області про відкладення розгляду апеляційної скарги на 04.03.2010 р. (а. с. 24), така ухвала була направлена сторонам у справі 17.02.2010 р. (вих. N 1577). Проте, повідомлення про вручення поштового відправлення що свідчать, що вказана ухвала була направлена сторонам у справі є лише про сповіщення позивача, а про сповіщення відповідача в матеріалах справи такі відомості відсутні.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду звертає увагу, що у разі сумніву щодо додержання порядку надсилання ухвали про призначення справи до розгляду, та з метою надання можливості представнику відповідача взяти участь у судовому засіданні, місцевий суд мав відкласти розгляд справи.

З врахуванням вищевикладеного, рішення суду підлягає скасуванню, як постановлене в порушення норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню державного мита у розмірі 181,48 грн. Разом з тим, відповідачем при подачі апеляційної скарги, яка судом задоволена, сплачено державне мито у розмірі 115 грн., з яких 87,26 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача. При цьому судова колегія вважає за можливе з суми держмита у розмірі 181,48 грн., що підлягає стягненню з відповідача, відрахувати держмито у розмірі 87,26 грн., які повинен сплатити останній на користь позивача, а одержану суму державного мита у розмірі 94,22 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВ „Мир Продуктів” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.березня 2010 р. у справі № 6/1/10 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Мир Продуктів” (м. Миколаїв, вул.. Новозаводська, 9, ід. номер 32092878) на користь ТОВ „Торговий дім „Таврія-Профіт” (м. Запоріжжя, вул.. Шевченка, 31, код. 36447831) заборгованість у сумі 17091,32 грн., пеню –623,95 грн., 3% річних –91,31грн., індекс інфляцій –341,83 грн., державне мито у сумі 94,22 грн. та 191,16 грн. витрат по сплаті за ІТЗ судового процесу.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                Н.В. Ліпчанська

П.Ф. Мацюра