Постанова № 9218361, 31.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2010                                                                                           № 31/352

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Ялі К.А. - юрист

від відповідача – Завгородня С.А. – юрист, Шевчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Укратоменергобуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2009

у справі № 31/352 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Рембудтехнологія"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Укратоменергобуд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості 1475520,98 грн.

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „Укратоменергобуд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рембудтехнологія”

про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Укратоменергобуд” 1 475 520,98 грн. заборгованості та пені за Договором № 25/06 від 11.08.2006р., посилаючись на порушення відповідачем, як генпідрядником, договірних зобов’язань та умов щодо оплати.

11.11.2009р. до суду від відповідача по справі № 31/352 надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ “Рембудтехнологія” про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 28.10.2008, згідно до якого до позивача за первісним позовом перейшло право вимоги по договору № 25/06 від 11.08.2006р.

В зустрічному позові відповідач просив суд визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 28.10.2008р., посилаючись на те, що вказаний договір підписаний неповноважною особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності .

Рішенням Господарського суду м. Києва первісний позов було задоволено частково. Призначено до стягнення з Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтехнологія" грошові кошти у розмірі –1255615,20 грн., пеню у розмірі –75820,78 грн., 13314,36 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті первісного позову було відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство „Укратоменергобуд” звернулося з апеляційною скаргою до суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рембудтехнологія” залишити без задоволення, а зустрічні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Укратоменергобуд” задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з’ясовано обставини справи, зокрема, судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано того, що постановою Господарського суду Київської області від 07.08.2008 було визнано ТОВ „Промислові захисні покриття” банкрутом та призначено ліквідатора, тому відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з 07.08.2008 повноваження Карнюшкіна Ю.Д., як керівника ТОВ «Промислові захисні покриття» припинились. Отже, договір про відступлення права вимоги від 28.10.2008 був підписаний зі сторони ТОВ «Промислові захисні покриття» його директором Карнюшкіним Ю.Д. з перевищенням повноважень, бо його повноваження припинились 07.08.2009.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

11 серпня 2006 року № 25/06 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислові захисні покриття” та відповідачем було укладено Договір субпідряду на виконання робіт на ВП “Рівненська АЕС”.

За цим Договором ТОВ “Промислові захисні покриття”, як субпідрядника, було зобов’язано виконати певний перелік робіт у встановлений термін згідно календарного графіку виконання робіт на 2006 - 2010 р. та дефектних відомостей (актів), а відповідач, як генеральний підрядник, був зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи.

Роботи, передбачені Договором підряду були виконані та прийняті відповідачем, що підтверджується актами: від 17.09.08 року на суму 451 993,20 грн. від 17.09.08 року на суму 556 528,80 грн. від 18.09.08 року на суму 247 093,20 грн.

28 жовтня 2008 року між ТОВ “Промислові захисні покриття”(первісний кредитор) та ТОВ “Рембудтехнологія”(новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги.

Згідно з цим договором Первісний кредитор передає, а Новий кредитор (позивач за первісним позовом) приймає на себе право вимоги у відповідача за первісним позовом належного виконання усіх зобов’язань за Договором підряду за № 25/06 від 11 серпня 2006 року, який був укладений між Первісним кредитором та ЗАТ “Укратоменергобуд”, тобто стає кредитором ЗАТ “Укратоменергобуд”.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, суду першої інстанції для правильного вирішення спору належало з’ясувати дійсні обставини справи, пов’язані з додержанням вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору, на підставі належних та допустимих доказів, відповідно до статей 33-36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2008 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислові захисні покриття” за заявою Приватного підприємства „Лугтехно-трейд” з урахуванням особливостей ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Господарського суду Київської області від 07.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислові захисні покриття” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка було скасована постановою Вищого господарського суду від 04.02.2009.

Таким чином, на момент укладення спірного Договору про відступлення права вимоги від 28.10.2008 ТОВ “Промислові захисні покриття”(первісний кредитор) було визнано банкрутом та щодо нього було відкрито ліквідаційну процедуру.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є спеціальним законом, який регулює порядок та умови здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, а також визначає обсяг його цивільної дієздатності.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені в статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема в ч. 1 вказаної статті, передбачено, що укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому розділом ІІІ цього Закону.

Статтею 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 6. ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів.

Загалом з моменту порушення провадження у справі про банкрутство по відношенню до відчуження майна або інших активів боржника діє спеціальний режим. Таке відчуження в тому числі і передача права вимоги можлива тільки за згодою арбітражного керуючого – розпорядника майна. В подальшому ці повноваження переходять керуючому санацією і ліквідатору.

Позивачем за первісним позовом не надано суду доказів того, що спірний Договір про відступлення права вимоги від 28.10.2008 було укладено за згодою комітету кредиторів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, сторонами при укладенні спірного договору не було враховано вищезазначених вимог чинного законодавства та дотримано спеціального порядку стосовно здійснення уступки права вимоги банкрута.

Викладене переконливо свідчить про неповне з’ясування обставин справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Укратоменергобуд” підлягає задоволенню, а зустрічний позов про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 28.10.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислові захисні покриття”, згідно до якого до позивача за первісним позовом перейшло право вимоги по договору № 25/06 від 11.08.2006р., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також з огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки Договір про відступлення права вимоги від 28.10.2008 на підставі якого до позивача за первісним позовом перейшло право вимоги по договору № 25/06 від 11.08.2006р є недійсним, то у позивача за первісним позовом не має підстав вимагати у відповідача за первісним позовом належного виконання зобов’язань по договору № 25/06 від 11.08.2006р, тому помилковим є рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.           Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укратоменергобуд” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2009 у справі №31/352 скасувати.

3.          В задоволенні первісного позову відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити.

5.          Визнати Договір про відступлення права вимоги від 28.10.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислові захисні покриття” недійсним.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтехнологія" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, поштова адреса: 03049, м. Київ, а/с 157, Код ЄДРПОУ 34292350) на користь Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 18; поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, оф. 606, Код ЄДРПОУ 32347574) 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7.          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8.          Матеріали справи № 31/352 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді