Рішення № 9217180, 22.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 11/445-10 За позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м.Костянтинівка, Донецької області

до закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" м. Хмельницький

про стягнення 28088,49 грн.

Суддя

Представники сторін:

Позивача : не зявився

Відповідача : не зявився

Позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" - 28088,49 грн., з яких 21750,00 грн. сума основного боргу, 1720,13грн. - сума збитків за індексом інфляції, 4071,33 грн. - сума пені та 547,03 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2009 року порушено провадження у справі №11/445-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №5214712, з датою вручення 11.03.2010р.

В судове засідання 22.03.2010р. представник позивача не зявився, однак ним подано суду клопотання в якому позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, та просить суд розглянути справу без його участі, при цьому ним надано суду в оригіналах та нотаріально посвідчені копії на підтвердження позовних вимог.

В засідання суду 2 квітня 2010р. представник позивача не зявився, однак ним подано заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), в якій, розділивши борг відповідно по кожній окремо накладній, провівши перерахунок нарахування пені, зменшивши період її нарахування згідно ст..232 ч.6 ГГК України, та донарахувавши інфляційні та річні, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27009грн.23коп., з яких 21750,00 грн. сума основного боргу, 2088,10грн. - сума збитків за індексом інфляції, 2595,00 грн. - сума пені та 576,13 грн. 3% річних.

Суд, розглянувши та проаналізувавши дане уточнення, вважає його таким, що відповідає вимогам ст..22 ГПК України та підлягає задоволенню.

Предметом спору необхідно визначити стягнення 27009,23грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, жодних заперечень, щодо поданої позовної заяви не подав, однак як вбачається із матеріалів справи про порушення провадження у справі повідомлений належним чином, підтвердженням є поштове повідомлення №5214712, з датою вручення 11.03.2010р. В подальшому ухвали суду про відкладення розгляду справи, які направлялися відповідачу до суду не поверталися, це свідчить про належне отримання ним цих ухвал.

Дане свідчить про ухилення відповідачем від виконання зобовязання та вимог суду, тоді як, у відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем оригінали доказів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі докази рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

26 листопада 2008 року між приватним підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 (продавець) та закритим акціонерним товариством Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (покупець), укладено Договір за №3/11, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар, а саме какао-масло марки РРР в кількості 600 кг. за ціною 50,00 грн. за 1 кг., враховуючи ПДВ 20%.

У подальшому, між сторонами було підписано додаткові угоди до цього Договору, а саме:

- додаткова угода №1 від 18.12.08р., згідно якої було збільшено вартість товару з 50,00грн. до 60,00 грн. за 1 кг. товару, з урахуванням ПДВ 20%;

- додаткова Угода № 2 від 12 01.2009р., згідно з якою було збільшено вартість товару з 60,00 грн. до 75,00 грн. за 1 кг., враховуючи ПДВ 20%, і було подовжено термін дії договору до 31.12.2009р.;

- додаткова угода № 3 від 25.03.09р., згідно з якою було збільшено суму договору до 100000,00 (сто тисяч) грн., враховуючи ПДВ 20%, та було додано ще одне найменування товару, а саме какао терте вартістю 50,00грн. за 1 кг. товару, враховуючи ПДВ 20%.

На виконання умов даного договору та додаткової угоди №3, продавцем на адресу покупця було поставлено товар згідно наступних накладних: №19 від 01.12.2008р. на суму 5000,00 грн., №20 від 10.12.2008р. на суму 5000,00 грн., №22 від 19.12.2008р. на суму 6000,00 грн.. №1 від 13.01.2009р. на суму 7500,00 грн., №4 від 23.01.2009р. на суму 9375,00 грн., №6 від 28.03.2009р. на суму 11250,00 грн., №7 від 08.04.2009р. на суму 10000,00 гривень.

Загальна сума поставленого Товару склала 54125,00 гривень, враховуючи ПДВ 20%.

Згідно п. 5 договору, оплата отриманого товару проводиться по факту поставки протягом трьох банківських днів.

Покупець свої обов'язки щодо оплати за поставлений товар виконав частково, оплативши вартість поставленого товару по вищезазначеним накладним на загальну суму 32375,00грн., і в результаті цього за відповідачем рахується неоплаченим товар на суму 21750,00грн., в підтвердження чого надано виписки з особового рахунку позивача, а саме по накладній №6 від 28.03.09р. борг в розмірі 5750,00грн., №7 від 08.04.2009р. в сумі 10000,00 гривень. та по накладній №22 від 19.12.2008р. в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до умов даного договору (п.10) позивачем нараховано до стягнення 2595,00грн. пені.

Крім цього на підставі ст.625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 2088,10грн. - сума збитків за індексом інфляції та 576,13 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

26 листопада 2008 року між сторонами по справі укладено договір за №3/11, у відповідності до умов якого та додаткових угод до нього №1 від 18.12.08р., № 2 від 12.01.2009р., №3 від 25.03.09р. продавцем на адресу покупця було поставлено товар згідно наступних накладних: №19 від 01.12.2008р. на суму 5000,00 грн., №20 від 10.12.2008р. на суму 5000,00 грн., №22 від 19.12.2008р. на суму 6000,00 грн.. №1 від 13.01.2009р. на суму 7500,00 грн., №4 від 23.01.2009р. на суму 9375,00 грн., №6 від 28.03.2009р. на суму 11250,00 грн., №7 від 08.04.2009р. на суму 10000,00 грн. та довіреностей на отримання товару серії ЯПЛ №598943 від 28.11.2008р., №598995 від 09.12.2008р., серія ЯПМ №162910 від 12.01.2009р., серія ЯПР №461136 від 30.03.2009р., №461154 від 07.04.2009р.

Загальна сума поставленого Товару склала 54125,00 гривень, враховуючи ПДВ 20%.

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Покупець свої обов'язки щодо оплати за поставлений товар виконав частково, оплативши вартість поставленого товару по вищезазначеним накладним на загальну суму 32375,00грн., і в результаті цього за відповідачем рахується неоплаченим товар на суму 21750,00грн. в тому числі по накладній №22 від 19.12.08р. сума боргу 6000,00 грн., по накладній №6 від 28.03.09р. сума боргу 5750,00 грн. та по накладній №7 від 08.04.09р. сума боргу 10000,00 грн., в підтвердження чого надано виписки з особового рахунку позивача.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст.. 614 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем, виходячи з суми боргу по договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2088,10грн. - сума збитків за індексом інфляції та 576,13 грн. 3% річних.

Суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних, дослідив, що до стягнення підлягають суми збитків від інфляції та 3% річних в більших розмірах ніж нараховано позивачем, а тому суд вважає за можливе їх задоволити.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до умов даного договору (п.10) за несвоєчасну оплату покупець зобовязаний сплатити штраф 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення 2595,00грн. пені.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України.)

За своєю правовою природою передбачений п.10 даного договору штраф є пенею, а тому заявлена в позові пеня є законною.

Враховуючи це, згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем, у відповідності до умов договору та вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, нараховано пеню за період починаючи по накладній №22 від 19.12.2008р. з 23.12.2008р. і по 11.08.2009р. (232дня) в сумі 715,40грн., по накладній №6 від 28.03.09р. з 01 квітня 2009 року по 19.10.2009р. (202 дня) в сумі 773,16грн., та по накладній №7 від 08.04.09р. з 13 квітня 2009 року по 12.10.2009р. (182 дня) в сумі 1106,44грн.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В даному випадку позивачем взято за основу період, який значно більший шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, як визначено ст.232 ГК України.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме по накладній №22 від 19.12.2008р. за період з 23.12.2008р. і по 23.06.2009р. (182дня) в сумі 714,98грн., по накладній №6 від 28.03.09р. з 01 квітня 2009 року по 01.10.2009р. (182 дня) в сумі 707,47грн., та по накладній №7 від 08.04.09р. з 13 квітня 2009 року по 12.10.2009р. (182 дня) в сумі 1105,48грн.

Загальна сума пені, що підлягає задоволенню становить 2527грн.93коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка Донецької області до закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький про стягнення 27009,23 грн. задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", (м.Хмельницький, вул. Шевченка, 69, код ЄДРПОУ 00380089) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) - 26942грн.16коп. заборгованості, (з яких 21750грн. - сума основного боргу, 2088,10грн. збитки від інфляції, 2527,93грн.- пеня та 576,13грн. - 3% річних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 269,42 грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Суддя