Рішення № 9216557, 19.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2010 р.Справа № 8/19-352 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув справу:

за позовом: Приватного підприємства "Торговий дім "Новік", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області

про: cтягнення заборгованості на загальну суму 13 677 грн. 54 коп.

За участю представників сторін від:

позивача: Палащука І.С. - представника, доручення від 05.03.2010 р.

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Приватне підприємство "Торговий дім "Новік", надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", надалі відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 13 677 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором підряду № 03053/06 від 01.12.2006 р., внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 6 243 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 3773, 20 грн. пені, 3 098, 44 грн. інфляційних витрат та 562, 90 грн. 3% річних. Таким чином, просить стягнути з нього заборгованість на загальну суму 13 677, 54 грн. В підтвердження викладеного додано: договір підряду № 03053/06 від 01.12.2006 р. та додатки до нього, розрахунки заборгованості, лист № 3 від 22.04.2009 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 12.03.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15:00 год. 25.03.2010 р., який в порядку ст. 77 ГПК України відкладався на 15:15 год. 19.04.2010 р.

Відповідач в судове засідання 19.04.2010 р. не прибув, хоча про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень –ухвал суду від 12.03.2010р. та від 25.03.2010р. Разом з тим, на адресу суду направив відзив на позовну заяву № 23/03 від 23.03.2010 р. (факс), із якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються у зв’язку з тим, що в газеті "Голос України" за № 6 (4756) від 16.01.2010 р. опубліковано оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Тернопіль", а відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач зобов’язаний був протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до ТзОВ "Доброслав-Тернопіль", а також документи, що її підтверджують. Стверджує, що згідно ч. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, –не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів та зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. На підставі вищенаведеного, просить суд в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 13 641 грн. 54 коп. відмовити.

Представник позивача в судове засідання 19.04.2010 р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначає, що порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ Доброслав - Тернопіль" не є перешкодою для звернення позивача до суду з даним позовом з метою захисту своїх інтересів. Вважає, що дані справи не пов’язані між собою, оскільки здійснюються за різними процедурами, відтак просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:

01.12.2006 р. між Приватним підприємством "Торговий дім "Новік", як Підрядчиком, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", як Замовником, з другої сторони, укладено Договір підряду № 03053/06, за яким Замовник доручає, а Підрядчик зобов’язується здійснити своїми силами ремонт та улаштування бетонної підлоги із зносостійким шаром та епоксидним прокрасом, площею 118 м2 в приміщеннях для м`ясопереробки ТзОВ "Доброслав-Тернопіль", згідно кошторису, що додається до даного договору. Замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконану роботу згідно Акту виконаних робіт (п. 1.2. Договору).

П. 1.3. Договору сторони обумовили, що Підрядник приступає до виконання робіт не пізніше трьох днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору робота приймається на основі підписаного сторонами акту здачі –приймання робіт.

Згідно п. 3.2. Договору замовник зобов’язався прийняти виконані роботи на протязі трьох днів з моменту їх завершення.

Умовами укладеного договору сторони встановили винагороду підрядчика. Так, зокрема, вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно кошторису (п. 4.1. Договору). Розрахунок за виконані роботи та поставлені матеріали проводиться шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок підрядчика (п.4.2. Договору).

Кошторисом, який є додатком № 2 до договору підряду № 03053/06 від 01.12.2006р. сторони затвердили вартість та витрати по виконанню робіт, які становлять 14243 грн., в т.ч. 2373,83 грн. ПДВ.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. ст. 834, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов укладеного договору підряду № 03053/06 від 01.12.2006 р. та додатку № 2 до нього (кошторису), позивач виконав, а відповідач, згідно Акту виконаних робіт від 01.02.2007 р., підписаного повноважними представниками сторін без заперечень та скріпленого печатками юридичних осіб, прийняв роботи на загальну суму 14243 грн., в т.ч. 2373,83 грн. ПДВ (належним чином засвідчена копія Акту знаходяться в матеріалах справи).

П. 4.2 Договору сторони передбачили, що оплата за виконані роботи та поставлені матеріали проводиться наступним чином:

- остаточний розрахунок за виконані роботи до 08.03.2007р.;

- оплата матеріалів для виконання робіт, вказаних в п. 1.1 даного Договору повинна бути проведена у строк, зазначений в п. 2.1.4. даного Договору, згідно якого Підрядчик надає Замовнику матеріали для виконання робіт, зазначених в п. 1.1 даного Договору, в свою чергу, Замовник гарантує їх повну оплату до 08.03.2007р. згідно наданих рахунків та актів здачі –прийняття виконаних робіт;

- розрахунок проводиться шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок підрядчика.

Як стверджує в судовому засіданні представник позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язання по договору підряду № 03053/06 від 01.12.2006р. виконав неналежним чином, вартість виконаних робіт оплатив частково,- в сумі 8 000 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 6 243 грн..

Факт виконання робіт відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 6243 грн. відповідачем не погашена, а надіслана позивачем на його адресу претензію № 3 від 22.04.2009 р., залишена без відповіді та задоволення.

Окрім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем, за період з 09.03.2007 р. по 09.03.2010 р. (1097 днів), нараховано інфляційні витрати в сумі 3098, 44 грн., а також 3% річних в сумі 562, 90 грн.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 5.1. Договору сторони узгодили, що в разі порушення сторонами взятих на себе договірних зобов’язань, винна сторона зобов’язується сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання взятих на себе зобов’язань.

Враховуючи вищевказані обставини, позивачем, за період з 09.03.2007 р. по 09.03.2010 р., нараховано пеню в сумі 3 773, 20 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.12.2009 р. порушено провадження у справі № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вказана норма визначає проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 11.01.2010 р. у даній справі введено процедуру розпорядження майном боржника –ТзОВ "Доброслав-Тернопіль" (тобто відповідача у справі № 8/19-352), в рамках якої заборонено боржнику вчиняти будь –які дії, направлені на відчуження належного йому майна; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А. О., ліцензія серії АВ № 158332 від 25.10.2006 р. та з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, було зобов’язано кредитора –Мале підприємство "ПЛАЙ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці Пустомилівського району Львівської області у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційних друкованих органів Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур’єр") оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), вказавши в ньому повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

На виконання вимог ухвали господарського суду Тернопільської області від 11.01.2010 р., в газеті "Голос України" за № 6 (4756) від 16.01.2010 р. опубліковано оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246).

Положеннями ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено обов’язок конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тридцятиденний строк, встановлений ст. 14 вищезазначеного Закону України з дня опублікування оголошення в газеті "Голос України", закінчився 16.02.2010 р.

Таким чином, суд вважає, що кредитори Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), в тому числі і Приватне підприємство "Торговий дім "Новік", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль, у передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спосіб були своєчасно повідомлені про порушення справи № 8/Б-1216 і зобов’язані були заявити свої вимоги відповідно до встановлених законом процедур.

Правові наслідки не виконання такого обов’язку передбачені ч. 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно імперативних приписів якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, –не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.04.2010 р. затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 8/Б-1216 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246).

Пунктом 5 даної ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання або не заявлені взагалі –вважаються погашеними.

Позивач по справі –Приватне підприємство "Торговий дім "Новік", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль не звертався до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог відносно боржника в межах провадження справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), чим порушив вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашеними вимогами кредиторів є, зокрема, вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, закінчення встановленого строку для заявлення грошових вимог до боржника тягне за собою автоматичне погашення (припинення) грошових зобов’язань боржника перед конкурсними кредиторами на підставі Закону.

У зв’язку тим, що грошові вимоги позивача –Приватного підприємства "Торговий дім "Новік", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль виникли до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246) та не заявлені позивачем (кредитором) в установлений строк у справі про банкрутство, вони є погашеними в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 13677, 54 грн. за договором підряду №03053/06 від 01.12.2006 р. неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу згідно вимог статей 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 "Про державне мито" покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1,2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –22.04.2010р.), через місцевий господарський суд.

Суддя