Ухвала суду № 92154197, 12.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/7394/20

Провадження № 2/947/2413/20

УХВАЛА

про призначення судової медичної та судової психологічної експертизи

12.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси

Головуючого - судді - Куриленко О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Міністерства юстиції України - Коваленко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової медичної та судової психологічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адвоката, свідоцтво 002624 від 16.07.2014 року, видане: Рада адвокатів Одеської області на підставі рішення № 23 від 16.07.2014 року, кандидата юридичних наук, проживає АДРЕСА_1 , безспірно списати в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому за час незаконного кримінального переслідування з 10.03.2016 року по 04.10.2019 року з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України 207 812 грн., які зобов`язати перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 09 квітня 2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотанням про виключення Прокуратури Івано-Франківської області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області з кола відповідачів вказуючи на те, що їх діяння є злочинними за ознакою відповідного положення ст.. 376 КК України.

Представники відповідачів Міністерства юстиції України – Коваленко Анатолій Анатолійович та Прокуратури Івано-Франківської області – ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення даного клопотання, вказуючи на його необґрунтованість. Також представник прокуратури в разі виключення Прокуратури Івано-Франківської області з кола осіб, просила залучити їх в якості третіх осіб які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мотивуючи тим, що майбутнє рішення суду може вплинути на їх права та обов`язки.

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року клопотання позивача задоволено, виключено з кола відповідачів у справі Прокуратуру Івано-Франківської області та Головне управління Національної поліції в Івано-Франківської області.

У зв`язку з виключенням Прокуратури Івано-Франківської області з кола відповідачів постало питання про залучення їх до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 категорично заперечували проти залучення до участі у справі саме Прокуратури Івано-Франківської області, посилаючись на незаконні їх дії щодо позивача. Підкреслювали, що у суду відсутнє право залучати до участі у справі злочинців

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року заяву представника Прокуратури Івано-Франківської області – Гробован Олени Сергіївни про залучення третьої особи до участі у справі – залишено без задоволення.

21 липня 2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання позивача, в якому він просив витребувати з Прокуратури Івано-Франківської області документ, який винесено в рамках кримінального провадження 1201609000000152 24 грудня 2019 року про скасування повідомлення про підозру, яку вручено йому 10 березня 2016 року слідчим поліції Луканюком І.Б.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року клопотання позивача було задоволено.

Згідно заяви від 05.10.2020 року про зміну представників учасників справи, позивач зазначав, що особами, що приймають участь у справі, є позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: держава Україна, представником якої є Міністерство юстиції України.

У зв`язку з чим інші особи до суду не викликались.

В ході даного засідання позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив призначити в справі судово-медичну та судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин - притягнення до кримінальної відповідальності внаслідок підозри від 08.03.2016 p., протиправно врученої 10.03.2016, яка аж через понад три роки, як було доведено в судовому порядку, була незаконною, потягнула безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі (домашній арешт, ), наклеп, образи, заподіяння шкоди його інтересам як адвоката і чи така поведінка упродовж понад три роки щодо позивача не перетнула мінімального рівня жорстокості та цинізму, ставши для позивача фактичним катуванням позивача в процесуальному аспекті, яке потягнуло для нього довічну інвалідність II групи? Чи була ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані йому страждання (моральна шкода), які потягнули довічну інвалідність II групи? Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) є з підстави притягнення його до кримінальної відповідальності з 10.03.2016 p., що, як він доводив та довів в судах аж на четвертому році цього притягнення? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) з підстави притягнення його до кримінальної відповідальності з 10.03.2016 р., то який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду), які в т.ч. потягнули для позивача довічну інвалідність II групи?

Проведення експертизи просив доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Представник відповідача Міністерства юстиції України – Коваленко Анатолій Анатолійович заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши сторін, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Згідно частин 1 – 3 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У відповідності до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Як роз`яснено у п.п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у під експертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Згідно із вимогами статті 12 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Таким чином, оскільки для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в психологічній галузі, суд, з урахуванням предмету позову, вважає за необхідне призначити по справі судову психологічну експертизу.

Відповідно до частини третьої статі 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені перед експертом в клопотанні позивача від 26.06.2029 року, разом з тим суд звертає увагу на той факт, що розгляд справи по суті ще не розпочато та вказані обставини, викладені позивачем, судом не перевірялись та не не встановлювались і є лише судженням позивача.

Суд вважає доцільним проведення експертизи доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі п. 1.8 Інструкції, за якою експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України та роз`яснивши сторонам право заявляти відвід експертам та у разі необґрунтованості висновку експертів клопотати про призначення повторної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 ст. 252 ЦПК України на час призначення експертизи.

З урахуванням наведених норм, провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 103, 105, 252, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи – задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням – судову медичну та судову психологічну експертизу, на вирішення експертів постановити наступні питання:

Чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин - притягнення до кримінальної відповідальності внаслідок підозри від 08.03.2016 p., протиправно врученої 10.03.2016, яка аж через понад три роки, як було доведено в судовому порядку, була незаконною, потягнула безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі (домашній арешт, ), наклеп, образи, заподіяння шкоди його інтересам як адвоката і чи така поведінка упродовж понад три роки щодо позивача не перетнула мінімального рівня жорстокості та цинізму, ставши для позивача фактичним катуванням позивача в процесуальному аспекті, яке потягнуло для нього довічну інвалідність II групи?

Чи була ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ?

Якщо так, то чи завдані йому страждання (моральна шкода), які потягнули довічну інвалідність II групи? Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) є з підстави притягнення його до кримінальної відповідальності з 10.03.2016 p., що, як він доводив та довів в судах аж на четвертому році цього притягнення? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) з підстави притягнення його до кримінальної відповідальності з 10.03.2016 р., то який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду), які в т.ч. потягнули для позивача довічну інвалідність II групи?

Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, попередивши про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі на час проведення експертизи – зупинити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.