Ухвала суду № 921357, 14.08.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м .Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

  Справа №22-а-843/2007                                                           Головуючий 1 інстанції: Тимошенко К.В.                

 Категорія –23- спори, щодо податкового рішення -                                             Доповідач: Шевцова Н.В.

 повідомлення , виданого Державною податковою

 адміністрацією  України або її територіальними органами

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14серпня 2007 рокум. Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Філатова Ю.М.

           Суддів                          Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря                                Волошиної Я.В.

представника відповідача :    Онархович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову  Господарського суду Полтавської області від 16.03.2007 року  по справі №19/30-06

за позовом  Дочірнього іноземного підприємства  «Полтава – БілАЗ – Сервіс» ЛТД 

доКременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

провизнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000062302/0/4720 від 20.12.2005 року  та №0000062302/1 – 564 від 23.02.2006 року,-

                                                               В С Т А Н О В И Л А :

                    Дочірнє іноземне підприємство  «Полтава-БілАЗ-Сервіс» ЛТД (надалі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі по тексту відповідач, Кременчуцька ОДПІ) провизнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000062302/0/4720 від 20.12.2005 року  та №0000062302/1 – 564 від 23.02.2006 року.

          Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість спірних повідомлень-рішень.

                     Постановою Господарського суду Полтавської області від 16.03.2007 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.12.2005 року   №0000062302/0/4720   та   від   23.02.2006 року   №0000062302/1-564,   якими Дочірньому іноземному підприємства "Полтава-БілАЗ-Сервіс" ЛТД визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 52 794,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 35 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17598,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача  відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

                             Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, а саме п. 1.3 та 1.8 ст.1, п.п.7.4.1 та 7.4.5 п.7.4, п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.5 п.7.7.  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, відповідач в апеляційній скарзі посилався на неврахування судом першої інстанції результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей позивачу, при проведенні яких виявилось не сплата контрагентами податку до бюджету. Відповідач  просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.

                      Перевіривши в порядку ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була здійснена додаткова позапланова перевірка Позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2005р. № 163/23-312/24389633 "Про результати проведення додаткової позапланової документальної перевірки правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДІП "Полтава-БілАЗ-сервіс" ЛТД код ЄДРПОУ: 24389633 за період: лютий 2004р., травень 2005р. (до актів перевірки: № 107/23-312/24389633 від 29.08.2005р., № 108/23-312/24389633 від 29.08.2005р.)".

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 20.12.2005р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000062302/0/4720.

Зазначене повідомлення - рішення оскаржене Позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги прийняте рішення, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. На підставі зазначеногорішення було прийнято повторне податкове повідомлення - рішення № 0000062302/1-564 від 23.02.2006р. без зміни сум податкового зобов'язання, що визначеніу первинному податковому повідомленні - рішенні.

Перевіркою, на підставі якої було складено акт перевірки від 20.12.2005р., було встановлено порушення Позивачем п. 1.3 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за:

- лютий 2004р.: на суму 42 770 грн.

- травень 2005р.: на суму 16 966 грн.

та збільшено чисту суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за:

- лютий 2004р. на суму 3700 грн.;

- травень 2005р. на суму 31 496 грн.

Таким чином, перевіркою було встановлено заниження Позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2004р. та за травень 2005р. на загальну суму 35 196 грн. Спірними податковими повідомленнями - рішеннями Позивачу визначено суму основного зобов'язання з ПДВ (35 196) та застосовано до Позивача штрафну санкцію на підставі пп. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі, при цьому розрахунок здійснений у вигляді додатку до акту перевірки (а.с. 122).

Перевіркою також встановлено, що в лютому 2004р. одним з постачальників Позивача є ТОВ ВКФ "Проммаш-плюс", яке поставило Позивачу відповідно до податкової накладної від 06.02.2004р. № 6/02-1 товар на суму 278 820 грн., у т.ч. ПДВ в сумі - 46 470 грн., Позивач, у свою чергу, прийняв товар та оплатив його вартість в т.ч. ПДВ - 46470грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 382 від 19.03.2004р., № 54 від 20.02.2004р., № 67 від 06.02.2004р., № 48 від 16.02.2004р. - на загальну суму 278 820 грн.

В ході здійсненні зустрічних перевірок, по так званому ланцюгу постачання, були виявлені підприємства - ТОВ "СТМ - Груп" та ПП "Технолад", зустрічні перевірки по яких здійснити неможливо, оскільки підприємства відсутні за юридичною адресою, рішеннями господарських судів скасовано їх державну реєстрацію.

На підставі зазначеного, Відповідач наполягав на тому, що відповідна сума ПДВ за лютий 2004р. до бюджету сплачена не була, а тому й включення суми ПДВ за лютий 2004р. Позивачем здійснено неправомірно.

Крім цього, перевіркою було встановлено, що у травні 2005р. одним з постачальників Позивача є ДКПП "Союзпромсервіс", яке відповідно до акту перевірки поставило Позивачу товар відповідно до накладної №17053 від 17.05.2005р. (а.с. 30), виписало податкову накладну № 17053 від 17.05.2005р. на суму ПДВ - 48 461,6 грн.(а.с. 31). При цьому, Позивачем було сплачено вартість поставленого товару у повному обсязі на загальну суму 290 769,60 грн. у т.ч. ПДВ в сумі -48461,60грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 47, 49, 50, 51, 53).

При здійсненні зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів, що був предметом відповідних господарських зобов'язань між Позивачем та ДКПП "Союзпромсервіс", були виявлені наступні підприємства: ТОВ "Аванте" та ПП "БудГазМонтаж".

Відповідач в акті перевірки посилався на те, що зазначені вище підприємства відсутні за юридичною адресою й в травні 2005р. звітували про відсутність діяльності, а тому зазначеними підприємствами податок не був сплачений.

На підставі зазначеного вище, Відповідач вважав, що Позивачем було включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість за травень 2005р. неправомірно.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання Відповідача на факт не підтвердження сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість ТОВ "СТМ Груп", "Технолад", ТОВ "Аванте" та ПП "БудГазМонтаж", з якими Позивач не мав господарських відносин, суд не оцінив, як суттєві.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Позивач та його безпосередні контрагенти - ТОВ ВКФ  "Проммашплюс"та ДКПП "Союзпромсервіс"в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і перебувають на обліку в ДПС та сплачують податок до бюджету. Зазначена обставина Державною податковою інспекцією не спростовувалась, а навпаки, виходячи із акту перевірки, визнається.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчать матеріали перевірки, що лягли в основу спірних податкових повідомлень - рішень, та матеріали справи, Позивач виконав вимоги Закону "Про ПДВ" (пп. 7.4.1), сплативши податок на додану вартість в ціні товарів, придбаних у постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги Закону "Про ПДВ" (п. 7.2) - видали покупцеві, яким є Позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку, а також включили сплачені Позивачем суми ПДВ в свої зобов'язання з ПДВ відповідних звітних періодів.

Обґрунтування правомірності спірних рішень Відповідачем в частині посилання на факт відсутності підприємств за юридичною адресою, скасування їх державної реєстрації (по другому ланцюгу до виробника) не приймаються колегією суддів до уваги у зв'язку із наступним.

Право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з дати здійснення першої з подій:

або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

             Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами постачальників Позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-Позивача і не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість Позивачу, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. При цьому, Відповідач в письмових поясненняхвизнає відсутність доказів щодо несплати безпосередніми контрагентами Позивача податку на додану вартії ь, а тому суд приходить до висновку, що обов'язок доказування правомірності винесених спірних рішень Відповідачем не було виконано.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неправомірного донарахування Відповідачем податкового зобов'язання Позивачу в розмірі 35 196,00 грн., а отже й застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17 598,00 грн., а тому обгрунтовано визнав недійсним спірні рішення Відповідача.

              Отже, суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

                Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

                Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

                       Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області - залишити без задоволення, а  постанову господарського суду Полтавської області від 16.03.2007 року  по справі № 19\30-06  - без змін.

                   Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                              Ю.М.  Філатов

             Судді                                                                                      Н.В. Шевцова

                                                                                                                     Н.С. Водолажська