Рішення № 92134554, 24.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. № 520/8043/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жукової О.С.,

представника позивача - Касілової Д.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус,ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121 та зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Модус,ЛТД» надміру сплачені суми митних, інших платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданого до суду відзиву на позов зазначив, що оскаржувані в цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121 є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД» та SHANDONG RUIFENG CHEMIKAL CO., LTD. YIYUAN ECONOMIC DEVELOPMENT ZONE, ZIBO, SHANDONG, CHINA (Китай) було укладено Контракт №03122013 від 03 грудня 2013 року. Відповідно до п. 1 вказаного Контракту, продавець продає, а Покупець купує сировину (далі – Товар) згідно Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 9 Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року, продавець повинен відвантажити Товар в експортній упаковці, яка забезпечить захист Товарів від пошкоджень під час перевезення з урахуванням перевантажень в дорозі. Згідно з п. 2 Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року, оплата за цим Контрактом може бути здійснена в долларах США у відповідності до Специфікації.

На виконання вимог Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року, сторони узгодили Специфікацію № 11 від 16 березня 2020 року та Специфікацію № 12 від 22 травня 2020 року, якими визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за товар, вантажовідправника.

Відповідно до Специфікації № 11 від 16 березня 2020 року та Специфікації № 12 від 22 травня 2020 року сторони узгодили поставку наступного Товару:

відповідно до Специфікації № 11 від 16 березня 2020 року – модифікатор удароміцності MBS LB-126A - у кількості 12 000 кг, ціна за кг – 1,80 доларів США, загальна сума – 21 600,00 доларів США (товар, стосовно якого і були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121);

відповідно до Специфікації № 12 від 22 травня 2020 – акрилова переробна добавка для ПВХ LP-90 – у кількості 11 000 кг, ціна за кг – 1,75 доларів США, загальна сума – 19 250,00 доларів США.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 11 від 16 березня 2020 року та п. 3 Специфікації № 12 від 22 травня 2020 року сторонами встановлено умови поставки товарів FOB QINGDAO, згідно з «Інкотермс-2010».

На виконання умов п. 3 Специфікації № 11 від 16 березня 2020 року позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 41 від 25.03.2020 на суму 21 600,00 доларів США було перераховано на рахунок продавця 100% від вартості товару, що складає 21 600,00 доларів США

На виконання умов п. 3 Специфікації № 12 від 22 травня 2020 року позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 72 від 26.05.2020 на суму 19 250,00 доларів США було перераховано на рахунок продавця 100% від вартості товару, що складає 19 250,00 доларів США.

11.06.2020 декларантом позивача було подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA500030/2020/205849 в електронному вигляді.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року декларантом позивача було подано: пакувальний лист від 25.03.2020, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №RFS200324 від 25.03.2020, коносамент №LSSZEC200312837, наряд №34119 від 09.06.2020, платіжне доручення № 41 від 25.03.2020, платіжне доручення № 72 від 26.05.2020, рахунок-фактуру № 342208 від 26.05.2020, довідку про транспортні витрати від 26.05.2020, висновок ДП «Держзовнішінформ» № 212/177 від 02.06.2020 (Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»), специфікацію № 11 від 16 березня 2020 року, додаток №4 до зовнішньоекономічного договору (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, додаток №3 до зовнішньоекономічного договору (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, специфікацію № 12 від 22 травня 2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №724/14 від 30.05.2020, договір про перевезення вантажів у контейнерах вантажним автомобільним транспортом №К-936/20 від 06.02.2020, характеристики товару MSDS LB-126,LB-136-2, характеристики товару TDS LB-126, характеристики товару з перекладом.

Додатково, на запит Одеської митниці Держмитслужби, декларантом позивача було надано наступні документи: копія виписки з бухгалтерської документації № 0015 від 11.06.2020 між ТОВ «Модус, ЛТД» та SHANDONG RUIFENG CHEMIKAL CO., LTD. YIYUAN ECONOMIC DEVELOPMENT ZONE, ZIBO, SHANDONG, CHINA, копія каталогу продукції, копія прайс-листа від виробника товару (період дії з 01.03.2020 – 31.05.2020), копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020, копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020 – з перекладом українською, копія наряду №34119 від 09.06.2020, копія лінійного коносаменту №910526513. Також, додатково декларант позивача у листі вих.№ 31 від 12.06.2020 надав розгорнуті пояснення стосовно кон`юнктури ринку, а також стосовно тенденцій до зниження цін на світовому ринку. Також, декларантом позивача у листі вих.№ 33 від 12.06.2020 була надана інформація щодо вартості операцій з подібними товарами.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121.

Не погодившись із прийнятими рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті Митного кодексу України митному органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17).

Частинами 7-10 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією, митним органом, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020, зазначено, що відповідно до Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте в наданих документах відсутня інформація про включення/не включення цих складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 9 Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року, продавець повинен відвантажити Товар в експортній упаковці, яка забезпечить захист Товарів від пошкоджень під час перевезення з урахуванням перевантажень в дорозі. Отже, з цього випливає, що вартість упаковки включається у вартість товару.

Щодо твердження у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 про розбіжності у транспортних документах та документах, що стосуються такої складової митної вартості, як перевезення товарів суд зазначає.

Судом було встановлено, що відповідно до коносамента №LSSZEC200312837 було заявлено судно «MSC LEANNE 016W», проте, у портовому наряді №34119 від 09.06.2020, засвідченому підписом митного інспектора, заявлено судно «MAERSK BINTAM». Суд звертає увагу на те, що марка/модель судна, яким транспортується Товар, жодним чином не впливає на його вартість.

Митний орган під час здійснення перевірки зазначає, що не були виділені складові компоненти морського перевезення, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості (немає документів, що підтверджують факт оплати послуг з перевезення).

Суд встановив, що відповідно до п. 4.3. Контракту №724/14 від 30.05.2014, «оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати доставки вантажу на митний термінал Клієнта…». Тобто, позивач має право відстрочення оплати за послуги. Також, під час дослідження доказів, судом було встановлено, що відповідно до декларації країни відправлення (експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020) зазначено умови поставки «FOB», згідно «Інкотермс-2010». Також, Позивач надав Одеській митниці Держмитслужби договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №724/14 від 30.05.2014. Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великовантажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. Відповідно до п. 1.2. цього Договору, транспортно-експедиторські послуги за цим Договором надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в України, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезень територією України. Відповідно до п. 4.3. вказаного Договору, оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки на митний термінал Клієнта, якщо в заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядки і умови розрахунків. Також, судом встановлено, що позивачем була надана довідка про транспортні витрати від 26.05.2020 та рахунок-фактуру № 342208 від 26.05.2020. Також, позивачем було надано платіжне доручення №4468 від 26.06.2020 разом з листом про уточненням платежу, що свідчить про те, що позивач виконав свої зобов`язання по сплаті за надання транспортно-експедиторських послуг. Тобто, Одеська митниця Держмитслужби мала змогу в повному обсязі визначити вартість перевезення товару.

Судом також встановлено, що позивачем до Одеської митниці Держмитслужби було надано цінову довідку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 212/177 від 02.06.2020. Суд зазначає, що надання такого роду довідки є достатнім для виконання вимог пунку 8 частини 3 статті 53 Митного кодеку України.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією, митним органом, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020, зазначено, що наданий каталог не містить цін та артикулів, що унеможливлює ідентифікацію із товарами даної МД. Також, каталог не містить відомостей про номер, дату складання, найменування організації, від імені якої складено документ та інше.

Судом було встановлено, що наданий каталог містить найменування організації, від імені якої він складений, а саме: «SHANDONG RUIFENG CHEMIKAL CO., LTD» та містить артикули товарів.

В свою чергу, суд зазначає, що відсутність у каталозі цін на товари, а також номеру каталогу та дати його складання не є підставою для висновку про розбіжність у документах.

Митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; - копію митної декларації країни відправника (з перекладом на українську мову); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту).

Судом, у ході ознайомлення з доказами, було встановлено, що позивачем вже надавалися запитувані документи, а саме: на запит Одеської митниці Держмитслужби у листі вих.№30 від 11.06.2020 декларантом позивача було надано наступні документи: копія виписки з бухгалтерської документації № 0015 від 11.06.2020 між ТОВ «Модус, ЛТД» та SHANDONG RUIFENG CHEMIKAL CO., LTD. YIYUAN ECONOMIC DEVELOPMENT ZONE, ZIBO, SHANDONG, CHINA, копія каталогу продукції, копія прайс-листа від виробника товару (період дії з 01.03.2020 – 31.05.2020), копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020, копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020 – з перекладом українською, копія наряду №34119 від 09.06.2020, копія лінійного коносаменту №910526513. Також, додатково декларант позивача у листі вих.№ 31 від 12.06.2020 надав розгорнуті пояснення стосовно кон`юнктури ринку, а також стосовно тенденцій до зниження цін на світовому ринку. Також, декларантом позивача у листі вих.№ 33 від 12.06.2020 була надана інформація щодо вартості операцій з подібними товарами.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією, митним органом, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020, зазначено, що декларантом не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України.

Під час дослідження доказів, судом було встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту №03122013 від 03 грудня 2013 року декларантом позивача було подано: пакувальний лист від 25.03.2020, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №RFS200324 від 25.03.2020, коносамент №LSSZEC200312837, наряд №34119 від 09.06.2020, платіжне доручення № 41 від 25.03.2020, платіжне доручення № 72 від 26.05.2020, рахунок-фактуру № 342208 від 26.05.2020, довідку про транспортні витрати від 26.05.2020, висновок ДП «Держзовнішінформ» № 212/177 від 02.06.2020 (Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»), специфікацію № 11 від 16 березня 2020 року, додаток №4 до зовнішньоекономічного договору (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, додаток №3 до зовнішньоекономічного договору (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, специфікацію № 12 від 22 травня 2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №03122013 від 03 грудня 2013 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №724/14 від 30.05.2020, договір про перевезення вантажів у контейнерах вантажним автомобільним транспортом №К-936/20 від 06.02.2020, характеристики товару MSDS LB-126,LB-136-2, характеристики товару TDS LB-126, характеристики товару з перекладом. Додатково, на запит Одеської митниці Держмитслужби, декларантом позивача було надано наступні документи: копія виписки з бухгалтерської документації № 0015 від 11.06.2020 між ТОВ «Модус, ЛТД» та SHANDONG RUIFENG CHEMIKAL CO., LTD. YIYUAN ECONOMIC DEVELOPMENT ZONE, ZIBO, SHANDONG, CHINA, копія каталогу продукції, копія прайс-листа від виробника товару (період дії з 01.03.2020 – 31.05.2020), копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020, копія експортної декларації виробника 432020200000019269 від 10.04.2020 – з перекладом українською, копія наряду №34119 від 09.06.2020, копія лінійного коносаменту №910526513. Також, додатково декларант позивача у листі вих.№ 31 від 12.06.2020 надав розгорнуті пояснення стосовно кон`юнктури ринку, а також стосовно тенденцій до зниження цін на світовому ринку. Також, декларантом позивача у листі вих.№ 33 від 12.06.2020 була надана інформація щодо вартості операцій з подібними товарами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі надано до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Одеська митниця Держмитслужби не довела, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус,ЛТД" документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020, Одеською митницею Держмитслужби було обрано другорядний метод, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України). У рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 Митниця зазначає, що листом вих.№33 від 12.06.2020 декларантом була надана інформація щодо вартості операцій з подібним (аналогічним) товаром. Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз даних ПІК АСМО «інспектор» САІО Держмитслубжи та виявлено інформацію щодо вартості операцій з ідентичними товарами того самого одержувача товару – митна декларація від 17.01.2019 №500020/2019/000493 з рівнем митної вартості 3,0565 дол. США/кг, який є більшим, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом.

Судом було встановлено що відповідач посилається на митну декларацію ІМ 40 ДЕ №500020/2019/000493 від 17.01.2019, тобто на митну декларацію, яка оформлювалася позивачем півтора року тому. Відповідно до частини 1 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Виходячи з аналізу вищезазначеної норми, суд наголошує на неприпустимості порівняння ціни, яка заявлена в митній декларації 17.01.2019 та ціни, яка заявлена в митній декларації 11.06.2020, адже можна дійти твердження, що це не максимально наближена ціна за часом.

Під час дослідження доказів, судом встановлено, що позивачем для митного оформлення товару було надано повний перелік документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, які містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару. Також, декларантом позивача надавалися усі додаткові документи на вимогу Митниці. Так само, декларантом позивача, у листах до Митниці, надавалися розгорнуті роз`яснення стосовно ціни товару, стосовно тих чи інших документів, що надавалися за запитом Митниці, а також стосовно кон`юктури світового ринку та цін на світовому ринку, які змінилися у зв`язку із пандемією COVID-19 (лист вих. №30 від 11.06.2020, лист вих. №31 від 12.06.2020, лист вих. №33 від 16.06.2020).

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус,ЛТД".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000019/1 від 12.06.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00121.

Зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути ТОВ “Модус,ЛТД” надміру сплачені суми митних, інших платежів у сумі 95 874 грн. 88 коп. (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 88 коп.) на рахунок НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 21203457, АТ “ІДЕЯ БАНК”.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Московський, буд. 144,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ21203457) судові витрати в розмірі 6 306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А,м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ43333459).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2020 з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. у щорічній відпустці з 25.09.2020 по 28.09.2020.

Суддя Севастьяненко К.О.