Рішення № 92133955, 12.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. Справа № 480/2701/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення штрафів,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 суму штрафів у розмірі 6783 грн. 00 коп. за Рішеннями про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11.09.2019 року № 95 та 96 до державного бюджету України.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в добровільному порядку не сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. за рішенням №95 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11.09.2019 та суму штрафних санкцій у розмірі 5083 грн. 00 коп. за рішенням №96 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11.09.2019, що разом становить 6783 грн. 00 коп., яку і просить примусово стягнути з останнього.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом та просить позовну заяву залишити без розгляду та закрити провадження (а.с. 68-70).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 73-82).

Ухвалою суду від 12.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справ.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 29.05.2019 року фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за результатами здійсненого контролю дотримання вимог законодавства про рекламу на території міста Києва виявлено розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, перехрестя пр-т Оболонський та вул. М. Тимошенка, що розповсюджується за допомогою спеціальної конструкції, а саме: на транспортному засобі (причепі), номерний знак НОМЕР_1 з ознаками порушення вимог абзацу чотирнадцятого частини першої статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме у рекламі забороняється розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання.

30.05.2019 року за № 06.6/10172 Головне управління звернулось з запитом до Головного сервісного центру МВС України щодо надання інформації щодо власника транспортного засобу (причіп) номерний знак НОМЕР_1 , його адресу реєстрації, у відповідь на який 11.06.2019 року надійшов лист від Головного сервісного центру МВС України, в якому повідомлялося, що згідно з інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 8, 9).

19.06.2019 року посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Самсоненком Р.В. складено Протокол про порушення законодавства про рекламу, зокрема, про наявні ознаки порушення вимог абзацу чотирнадцятого частини першої статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: ОСОБА_1 розповсюдження за допомогою спеціальної конструкції, на транспортному засобі (причепі), номерний знак НОМЕР_1 за адресою м. Київ, перехрестя пр-т Оболонський та вул. М. Тимошенка зовнішню рекламу послуг з ворожіння та гадання (а.с. 10).

На підставі зазначеного Протоколу Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві надіслано рекламодавцю - ОСОБА_1 . Вимогу № 06.6/1214 від 19.06.2019 (а.с. 11) щодо надання до 12.07.2019 року документів та іншої інформації, у порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу».

18.07.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол від про порушення законодавства про рекламу, а саме: про неподання на вимогу органу державної влади документів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю (а.с. 14) та надіслано повторну вимогу від 18.07.2019 року №06.6/12773 на адресу ОСОБА_1 у порядку частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу” (а.с. 16).

18.07.2019 року Головним управлінням прийняте Рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, зокрема, порушення вимог абзацу чотирнадцятого частини першої статті 8 Закону України «Про рекламу» (а.с. 15).

12 серпня 2019 року Головним управлінням прийняте Рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, зокрема, вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» (а.с. 18).

За результатами розгляду справи відносно ОСОБА_1 . Головним управлінням складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №19/104 від 11.09.2019 р (а.с. 22).

11.09.2019 позивачем стосовно ОСОБА_1 прийнято Рішення №95 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме: за неподання на вимогу Головного управління інформації щодо вартості розповсюдженої та/або виготовленої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, у відповідності до вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу», у розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с. 23).

За результатами розгляду справи відносно ОСОБА_1 . Головним управлінням було складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №19/105 від 11.09.2019 року.

11.09.2019 року позивачем прийнято Рішення №96, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення законодавства про рекламу, у розмірі 5083 грн. 00 коп. (а.с. 26).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР), за приписами ст. 1 якого рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; а зовнішньою рекламою - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною другою статті 22 Закону № 270/96-ВР визначено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема, засобами зовнішньої реклами.

За вимогами абз.2 ч.1 ст.26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

В свою чергу відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. N 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, яким є позивач.

Згідно із ч.2 ст.26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 1 ст. 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Крім того, згідно із п.3 ч.2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, серед іншого розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693), зокрема, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами (ч.4 ст. 27 Закону № 270/96-ВР). При цьому, згідно із ч.5 цієї ж норми вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону № 270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Схожі норми передбачені і Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі – Порядок №693), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Так, відповідно до п.2 вказаного Порядку штрафи відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу» (далі - Закон) накладаються у таких розмірах:

п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушені порядку її розповсюдження та розміщення;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Згідно із ч.7 ст.27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно із п.8 Порядку №693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Як встановлено судом, позивачем в межах розгляду справ про порушення законодавства про рекламу було прийнято два рішення, а саме від 11.09.2019 № 96, яким на відповідача за порушення абзацу 14 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про рекламу" було накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (а.с.26), а також рішення від 11.09.2019 № 95, яким на відповідача, за порушення ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.23).

Вказані рішення були надіслані відповідачу та отримані ним 26.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28).

В силу приписів ч.11 ст.27 Закону № 270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Проте, зазначені рішення не оскаржені та є чинними. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано, як і не надано доказів на спростування обставин, викладених у рішеннях, чи підтвердження сплати штрафу, накладеного зазначеними рішеннями.

Відповідно до п. 20 Порядку №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, приймаючи до уваги, що накладений чинними рішеннями відповідача від 11.09.2019 № 95 та від 11.09.2019 № 96 штраф у добровільному порядку та законодавчо визначені строки відповідачем сплачено не було, позовні вимоги про стягнення штрафу у загальному розмірі 6783,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Тому, суд вважає, що судові витрати у вигляді сплаченого судового збору з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення штрафів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму штрафів у розмірі 6783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. за рішеннями про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11.09.2019 року № 95 та 96 до державного бюджету України, Отримувач УК у Оболон.р-ні/Оболон.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 38002491, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA608999980313020106000026006, Код класифікації доходів бюджету 21081100. Адміністративні штрафи та інші санкції.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук