Рішення № 92126866, 27.07.2020, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/97/20

№ 2/207/626/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року року м. Кам`янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 08 листопада 2019 року о 8.50 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиці Січеславський шлях та 3-го Травневого провулку у м. Кам`янське, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням, коли він зупинився на світлофорі. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначена постанова суду набрала законної сили 17.12.2019 року.

Задля встановлення майнової шкоди, він звернувся до експерта автотоварознавця В.І. Крутіня, яким для страхової компанії встановлена вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (Сврз) – 34399, 91 гривень; та у відповідності з додатком № 2 вартість повного відновлювального ремонту його автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає - 56 519,04 гривень. Згідно висновку експерта належний йому транспортний засіб в пошкодженому стані не придатний до експлуатації, підлягає повній заміні: бампер задній, демпфер удару заднього бампера, кришка багажника, шарнір лівий кришки багажника, шарнір правий кришки багажника, скло ліхтаря номерного знака, ремонт яких технологічно неможливий.

Ним сплачена вартість експертного авто товарознавчого дослідження 2000,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 4690 від 15.11.2019 року.

09 листопада 2019 року він звернувся до АТ «СК`МЕГА-ГАРАНТ» з заявою про виплату страхового відшкодування. Страховою компанією було визначене страхове відшкодування за завдану майнову шкоду у розмірі 23 500,00 гривень, але ця сума не достатня для повного відновлення його автомобіля. По факту страховиком йому сплачено 20 996,15 грн., що підтверджується випискою по картці від 28.01.2020 року.

У зв`язку із чим вважає, що різниця між фактичними витратами на відновлення транспортного засобу та розміром страхового відшкодування становить 35 522,89 грн. (56519,04 грн. - 20 996,15 грн. = 35 522,89 грн.)

До сьогоднішнього дня він не отримав ніякого відшкодування з боку відповідача, не дивлячись на постійні звернення до нього та прохання урегулювати це питання мирно.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу, було порушене його буденне життя. Він проживає у м. Кам`янське Дніпропетровської області, а проходить службу у аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, який знаходиться у м. Дніпро, а тому транспортний засіб йому необхідний для повсякденного пересування, кожен ранок возить дитину до школи, після ДТП звернувся до КНП КМР «міська лікарня швидкої медичної допомоги», де йому поставлений діагноз — забій голови, рекомендовані анальгетики та спокій, тобто повністю було змінений ритм життя. Він вимушений був витрачати свій час на;ліквідацію наслідків дорожньо-транспортної пригоди, зазнав моральних переживань у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, з урахуванням того, що вина відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою суду, моральну школу оцінює в 20 000, 00 гривень.

Відповідно до ч. 9 п. З ст. 175 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи ним понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2312.20 грн., 1500,00 - оплата адвокату за підготовку справи до суду, також витрати пов`язані з участю адвоката у суді першої інстанції - 5000,00 грн.

На підставі зазначеного позивач в останній уточненій позовній заяві просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суму в розмірі 35522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 89 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., вартість експертного висновку в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., сплачений судовий збір в розмірі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) гривень 20 коп. та кошти пов`язані з правничою допомогою.

Позивач у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, на позові наполягав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Представник третьої особи АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 08 листопада 2019 року о 8.50 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиці Січеславський шлях та 3-го Травневого провулку у м. Кам`янське, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , коли він зупинився на світлофорі. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказані обставини встановлені Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2019 року (ар.с.11).

Зазначеною постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 гривень. Зазначена постанова суду набрала законної сили 17.12.2019 року (ар.с. 11).

Згідно висновку № 7074/1 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ від 28 листопада 2019 року, складеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. на підставі заяви ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , пошкодженого у наслідок від ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 34399, 91 гривень; та у відповідності з додатком № 2 вартість повного відновлювального ремонту його автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає - 56 519,04 гривень. Згідно висновку експерта належний йому транспортний засіб в пошкодженому стані не придатний до експлуатації, підлягає повній заміні: бампер задній, демпфер удару заднього бампера, кришка багажника, шарнір лівий кришки багажника, шарнір правий кришки багажника, скло ліхтаря номерного знака, ремонт яких технологічно неможливий (ар.с. 13-33)

Проведення судової автотоварознавчої експертизи оплачено ОСОБА_1 15.11.2019 року у розмірі 2000,00 гривень на рахунок ЧП ОСОБА_3 , що підтверджено квитанцією, долученою до матеріалів справи (ар.с. 34)

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2019 року, що набрала законної сили, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 (ар.с. 10).

13.11.2019 року ОСОБА_1 на адресу АТ «СК «Мега-Гарант» було надано письмові повідомлення про ДТП від 08.11.2019 року за участю автомобіля «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 (ар.с. 12).

28.01.2020 року АТ «СК «Мега-Гарант» сплатив ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 20996 гривень 15 коп., що підтверджується випискою по карті від 28.01.2020 (а.с. 55).

Різниця між фактичними витратами на відновлення транспортного засобу та розміром страхового відшкодування становить 35 522,89 грн. (56519,04 грн. - 20 996,15 грн. = 35 522,89 грн.)

До сьогоднішнього дня позивач не отримав ніякого відшкодування з боку відповідача.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування»; ЦК України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частин 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлене договором.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. (п. 56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц).

Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 35522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 89 коп., завданої відповідачем ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась у зв`язку із порушенням відповідачем Правил дорожнього руху України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Таким чином, з огляду на правомірність вимог позивача ОСОБА_1 щодо відшкодування на його користь відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, належного позивачу на праві власності, відповідачем також має бути відшкодовано на користь позивача документально підтверджені збитки, понесені останнім задля оплати вартості проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 000,00 грн.

В частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз`яснень, що містяться в п.5 Постанови, при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, що завдана позивачу протиправними діями відповідача, якими спричинено дорожньо-транспортну пригоду,наслідком чого є пошкодження транспортного засобу позивача ОСОБА_1 , та яка пов`язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань, витрати часу на відновлення порушеного права, ураховуючи отримання за наслідками ДТП позивачем ОСОБА_1 забою голови, рекомендовані анальгетики та спокій, тобто повністю був змінений його ритм життя (а.с. 37), а також те, що позивач проходить службу у аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, який знаходиться у м. Дніпро, а тому транспортний засіб йому необхідний для повсякденного пересування до місця роботи з м.Камянське до м.Дніпро, суд дійшов висновку, що відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральну шкоду, яку суд визначає в розмірі по 5 000,00 грн.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 10.01.2020 року між Адвокатом Скиба Анастасією Юріївною та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги б/н, за умовами якого адвокат Скиба А.Ю. на підставі усного чи письмового звернення клієнта приймає зобов`язання з надання юридичної допомоги, перелік якої наведено у п. 2 Договору. (ар.с.38-40). Крім того, матеріали справи містять ордер адвоката на надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Матеріали справи містять акт виконаних адвокатом робіт, розрахунок гонорару за здійснення адвокатської діяльності на суму 1500 гривень 00 коп. (підготовка позову). Разом з цим витрати пов`язані з участю адвоката у суді першої інстанції - 5000,00 грн. ніякими доказами не підтверджені. Адвокат участі у судових засідання в суді першої інстанції не приймав.

Таким чином, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1500,00грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 35522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди – 5000 п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування збитків, понесених задля оплати вартості проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування розміру витрат на правничу допомогу в сумі 1500 гривень 00 коп. – за підготовку позову адвокатом.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1517 гривень 36 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 31 липня 2020 року.

Суддя І.М. Юрченко