Ухвала суду № 92083451, 16.09.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13/20

№ провадження 2/208/1181/20

УХВАЛА

16 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.,

за участю секретаря Федик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 137 896,64 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, рішенням суду задоволено позов гр. ОСОБА_2 та стягнуто з позивача на користь останнього збитки, які зазнав ОСОБА_2 у результаті дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій визнано співробітника позивача - відповідача ОСОБА_1 . На виконання вказаного рішення суду Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Київській області здійснено примусове списання коштів з рахунку позивача у розмірі 137 896,64 грн. Оскільки поліцейські, у разі вчинення протиправних діянь , несуть цивільно-правову відповідальність, просить суд, на підставі ст.1191 ЦК України, стягнути з відповідача відшкодовану позивачем шкоду в порядку регресу.

представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує, та, водночас, просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, та ухвалити рішення з урахуванням обставин, зазначених ним у відзиві на позов.

18.05.2020р. відповідач надав суду відзив на позов, у якому просив залишити вказаний позов без задоволення, посилаючись на те, що, правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, регулюються не нормами ЦК України, а КЗпП України, згідно ст.134 якого передбачено вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності працівника за заподіяння шкоди підприємству, установі або організації. Відсутність зазначених у ст.134 КЗпП України випадків позбавляє позивача можливості притягувати відповідача, як працівника, до повної матеріальної відповідальності.

Водночас, у відзиві на позов відповідач просить суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що, між позивачем та відповідачем виник публічно-правовий спір, на вирішення якого поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.1 КАСУ, кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно ч.1 ст.2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно ст.15 ЗУ «Про національну поліцію», Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Як випливає з матеріалів справи, позивач висуває вимоги до відповідача як до працівника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на те, що, відповідач, під час проходження публічної служби, спричинив збитки, відшкодовані позивачем.

Згідно Висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 05.12.2018р. по справі №818/1688/16, Верховний Суд зазначив про те, що, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, виходячи з таких міркувань. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи те, що, між позивачем та відповідачем виник публічно-правовий спір, на вирішення якого поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній цивільній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу» - закрити.

Роз`яснити позивачу про те, що, розгляд справи за вищевказаним позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Нельга Д. В.