Постанова № 9207812, 22.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2010 року 10:10 № 2а-12400/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю. розглянувши матеріали справи

За позовомОСОБА_1

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення та податкові вимоги За участю представників сторін:

Від позивача: Марцин І.В. представник за довіреністю

Від відповідача: Макар О.З. - представник за довіреністю

у судовому засіданні 22.03.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення № 0000011701/0 від 08.01.2009р, першої податкової вимоги №1/26 від 26.03.2009р. та другої податкової вимоги № 2/80 від 01.06.2009р., винесених ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податку з доходів фізичних осіб, вказує на те, що за змістом Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу.

За вимогами п. 9.6.6. п.9.6. ст. 9 Закону, загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами повинен визначатись як різниця між інвестиційним доходом від внесення акцій до статутного капіталу ТОВ «С.Л.В.»(продажу інвестиційного активу у звітному періоді) та витратами на придбання корпоративних прав у цього Товариства (придбання інвестиційного активу у звітному періоді). До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року, тобто року.

З посиланням на те, що в даному випадку, доходи від продажу інвестиційного активу (акцій) дорівнюють витратам на придбання іншого інвестиційного активу (корпоративних права) представник позивача вказує на те, що оподатковуваний дохід не виник.

Неправомірним представник позивача вважає складання та виставлення податкових вимог, мотивуючи тим, що такі вимоги виставлені на суму неузгодженого податкового зобовязання та не містять підстав їх виставлення, що є порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, позивач вважає неправомірним застосування відповідачем положень абзацу 4 п.п 6.2.4. п.6.2. ст.6 цього Закону щодо порядку надіслання (вручення) податкових вимог юридичній особі, вказуючи на те, що знаходиться за фактичною адресою та не відмовлявся одержувати від останнього кореспонденцію.

За таких обставин, позивач вважає неправомірними оспорювані податкове повідомлення і вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що операція з внесення громадянкою ОСОБА_1. до статутного фонду ТОВ «С.Л.В.»належних їй на праві власності акцій ЗАТ «Кий Авіа»в обмін на корпоративні права є обміном інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, що згідно з п.п. 9.6.2 п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»прирівнюється до продажу інвестиційного активу. Відповідно до п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 цього Закону облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними ведеться платником податку самостійно. Інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. Отже, такий прибуток, на думку відповідача, визначається за операцією з кожним окремим інвестиційним активом, у звязку з чим вважає помилковими доводи позивача про те, що витрати на придбання корпоративних прав у Товариства є тотожними витратам на придбання окремо взятого інвестиційного активу - акцій ЗАТ «Кий Авіа».

Не погоджуючись з доводами позивача щодо порушення порядку виставлення та надіслання податкових вимог, відповідач вказує на те, що податкове повідомлення було надіслано на адресу громадянки ОСОБА_1. (АДРЕСА_1) рекомендованим листом від 14.01.2009 року № 05725524, який 18.02.2009 року повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить також лист-відповідь Київської міської дирекції «Укрпошта»від 10.03.2009 року № 303-15-10-732. У звязку з цим та на підставі п.п. 4.9 п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 253від 21.06.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, ДПІ у Печерському районі складено акт № 2 від 24.02.09р. щодо неможливості вручення громадянці ОСОБА_1. податкового повідомлення від 08.01.2009р. № 0000011701/0 та розміщення його на дошці податкових оголошень (повідомлень). Таким чином, відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту 4.9 пункту 4 вказаного Порядку, днем вручення громадянці ОСОБА_1. податкового повідомлення від 08.01.2009р. № 0000011701/0 вважається 24.02.2009р. Отже, надіслання податкових вимог №1/26 від 26.03.2009р. та другої податкової вимоги № 2/80 від 01.06.2009р. у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання в установлені законом строки вважає правомірним.

За наведених заперечень, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

у декларації про доходи за 2006 рік громадянкою ОСОБА_1. (ІПН НОМЕР_1) було відображено доходи у вигляді заробітної плати, отриманої у Концерні «Кий Авіа»та дивіденди, нараховані ЗАТ «Київське агенство повітряних сполучень «Кий Авіа». До зазначеної декларації було додано пояснення щодо внесків в статутний фонд ТОВ «С.Л.В.»(ЄДРПОУ 30184757) акцій ЗАТ «Кий Авіа»та витяг з протоколу № 24 загальних зборів учасників ТОВ «С.Л.В.»від 18.08.2006 року. Відповідно до зазначеного протоколу зборами погоджено вступ до складу учасників товариства громадянки ОСОБА_1., яка вносить до статутного фонду товариства цінні папери ЗАТ «Кий Авіа»номінальною вартістю 50,0грн. у кількості 200шт., які було оцінено учасниками товариства на суму 100000 грн. (декларація, письмові пояснення та витяг з протоколу № 24 долучені до матеріалів справи).

Зазначена операція з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив не була внесена громадянкою ОСОБА_1. до декларації про отримані у 2006 році доходи.

У звязку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу громадянки ОСОБА_1. (АДРЕСА_1) було надіслано листи від 11.11.2008 року № 5358/4/17-112 та від 04.12.2008 року № 5880/4/17-112 з проханням надати документи, які підтверджують витрати з придбання акцій ЗАТ «Кий Авіа» для визначення бази оподаткування доходу, отриманого від продажу (обміну) акцій. Водночас, із зазначеного питання було надіслано листа від 03.02.2009 року № 6910/10/17-111 до ЗАТ «Кий Авіа».

Листи були отримані громадянкою ОСОБА_1. особисто згідно поштових повідомлень про вручення поштових відправлень 17.11.2008 року та 10.12.2008 року відповідно.

Відповіді на зазначені запити до ДПІ не надходили.

За таких обставин, із вказаного вище інвестиційного прибутку було розраховано податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13 відсотків та сформовано податкове повідомлення № 0000011701/0 від 08.01.2009 року на суму податкового зобов'язання 13000,00 грн.

Внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання у строки визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом надіслано першу податкову вимогу №1/26 від 26.03.2009р. та другу податкову вимогу № 2/80 від 01.06.2009р.

Вказані податкове повідомлення та вимоги (перша і друга) є предметом даного спору.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Оподаткування інвестиційного прибутку врегульоване п. 9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року N 889-IV (надалі Закону N 889-IV) .

Так, за вимогами п.п. 9.6.1. п. 9.6. ст.9 цього Закону, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно п.п."а" п.п. 9.6.7. п.9.6 ст.9 Закону N 889-IV, інвестиційний актив - пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Відповідно до п.1.21 ст.1 цього Закону інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

Так, згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", корпоративне право це - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку та такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відповідно до п.п. 9.6.1. п. 9.6. ст.9 Закону, до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Таким чином, придбанням інвестиційного активу вважають операції з внесення платником податку кошів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані нею корпоративні права.

В силу п.п. 9.6.2. п. 9.6. ст.9 Закону N 889-IV, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

З наведеної норми Закону випливає, що інвестиційний прибуток розраховується за операцією з кожним (конкретним) інвестиційним активом.

В даному випадку, цінні папери та корпоративні права не є тотожними інвестиційними активами, облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними ведеться платником податку самостійно, тобто з кожним конкретним інвестиційним активом окремо, а тому в цілях оподаткування інвестиційний прибуток за правилами п.п. 9.6.2. п. 9.6. ст.9 Закону N 889-IV визначається за операцією з кожним окремим інвестиційним активом, у звязку з чим доводи позивача про те, що витрати на придбання корпоративних прав у Товариства є тотожними витратам на придбання окремо взятого інвестиційного активу - акцій ЗАТ «Кий Авіа» є помилковими.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що у звязку з обміном акцій на корпоративні права, витрати на придбання таких корпоративних прав є інвестиційним збитком.

Так, відповідно до п.п. 9.6.3. п.9.6. Закону N 889-IV, якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

Таким чином, витрати на придбання корпоративних прав не є інвестиційним збитком в розумінні Закону; такий збиток може виникнути, у разі, наприклад, коли дохід від подальшого продажу корпоративних прав буде меншим, ніж 100000 грн., тобто витрати на їх придбання.

Позивачем документально не підтверджено витрати на придбання акцій ЗАТ «Кий Авіа»ні на письмові вимоги податкового органу, ні на вимогу суду, як і не підтверджено наявність передбачених п.п.9.6.8. винятків, за яких не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, дохід від відчуження акцій внаслідок їх обміну на корпоративні права.

В силу п.п. «б»п. 20.2. ст.20 Закону N 889-IV, при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку, фінансово відповідальним за порушення норм цього Закону є такий платник податку.

За вимогами п.п. 9.6.6. п.9.6. ст.9 Закону N 889-IV, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Відповідно до 22.3. Прикінцевих положень Закону N 889-IV, починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

За наведених обставин та правових норм, за відсутності документально підтверджених витрат на придбання акцій та за відсутності документально підтверджених інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом 2006 року, визначення позивачці податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за ставкою 13 відсотків інвестиційного прибутку, що складає 13000 грн. правомірне, в звязку з чим відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення № 0000011701/0 від 08.01.2009р.

Не вбачає суд правових підстав для визнання протиправними податкових вимог, що оспорюються.

Так, відповідно до п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»21 грудня 2000 року N 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону N 2181-III передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як свідчать обставини справи, податкове повідомлення № 0000011701/0 від 08.01.2009р надіслано на адресу громадянки ОСОБА_1. (АДРЕСА_1) рекомендованим листом від 14.01.2009 року № 05725524, який 18.02.2009 року повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить також лист-відповідь Київської міської дирекції «Укрпошта»від 10.03.2009 року № 303-15-10-732.

Із вказаного листа Укрпошти вбачається, що за зверненням ДПІ Укрпоштою проведено перевірку, якою встановлено, що рекомендований лист від 14.01.2009 року № 05725524 на ім'я позивачки доставлявся 16.01.09р. листоношею на вищезазначену адресу, але не був вручений, оскільки під час доставки двері квартири ніхто не відчинив; повідомлення про надходження листа доставлялись на вказану адресу згідно з діючим порядком; оскільки за одержанням листа адресат не зявився, 17.02.09р. вказаний рекомендований лист повернутий на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання.

З метою забезпечення впровадження Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом ДПА України від 21.06.01р. N 253 затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за 567/5758.

Відповідно до 4.7. Порядку, податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

За вимогами п. 4.9. Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення (пункт 4.9 із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 328).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону N 2181-III, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання вимог наведених норм, ДПІ у Печерському районі складено акт № 2 від 24.02.09р. щодо неможливості вручення громадянці ОСОБА_1. податкового повідомлення від 08.01.2009р. № 0000011701/0 та розміщення його на дошці податкових оголошень (повідомлень). Таким чином, відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту 4.9 пункту 4 вказаного Порядку, днем вручення громадянці ОСОБА_1. податкового повідомлення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.01.2009р. № 0000011701/0 вважається 24.02.2009р. Отже, надіслання податкових вимог №1/26 від 26.03.2009р. та другої податкової вимоги № 2/80 від 01.06.2009р. у зв'язку з несплатою в установлені законом строки узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 13000 грн., суд вважає правомірним.

Даний Порядок надсилання (вручення) податковими органами податкових повідомлень платникам податків стосується як фізичних так і юридичних осіб платників податку, в звязку з чим доводи позивача про непоширення на нього п.4.9. Порядку не заслуговують на увагу.

Безпідставними суд вважає і доводи позивача про те, що податкові вимоги не містять підстав їх виставлення. Як зазначалось вище, підставою для виставлення податкових вимог відповідно до п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону N 2181-III, є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законом строки. У оспорюваних податкових вимогах зазначено як суму узгодженої суми податкового зобов'язання, так і дату, за станом на яку виник податковий борг.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 29.03.10р.