Постанова № 9206916, 27.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2010 року          10:57           № 2а-11353/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О. , суддів Смолія І.В. Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

проскасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009р. №№0004102340, 0004092340 За участю представників:

від позивача : Боримська О.В.

від відповідача: Кривобок Ю.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними при складенні акту (довідки) перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за наслідками проведеної планової перевірки ВАТ «Страхова компанія «Нова»за період з 15.07.2009р. по 16.07.2009р.

Представником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подано клопотання (вх. №039/4 від 26.01.10р.) про колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови Окружного адміністративного суду м. Києва призначено до розгляду справу №2а-11353/09/2670 в складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Васильченко І.П., Смолія І.П.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено планову перевірку з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтей 15, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253, від 27.05.2003 № 247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758, Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009 № 0004092340 та №0004102340, прийняті за наслідками вказаної перевірки, є безпідставними та суперечать вимогам законодавства, оскільки позивач своєчасно та в повному обсязі здійснював оприбуткування готівки в книзі розрахункових операцій.

В судовому засіданні 27.01.2010р. представником позивача подано заяву (додаткові пояснення) та змінено підстави заявлених позовних вимог та зазначив, що відповідачем було проведено планову перевірку та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009р. №0004092340, №0004102340 з порушенням ч.1 ст. 11 2 , п. 11 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України; п. 1.2, абз. 4, 5 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, ст.. 2, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Закону України «Про страхування».

Відповідач проти позову заперечив та про сить суд відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки на при проведенні планової перевірки ВАТ «СК «Нова»встановлено порушення абз. 1, 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованою в Мін’юсті України 13.01.2005р. №40/10320 та п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стало підставою прийняття ДПІ у Дніпровському районі м. Києва рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004092340, №0004102340 від 31.07.09р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

.

Працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, на підставі направлень №1135, №1136 від 14.07.2009р., була проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №0405/26/53-31241449/2239 від 17.07.2009р.

В акті перевірки зазначено, що позивач здійснює діяльність по страхуванню майнових та особистих ризиках фізичних осіб в приміщенні страховика за прибутковими касовими ордерами по касовій книзі, а за межами приміщення страховика з використанням розрахункових квитанцій.

Так встановлені наступні порушення:

- в період з 19.11.2008р. до 30.06.2009р. при здійсненні страхової діяльності за межами приміщення страховика розрахунки проводилися з використанням розрахункових квитанцій без використання книги обліку розрахункових операцій, чим порушено п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон 265). Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 3 ст. 17 Закону №265;

- не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів на загальну суму 1973683,56 грн., а саме готівкові кошти отримані підприємством з надання послуг в період з 19.11.2008р. до 30.06.2009р. на загальну суму 1973683,56 грн. Своєчасно не оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій №2653001121/2, оскільки зазначена книга ОРО зареєстрована в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 30.06.2009р., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованою в Мін’юсті України 13.01.2005р. №40/10320 (далі –Положення №637). Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(далі –Указ №436/95).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №0004102340 від 31.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. та рішення №0004092340 від 31.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 868 417,80 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась стосовно контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 15 Закону N 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 04.12.1990 року за № 509-ХІІ, зокрема статтею 111.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які регулюють правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому є законами не пов'язаними з нарахуваннями та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок серед яких направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки. Ненадання цих документів платнику податку або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову перевірку згідно затвердженого плану-графіку перевірок підприємств та направлення на проведення перевірки від 14.07.09р. №№1135, 1136, позивачем було допущено посадових осіб податкового органу до перевірки, що спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідача .

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, а також з правомірністю винесених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004092340, №0004102340 від 31.07.2009р., виходячи з наступного.

В п. 2.2.14 акту перевірки встановлено, що в період з 19.11.08р. до 30.06.09р. здійснювалось проведення готівкових розрахунків із використанням розрахункових квитанцій при чому не здійснювалось оприбуткування готівки, а саме –не здійснювалось своєчасне (у день одержання готівкових коштів) обік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних РК. Запис в КОРО №26530011212/2 було здійснено після її реєстрації в органах ДПС 30.06.09р. За вищезгаданий період загальна сума неоприбуткованої (несвоєчасно оприбуткованої) у касі готівки становить 1973 683,56 грн. Приклад несвоєчасного оприбуткування (здавання до каси) готівки за прибутковим касовим ордером: згідно розрахункової квитанції серії КХАВ №519999 від Євдокименко Р.А. 03.06.2009р. було отримано готівкові кошти у розмірі 28875 грн., в той час як прибутковий касовий ордер від 03.06.09р. на 28875 грн. відсутній, а наявний лише касовий ордер на суму 28875 грн. від 09.06.2009р.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Як було встановлено, позивач здійснює господарську діяльність у сфері страхування (перестрахування).

Частинами першою і сьомою статті 15 Закону України «Про страхування»передбачено здійснення страхової діяльності в Україні за участю страхових посередників, якими можуть бути страхові брокери або перестрахові брокери, страхові агенти.

При здійсненні вказаної діяльності між ТОВ «Страхова компанія «Нова»(страховик) та фізичною особою Гринюк І.П. (агент) було укладено договір доручення №548, предметом якого є діяльність агента, уповноваженого діяти від імені та на підставі довіреності страховика щодо консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, необхідної для укладення та виконання договорів страхування. Пунктом 3.3 частини третьої зазначеного договору доручення встановлено, що агент протягом двох робочих днів (у випадку наявності поважних причин, документального підтвердження агентом, - не пізніше п'яти робочих днів) після отримання страхових платежів зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»або внести готівкою в касу підприємства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано витяг з каси товариства за червень 2009 року, витяг з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за період з 19.11.2008 по 30.06.2009р., копію прибуткового касового ордеру №0003766 від 09.06.2009р., копію супровідної відомості до суми готівки №91/3 від 09.06.2009р., пояснювальну записку Гринюк І.П. про підтвердження внесення готівки в сумі 28875,00 грн. своєчасно, в день її отримання від агента, а саме 09.06.2009р.

Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р., уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, при надходженні в касу коштів від реалізації полісів страховими агентами, позивач, на думку колегії суддів, не застосовує РРО за умови проведення розрахунків у касі підприємства. В таких випадках порядок оприбуткування, згідно п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, складається з виписування прибуткового касового ордера та фіксації одержання готівки в касовій книзі в день її одержання, що і було зроблено позивачем.

Таким чином, позивач не порушував вимоги абзацу 1, 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, оскільки отримані позивачем від агентів готівкові кошти оприбутковувалися своєчасно, в день їх фактичного надходження до каси позивача, та відповідно відсутнє порушення вимог п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

А отже, застосування штрафних санкцій відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та відповідно прийняття рішень №0004092340, №0004102340 від 31.07.2009 є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Страхова компанія «Нова»підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009р. №0004092340 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

3.          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009р. №0004102340 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя                                                             П.О. Григорович

Судді                                                                                           І.В. Смолій                                                                                           І.П. Васильченко