Постанова № 9206914, 25.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2010 року 10:30 № 2а-9358/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Центр"

до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

позивача : Юхман Ю.М. (довіреність від 01.06.2009р.)

відповідача: Сич Є.Ю. (довіреність №1/9/10-017 від 11.01.2010р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-Центр»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень №0000052306/0, №0000062306/0 від 04.02.2009р., №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.2009р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.2009р.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва представником позивача подано доповнення до адміністративного позову (вх. №03-12/3667 від 17.08.09р.) якими збільшив свої позовні вимоги та просить суд визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення рішення №0000052306/0, №0000062306/0 від 04.02.2009р., №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.2009р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.2009р., №0000052306/3, №0000062306/3 від 30.07.2009р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 року №334-94-ВР (зі змінами та доповненнями) будуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не підтверджуються доказами.

Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних виданих ТОВ «Біант»товари придбані, оплачені позивачем грошовими коштами, що підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які податковим органом не були прийняті до уваги. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорюванні податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачем під час перевірки не прийняті як докази первинні документи, що підтверджують право позивача на податковий кредит та правомірність віднесення сум валових витрат платника податку з мотивів того, що директор ТОВ «Біант»не вів фінансово-господарську діяльність, фінансово-господарські документи, угоди та договори не підписував, печатки не отримував, розрахунковими рахунками в банку не користувався, тощо, а тому у юридичної особи відсутня можливість набувати цівільних прав та обовязків, первинні документи, надані до перевірки не можуть бути прийняті до перевірки як таки, що підтверджують взаємовідносини вищезазначених підприємств.

В звязку з цим, податковим органом встановлено порушення позивачем абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Терра-Центр»(код ЄДРПОУ 32798799) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Біант»(код ЄДРПОУ 35429633) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. за результатами якого складено акт перевірки №34/1-23-06-32798799 від 22.01.2009 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1327494 грн.

- пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 p. N 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість суму 1062396 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 04.02.09р. №0000252306/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 2309420,00 грн. (основний платіж 1 327994,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 981 427,00грн.) ;

- податкове повідомлення-рішення від 04.02.09 №0000062306/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 1 593 594, 00 грн. (основний платіж 1 062 396 грн., штрафні (фінансові) санкції 531 198,00 грн.)

Не погоджуючись з прийнятими ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податковими повідомленнями рішеннями від 04.02.09р. №0000252306/0, №0000062306/0, ТОВ «Терра-Центр», оскаржило його в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації м. Києва та до Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Терра-Центр», податкові повідомлення -рішення від 04.02.09р. №0000252306/0, №0000062306/0 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишено без змін, скарги - без задоволення та винесені нові податкові повідомлення рішення №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.2009р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.2009р., №0000052306/3, №0000062306/3 від 30.07.2009р., прийняті за результатами розгляду скарг.

Як встановлено актом перевірки, між ТОВ „Терра-Центр" (покупець) та ТОВ „Біант" (продавець) укладений договір від 22.04.2008 року №81 купівлі-продажу матеріальних цінностей. На виконання умов вказаного договору відповідно до накладних від 16.06.2008 року №811, від 07 07 2008 року №07/07-11, від 11.08.2008 року №1108-15 ТОВ «Біант»відвантажено ТОВ «Терра-Центр»товар на загальну суму 6374373,43 грн., в тому числі 1062395,57 грн. ПДВ. А також отримало прибуткові накладні та податкові накладні від 16.06.08р. №16/06-1 від 07.07.08р. №07/07-11, від 11.08.08р. №1108-15. За період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. в рахунок оплати за товар ТОВ „Терра-Центр" на розрахунковий рахунок ТОВ „Біант" перерахувало кошти на загальну суму 1090000 грн.

Як зазначено в акті перевірки, станом на 25.08.2008 за договором купівлі-продажу від 22 04.2008 №81 у ТОВ „Терра - Центр" обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ"Біант" у розмірі 5284373,43 грн.

З урахуванням заборгованості у сумі 2049895,17 грн. (в т.ч. ПДВ 341649,20 грн.), що перейшла за договором від 11.02.2008 №29 про відступлення права вимоги від ТОВ „Степліс Стіл Трейд" до ТОВ „Біант", станом на 25.08.2008 загальна кредиторська заборгованість у ТОВ „Терра-Центр" перед ТОВ „Біант" склала 7334 268,60 грн.

До перевірки надано договір від 11.12.2008 №88 про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ „Терра-Центр", ТОВ „Біант" та ТОВ „Аметт", ТОВ „Біант". Відповідно до п.2 договору передано ТОВ „Аметт" право грошової вимоги у розмірі 5284 373,43 грн. (в т.ч. 880728,91 грн. ПДВ), яке виникло на підставі п.1.1 договору від 22.04.2008 №81.

В акті зазначено, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерському рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ „Терра-Центр" здійснено запис про переведення кредиторської заборгованості, зокрема, у розмірі 5284 373,43 грн. з ТОВ „Біант" до ТОВ „Аметт".

В акті перевірки зазначено, що вищезазначені договори підписані від імені директора ТОВ „Біант" ОСОБА_1. Прокуратурою Голосіївського району м. Києва порушено кримінальну справу №51-2374 за фактом підробки документів податкової звітності ТОВ «Біант»за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України.

В акті також зазначено, що в поясненнях від 02.12.2008, наданих співробітникам ГВПМ ДШ у Голосіївському районі м. Києва, громадянин ОСОБА_1. підтвердив, що він не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ „Біант", фінансово-господарську діяльність не вів, фінансово-господарські документи, угоди та договори не підписував, розрахунковими рахунками в банку не користувався, дозвіл на виготовлення печатки підприємства та саму печатку не отримував.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Біант»адміністративно-господарських можливостей для виконання зобовязань по укладених з ТОВ «Терра- Центр»угодах та створення правових наслідків за цими угодами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.

Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо безпосередньо після їх закінчення.

У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

або дати списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки судом встановлено здійснення позивачем господарських операцій, підтвердження валових витрат відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо неправомірності формування валових витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Посилання в Акті перевірки на пояснення від 02.12.08р. ОСОБА_1.. по кримінальній справі, згідно змісту якого, останній не вів фінансово-господарську діяльність, фінансово-господарські документи, угоди та договори не підписував, печатки не отримував, розрахунковими рахунками в банку не користувався ТОВ «Біант» на підставі чого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зробило висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ЦК України та відповідно наявність, у звязку з цим підстав передбачених ст.п.1 ст.215 ЦК України є не переконливим виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

На виконання умов договору купівлі-продажу №81 укладеного між ТОВ «Терра-Центр»та ТОВ «Біант», останній здійснив поставку товарів на загальну суму 6374373,43 грн., в тому числі 1062395,57 грн. ПДВ, та видав накладні від 16.06.2008 року №811, від 07. 07.2008 року №07/07-11, від 11.08.2008 року №1108-15 і податкові накладні від 16.06.08р. №16/06-1 від 07.07.08р. №07/07-11, від 11.08.08р. №1108-15.

В п. 3 акту перевірки підтверджено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладених ТОВ «Терра-Центр»включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним деклараціям з ПДВ за звітні періоди. За період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. в рахунок оплати за одержаний товар ТОВ «Терра-Центр»на розрахунковий рахунок ТОВ «Біант»перераховано кошти на загальну суму 1090000 грн., що підтверджено банківськими виписками №2477 від 29.10.08р., №2443 від 23.10.08р., №2579 від 10.11.008р., №2812 від 10.12.08р.

Враховуючи те, що грошові кошти перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Біант»були прийняті останнім як виконання грошових зобовязань ТОВ «Терра-Центр», можливо зробити висновок про подальше схвалення правочину особою у взаємовідносинах, що досліджувались Актом перевірки.

Поруч з тим, пояснення в ході розслідування кримінальної справи (в даному випадку ОСОБА_1.) не є допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст.323 Кримінально процесуального кодексу України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Крім того, висновки акту перевірки щодо наявності у позивача кредиторської заборгованості в сумі 2049895,17 грн., в т.ч. ПДВ 341649,20 грн. перед ТОВ «Аметт»спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, а саме: платіжними дорученнями №1069 від 09.04.09р., №1064 від 08.04.09р., №894 від 12.03.09., №172 від 09.02.2009р., № 1421 від 10.06.09р., №1383 від 03.06.09р., №1352 від 27.05.09р., №1271 від 13.05.09р. щодо перерахування коштів ТОВ «Аметт»на загальну суму 2049895,17 грн. в рахунок оплати по договору про відступлення прав вимоги №85 від 25.08.08р.

Отже Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів які б у сукупності підтвердили законність та обґрунтованість висновків викладених в Акті перевірки.

Згідно з ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставинне виникає спору.

Щодо встановлення позивачем порушення ТОВ «Терра-Центр»вимог пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, суд не погоджується з позицією відповідача та зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Згідно абзацу третього п.1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Фактичні обставини справи, як зазначалось вище, підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва безтоварність операцій доведена не була.

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що ТОВ «Терра-Центр»правомірно віднесло до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ТОВ «Біант». Відповідно, сума податку на додану вартість по операціях зі вказаним контрагентом була правомірно віднесена ТОВ «Терра-Центр»до складу податного кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень №0000052306/0, №0000062306/0 від 04.02.2009р., №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.2009р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.2009р., №0000052306/3, №0000062306/3 від 30.07.2009р. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Терра-Центр»про скасування податкових повідомлень - рішень №0000052306/0, №0000062306/0 від 04.02.2009р., №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.2009р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.2009р., №0000052306/3, №0000062306/3 від 30.07.2009р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення №0000052306/0, №0000062306/0 від 04.02.09р., №0000052306, №0000062306/1 від 28.04.09р., №0000052306/2, №0000062306/2 від 10.07.09р., №0000052306/3, №0000062306/3 від 30.07.09р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

3.Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Центр» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя П.О. Григорович