Постанова № 9206343, 29.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2009 року           15 год. 17 хв.           № 17/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до відповідачів1.Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

2.Головного управління Державного казначейства України у м. Києві провідшкодування податку на додану вартість За участю представників сторін:

Від позивача: Луцюк С.С., Силенок В.А. –представники за довіреностями

Від відповідача 1: Онисько М.М.. - представники за довіреностями

Від відповідача 2: Ступак Н.О. –представник за довіреністю

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.07.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»звернулось до суду з позовом про стягнення з бюджету України на користь позивача суми відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5007510, 98 грн. шляхом її перерахування з рахунку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Ухвалою суду від 22.01.09р. судом задоволено клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи №25/372-11/226 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 16.07.04р. №0000421604/0, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4221998 грн. 43 коп.

Ухвалою від 29.04.09р. провадження у справі поновлено внаслідок усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, мотивуючи тим, що у зв’язку із закінченням процедури судового оскарження податкових повідомлень –рішень, якими було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ, та набранням судовими рішеннями законної сили, податковий орган, відповідно до вимог п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов’язаний протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відтак, в порушення вимог Закону податковим органом не надано висновок про відшкодування ПДВ за квітень –червень, серпень - жовтень 2003 року в сумі 785512, 55 грн. та за квітень –вересень, грудень 2003 року в сумі 4221998, 43 грн., а органом казначейства –не відшкодовано суму в розмірі 5007510, 98 грн.

Представник відповідача-1 у судових засіданнях проти позову заперечував, мотивуючи тим, що податковим органом оскаржено ухвалу Вищого адміністративного суду України по справі №25/372-11/226, яким касаційна скарга Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великим платниками податків залишена без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій –без змін, а, отже, процедура судового оскарження правомірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за спірний період не завершена, тому, на думку податкового органу, підстави для надання висновку про відшкодування ПДВ відсутні.

В зв’язку з цим, відповідач-1 просив суд зупинити провадження у справі до розгляду Верховним судом України касаційної скарги по вищевказаній справі. Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, з огляду на те, що ухвала Вищого адміністративного суду України набрала законної сили, доказів відкриття Верховним судом України касаційного провадження суду не подано.

Заперечуючи позов, представник відповідача також зазначив, що податковим органом проводяться перевірки контрагента позивача – постачальника товару, отже, до отримання довідки про результати зустрічної перевірки постачальника податковий орган не може прийняти рішення щодо відшкодування задекларованих позивачем сум бюджетного відшкодування.

Представник відповідача –2 у судових засіданнях проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.01р. №200/86, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Контролюючими органами у випадку відшкодування ПДВ є податкові органи, якими у спірному випадку не було надано відповідних висновків щодо відшкодування позивачу стягуваних ним сум ПДВ за спірний період.

Отже, представник відповідача-2 вважає, що вимоги щодо Головного управління Державного казначейства у м. Києві –безпідставні, а позов необґрунтований.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

15.07.04р. та 10.08.04р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено позапланові перевірки ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»з питань взаємовідносин з ПП «Донвугілляпостачання»за період: квітень –липень, серпень, вересень, грудень 2003 року та з ТОВ «Консорціум Енергомашінжинірінг»за період квітень –червень, серпень, вересень, жовтень 2003 року.

За наслідкам вказаних перевірок податковим органом складено Акти №471/16-4/19480600 від 15.07.04р. та №530/16-4/19480600 від 10.08.04р.

На підставі вказаних актів податковим органом встановлено завищення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за квітень –червень, серпень –жовтень 2003 року на загальну суму 785512, 55 грн. (контрагент –Консорціум «Енергомашінжинірінг») та за квітень –вересень, грудень 2003 року на загальну суму 4221998, 43 грн. (контрагент –ПП «Донвугілляпостачання).

На підставі акта перевірки від 15.07.04р. податковим органом винесено податкове повідомлення –рішення №0000421604/0 від 16.07.04р. на підставі акта перевірки від 10.08.04р. –податкове повідомлення –рішення №0000461604/0 від 10.08.04р., якими , відповідно , зменшено бюджетне відшкодування у вищевказаних сумах.

Дані податкові повідомлення –рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду м. Києва від 01.12.05р. у справі №11/187-25/359 визнано недійсним податкове повідомлення –рішення №0000461604/0 від 10.08.04р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.05.06р. та Вищого адміністративного суду України від 28.05.08р. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Господарського суду м. Києва від 14.09.06р. у справі №25/372-11/226 визнано недійсним податкове повідомлення –рішення №0000421604/0 від 16.07.04р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.01.07р. та Вищого адміністративного суду України від 03.03.09р. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

13.03.07р., 11.07.08р. позивач звертався до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП з листами № 44/08-695 та №44/08-2938 щодо відшкодування ПДВ в сумі 5007510, 98 грн., мотивуючи тим, що постанови Господарського суду м. Києва набрали законної сили та є обов’язковими для виконання.

09.09.08р. позивач звернувся з листом №44/08-3651 до ДПА України про відшкодування ПДВ.

02.10.08р. листом №4878/10/23-210 ДПА у м. Києві зазначило, що остаточне рішення щодо правомірності відшкодування задекларованих сум бюджетного відшкодування буде прийнято після отримання довідки про результати зустрічної перевірки постачальника товару.

В зв’язку з цим, 03.11.08р. позивач звернувся з позовом до суду про відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 5007510, 98 грн.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (надалі –Закон ).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, - в разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок –надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (п.п. 7.7.7 («б») п. 7.7 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.8 цього ж пункту, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абз.2 п.п.7.7.8.п.7.ст.7 Закону).

Як свідчать обставини справи процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень №0000421604/0 від 16.07.04р. та №0000461604/0 від 10.08.04р, якими було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за квітень –червень, серпень –жовтень 2003 року на загальну суму 785512, 55 грн. та за квітень –вересень, грудень 2003 року на загальну суму 4221998, 43 грн. –завершена, судові рішення у справах №11/187-25/359 та №25/372 - 11/226 набрали законної сили. Вказаними судовими рішеннями визнані протиправними та скасовані зазначені податкові повідомлення-рішення, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що позивачем неправомірно визначені до відшкодування з бюджету заявлені у деклараціях з ПДВ вказані суми.

За вимогами ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Приймаючи до уваги те, що судові рішення у вказаних справах набрали законної сили, судове оскарження пройшло стадії апеляційного та касаційного (ВАСУ) провадження, у суду відсутні підстави вважати незавершеною процедуру судового оскарження. Доводи податкового органу про те, що завершення такої процедури включає обов'язковий перегляд судових рішень в касаційному порядку Верховним судом України, є помилковими; такі доводи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідно до ст.235 КАС України, Верховний суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах за винятковими обставини. Провадження за винятковими обставинами, на їх наявності можливе, відтак не обов’язкове для висновку про набрання судовими рішеннями законної сили. Відповідно до частин 2 і 5 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що податкові повідомлення –рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 5 007 510, 98 грн. скасовані, у позивача виникло право на таке відшкодування відповідно до вимог ст.7 Закону.

Доводи податкового органу про те, що частина сум бюджетного відшкодування підлягає доопрацюванню в зв’язку з неотриманням довідки про результати зустрічної перевірки постачальника товару не можуть бути правовою підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься Закон України «Про податок на додану вартість».

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків; функції щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

За змістом зазначених норм, проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок. Тому порушення строків проведення зазначених перевірок органами ДПС не може подовжувати встановлені Законом строки бюджетного відшкодування.

Окрім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок контрагентів та факту сплати податку на додану вартість контрагентами. Питання від'ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, коли такий платник виконав увесь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3 Порядку).

За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги, що висновок податкового органу із зазначенням сум бюджетного відшкодування відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Доводи Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про те, що він не може бути відповідачем у справі, з посиланням на ненадання йому податковим органом висновків про суми бюджетного відшкодування щодо заявлених у позові сум, суд вважає помилковими.

Так, відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, «Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відповідачами у зазначеній категорії справ виступають органи державної податкової служби за місцем обліку платника податку та органи державного казначейства, які безпосередньо перераховують суми відшкодування з бюджетного рахунку.

При цьому, помилковими є доводи відповідача-2 про те, що позивач зобов’язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів , оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, тобто як представник одного відповідача –держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов’язки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити адміністративний позов.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відшкодування податку на додану вартість в сумі 5007510, 98 грн. на р/р №26008300006593 в АКБ «Форум», МФО 322948.

Стягнути з Державного бюджету України на корить Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(код ЄДРПОУ 19480600) 1700, 00 грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі:05.08.09р.