Постанова № 9206059, 28.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2010 року           <Час проголошення >          № 2а-7152/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Велтон-ВВ»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у Шевченківському районі міста Києва №0000842312/0 від 17.02.2009, №0000842312/1 від 24.03.2009, 0000842312/2 від 12.06.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.01.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.02.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.01.2009 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Велтон-ВВ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Лорен Трейд Груп»за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було складено Акт перевірки №61/23-12/33350677, яким встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок формування податкового кредиту на загальну суму 144202, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних з порушенням вимог чинного законодавства.

В подальшому, на підставі Акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення №0000842312/0 від 17.02.2009, №0000842312/1 від 24.03.2009, 0000842312/2 від 12.06.2009, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 216 303, 00грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями —72101, 00 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи видно, що 17.02.2008 між позивачем та ТОВ «Лорен Трейд Груп»було укладено договір купівлі-продажу №17/02-08, на виконання якого ТОВ «Лорен Трейд Груп»передало позивачу товар, а також виписало податкові накладні №06010408 від 01.04.2008, №10050508 від 05.05.2008, №12020609 від 02.06.2008 на загальну суму 865211,56 грн. (в тому числі ПДВ —144202,00 грн.).

На підставі зазначених податкових накладних, позивач відніс відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту за період з квітня по червень 2008 року.

Водночас, відповідно до абз. 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом, Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Лорен Трейд Груп»за №37717611 від 22.02.2006 було анульовано з 13.03.2008, що підтверджується актом анулювання № 186/15-74 від 15.03.2008, копія якого залучена до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи, що позивачем було віднесено до податкового кредиту за період з квітня по червень 2008 року суми з податку на додану вартість у розмірі 144202,00грн. на підставі накладних, виписаних ТОВ «Лорен Трейд Груп», яка на той момент не була зареєстрована як платник податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для зазначених дій позивача, та відповідно, про заниження позивачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з квітня по червень 2008 року у розмірі 144202,00 грн.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Враховуючи, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва під час проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Велтон-ВВ»було встановлено заниження сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 144202, 00 грн., заявлених у деклараціях за період з квітня по червень 2008 року, суд приходить до висновку про наявність у позивача відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов’язання сплатити штраф у розмірі п’ятдесяти відсотків від суми заниження розміру податкового зобов'язання.

Судом не береться до уваги твердження позивача про самостійне коригування податкового кредиту на 144202, 00 грн. шляхом відображення суми такої недоплати у складі декларації за грудень 2008 року та подання уточнюючих розрахунків як про підставу для звільнення від відповідальності від заниження розміру податкового зобов’язання з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1-3 п. 17.2. ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

З аналізу абз. 1-3 п. 17.2. ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»видно, що вказані положення поширюються на випадки, коли податник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Водночас, з матеріалів справи видно, що позивач встановив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів лише під час проведення перевірки, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, а тому суд приходить до висновку, що положення п. 17.2. ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які передбачають підстави для звільнення від накладення штрафу, передбаченого пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не регулюють спірні правовідносини.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва №0000842312/0 від 17.02.2009, №0000842312/1 від 24.03.2009, 0000842312/2 від 12.06.2009 є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтон-ВВ»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяК.С. Пащенко