Постанова № 9206006, 19.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2010 року           13:29           № 2а-14953/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     Гаркуши К.Р.

відповідача:                     Лаврука В.І.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парма”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 листопада 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парма” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Парма”), в якому просить стягнути 7777,25 грн. заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-14953/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 грудня 2009 року.

23 грудня 2009 року розгляд справи відкладався на 12 січня 2010 року, 12 січня 2010року судом оголошувалась перерва до 19 січня 2010 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив. Крім того, представником відповідача подано клопотання про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Парма” зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа 01 липня 2003 року (ідентифікаційний код 32488958), взято на облік ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в якості платника податків 08 липня 2003 року за №08381.

Відповідно до даних облікової картки ТОВ “Парма” має заборгованість зі сплати до бюджету штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7777,25 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв’язку з прийняттям ДПІ у Дніпровському районі м. Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340, яким відповідачу за порушення вимог пункту 1 та 2, пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі пункту 2 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2226752,25 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги” скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2218975,00грн.

Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку рішень застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року №29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за №723/1748 (далі по тексту - Положення).

Суд звертає увагу на те, що Положення не передбачає прийняття органами державної податкової служби нового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині, яку не скасовано, у разі часткового скасування органом державної податкової служби вищого рівня рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги” відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7777,25 грн. (2226752,25 грн. - 2218975,00 грн.), стягнення яких є предметом спору у даній справі.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340 та/або рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги” в судовому чи адміністративному порядку до органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 1та 2, пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовані на підставі пункту 2 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги”, застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду не приймаються Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги, оскільки з урахуванням пункту 16 Положення перебіг строку протягом якого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва має право на звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій визначених рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги” починається з моменту закінчення строку протягом якого зазначені рішення можуть бути оскаржені до органу державної податкової служби вищого рівня, тобто протягом одного року з моменту (дня) їх прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків.

Посилання відповідача на процедурні порушення проведення перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки правомірність проведення перевірки та прийняття рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2008 року №0004422340 та рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12 грудня 2008 року №15116/7/25-214 “Про результати розгляду скарги” не є предметом спору в даній справі.

Посилання відповідача на те, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в обсязі інших адміністративних справ не підтверджено належними доказами, якими, на думку суду, є ухвала суду про відкриття провадження в іншій адміністративній справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Парма” (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, ідентифікаційний код 32488958) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34122999700005, УДК у Дніпровському районі міста Києва, код 26077906, банк одержувач ГУУДК у місті Києві, МФО 820019) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7777,25 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят сім гривень 25 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 січня 2010 року.

Суддя                                                                                 В.А. Кузьменко