Рішення № 9205419, 10.09.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№ 2-383/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Малой К.П., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачки-адвоката ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

К П «Теплові мережі м. Вільногірська» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - КП «Теплові мережі м. Вільногірська» - звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якому зазначає, що відповідно до умов укладеного з відповідачкою договору М2080С від 15.12.2004р. підприємство надавало послуги теплопостачання (опалення і гаряче водопостачання) в жилому приміщенні, яке належить відповідачці на праві власності та знаходиться в м. Вільногірську по вул. Варена, 24. Отримувані послуги відповідачка зобов'язана оплачувати в установлені договором строки.

Внаслідок того, що вона не вносила нараховану оплату за отримані послуги станом на 01.12.2004р. сума заборгованості склала 2205.59 грн. В подальшому сума боргу продовжувала зростати і за період з 01.12.2004р. до 01.01.2008р. склала 8015.52 грн. За весь цей проміжок часу відповідачка послуги взагалі не оплачувала.,

Про наявність заборгованості та про необхідність її сплати вона була попереджена листом, однак на нього не відреагувала і суму заборгованості не погасила.

Загальна сума заборгованості за послуги теплопостачання станом на 01.01.2008р. складає 10221.11 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки, також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_2 позов не визнав, висловив заперечення проти нього, які обгрунтував неналежною якістю гарячої води, послуги з надавання якої здійснював позивач. На його думку, відповідачка не повинна оплачувати послуги позивача, оскільки вони були неякісними. Крім того, позивач нарахував заборгованість за послуги поза межами строку позовної давності, з чим також не згодна сторона відповідачки. Він заявив клопотання застосувати строк позовної давності при ухваленні рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачки, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають грунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, отримувані житлово-комунальні послуги повинні належним чином своєчасно оплачуватись.

Як видно із матеріалів справи, позивач надавав відповідачці послуги по теплопостачанню, які остання не оплачувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в значних розмірах. Між сторонами було укладено договір на надання послуг, умови якого з боку відповідачки не виконувались.

Крім того, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією договору на послуги теплопостачання від №2080с від 15.12.2004р. (а.с. 6.7) та розрахунком суми заборгованості (а.с. 8).

Посилання представника відповідачки на неналежну якість гарячої води, як на підставу для несплати даних послуг, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу. У разі незадоволення послугами позивача відповідачка мала право в будь-який час відмовитись від отримання даного виду послуг позивача, однак це питання вона не ініціювала, а продовжувала користуватись його послугами, що дає суду підстави вважати, що вони її цілком влаштовували.

Клопотання представника відповідачки щодо застосування правші строку позовної давності суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

З зазначених підстав судом не враховується борг станом на грудень 2004р. у сумі 2205.59 грн. Також не враховуються нарахування за, послуги за грудень 2004р. та січень, лютий 2005р., що складає суму 619.13 грн. (179.87+219.63+219.63).

Загальна сума оплати за послуги, що виходить за межі строку позовної давності складає 2824.72 грн. (619.13 + 2205.59).

Виключивши цю суму з загальної суми заборгованості, яку просить стягнути позивач, враховуючи нарахування за послуги за період з березня 2005р. по дату подачі позову до суду (14.03.2008р.), з відповідачки підлягає до стягнення 7396.39 грн. (10 221.11 - 2824.72).

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи). Як видно з копії рішення Вільногірської міської ради від 28.02.2008р., позивача звільнено від сплати державного мита, тому цей вид витрат в сумі 73.96грн. (1% від задоволеної суми) підлягає стягненню з відповідачки на користь держави.

Сплачені позивачем при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00грн. підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11 ч.2 п.1, 509, 525, 526, 626, 629, 901 ЦК України, ст. ст. 67, 68 Ж К України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (п.9), суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3, яка проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, приватний підприємець, на користь КП «Теплові мережі м. Вільногірська» (51700 м. Вільногірськ Дніпропетровської області вул. Промислова, 17, р/р 26003123068071 КБ «Приватбанк» МФО 305299 ОКПО 24422912) - 7426.39грн., з яких : 7396.39 грн. - заборгованість за надані послуги, 30.00грн.'- понесені позивачем витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 73.96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для поданню заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.