Постанова № 9205374, 16.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2009 року           12 год. 20 хв.           № 2а-12222/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Данон»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проскасування податкових повідомлень - рішень Представники сторін: від позивачаЖуравський В.ВА.- представник за довіреністю від відповідача Купельський О.М. –представник за довіреністю у судовому засіданні 16.12.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «Данон»звернулось до суду з позовом про скасування акту перевірки від 17.07.09р. №1279/23-09/25384846 та податкових повідомлень –рішень від 29.07.09р. №0004802309/0 та від 25.08.09р. № 0004802309/1.

Заявою від 11.12.09р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення –рішення від 29.07.09р. №0004802309/0 та від 25.08.09р. № 0004802309/1.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 76263,00 грн., вказує на те, що податковий кредит сформований позивачем правомірно та із дотриманням вимог пунктів 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача - платниками ПДВ та отриманих у наступних, за вчиненням господарської операції, звітних періодах, в межах строків, визначених у ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, позивач просить суд скасувати оспорювані податкові повідомлення – рішення та задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2009 року, у зв’язку з чим податковим органом прийняте податкове повідомлення –рішення від 29.07.09р. №0004802309/0, яке за наслідками процедури адміністративного оскарження залишене без змін, в зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення –рішення від 25.08.09р. № 0004802309/1.

Враховуючи наведене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено невиїзну перевірку ТОВ «Данон»з питання декларування податкового кредиту та ПДВ по податковий періодах: січень –травень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.09р. №1279/23-09/25384846.

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення від 29.07.09р. № 0004802309/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 114 395,00 грн., з яких 76263,00 грн. основного платежу та 38132, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження дане податкове повідомлення - рішення залишено без змін та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення –рішення від 25.08.09р. №0004802309/1.

Правомірність винесення вказаних податкових повідомлень –рішень є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон), що полягало у заниженні позивачем ПДВ за січень 2009 року на суму 76263,00 грн. (рядок 18.1 Декларації), внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, віднесенні до складу податкового кредиту згідно з поданими позивачем деклараціями за січень –травень 2009 року, податку на додану вартість на загальну суму 195983 грн. за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача у періоді здійснення господарських операцій, які були відсутні при проведенні планової перевірки ( акт від 24.11.2008 року).

Тобто, позиція податкового органу зводиться до того, що суми ПДВ могли бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту у періоді здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг); законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит, тобто, на думку податкового органу, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник податку таким правом не скористався, слід вважати, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Як зазначено в акті, перевіркою не встановлено подання ТОВ «Данон»до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.07.06р. по 30.06.08р. заяв зі скаргами на постачальників, з метою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту (а.с.15).; перевіркою встановлено, що коригувань податкового кредиту в частині досліджених під час перевірки податкових накладних не здійснювалось.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає оспорювані податкові повідомлення –рішення неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали перевірки, згідно звітних податкових декларацій з ПДВ за період січень –травень 2009 року ТОВ «Данон»та доданих до декларацій розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до Декларації) позивач включив до складу податкового кредиту за вказані звітні періоди суми ПДВ по податковим накладним на загальну суму 195983,00 грн., виписані контрагентами позивача у 2006 -2008 роках.

При цьому, Товариством було виправлено самостійно виявлену ним помилку у показниках раніше поданої податкової декларації.

Порядок виправлення платником податку помилок, самостійно виявлених ним у показниках раніше поданої податкової декларації, регламентований пунктом 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-III (надалі –Закону N 2181-III).

Відповідно до зазначеної норми Закону N 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, законом передбачені два альтернативні механізми виправлення помилок, самостійно виявлених платником податків у податкових деклараціях за попередні податкові періоди: або шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону.

Строк давності, відповідно до ст.15 Закону N 2181-III, визначається не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

В даному випадку, звітним податковим періодом для ПДВ є один календарний місяць (п.п.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону N 2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, в спірному випадку, останній день граничного строку подання податкової декларації за липень 2006 року –20.08.06р., за червень 2008 року –20.07.08р. і так далі.

Таким чином, виявлені позивачем помилки у податкових деклараціях з ПДВ за період з липня 2006 року по червень 2008 року, що виникли внаслідок невіднесення у вказаних податкових періодах до складу податкового кредиту ПДВ згідно вищевказаних податкових накладних, правомірно були виправлені позивачем у межах 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації шляхом зазначення уточнених показників у складі податкових декларацій за січень –травень 2009 року, тобто у податкових періодах, протягом яких такі помилки були самостійно виявлені.

При цьому, такі помилки були виправлені до початку перевірки, яка проводилась з 16.07.09р. по 17.07.09р., в зв’язку з чим доводи податкового органу про те, що перевіркою не встановлено фактів виправлення заниження до початку перевірки не заслуговують на увагу.

Слід зазначити, що податковим органом не заперечується товарність господарських операцій з постачальниками товарів (робіт, послуг), фактична сплата ПДВ в ціні таких товарів (робіт, послуг), як і не заперечується реєстрація вказаних осіб платниками ПДВ у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Відсутні у податкового органу і зауваження щодо оформлення податкових накладних з дотриманням вимог вказаного Закону.

Як зазначалось вище, позиція податкового органу зводиться до того, що суми ПДВ могли бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту у періоді здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, такі доводи податкового органу не узгоджуються з вимогами податкового законодавства.

Так, за змістом п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Між тим, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, за змістом наведених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки за наявності податкової накладної, отже дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної, що мало місце, як пояснив представник позивача та не заперечив відповідач - у періоді січень –травень 2009 року.

Щодо доводів відповідача про неподання позивачем скарги ДПІ про несвоєчасне ненадання контрагентами позивача податкових накладних, то такі доводи також не можуть бути підставою для висновку про заниження податкового зобов’язання з ПДВ.

Так, відповідно до абз.2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За змістом наведеної норми, подання скарги було б доцільним, якщо позивач включив би вказані суми ПДВ до податкового кредиту у липні 2006 року - червні 2008 року, чого в даному випадку не було, в зв’язку з чим у суду відсутні підстави вважати порушенням позивачем зазначеної норми Закону. Відтак, подання скарги є правом, а не обов’язком платника податку.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень –рішень від 29.07.09р. №0004802309/0 та від 25.08.09р. № 0004802309/1, в зв’язку з чим такі податкові повідомлення –рішення підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 29.07.09р. №0004802309/0 та від 25.08.09р. № 0004802309/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон»(код ЄДРПОУ 25384846) - 3,40 судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 21.12.09р.