Постанова № 9204309, 16.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 45345/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді- Заічко О.В.

при секретарі- Міхно А.О.,

представники сторін - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Остек"

простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Остек" на його користь адміністративно - господарські санкції за одне незайняте робоче місце, призначені для працевлаштування інваліда у 2008 році в розмірі 3156,25 грн. та пеню в розмірі 233,70 грн., посилаючись на те, що відповідач у 2008 році повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда з січня місяця 2008 року. При середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу товариства у 2008 році в кількості 8 осіб, фактична середньооблікова численність інвалідів відсутня. Тобто, відповідач не виконав нормативи щодо створення одного робочого місця по працевлаштуванню інваліда з січня 2008 року, чим порушив вимоги ст. ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити штрафні санкції за незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда у 2008 році в сумі 3156,25 грн., з урахуванням розміру середньорічної заробітної плати, як то передбачено ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у відповідності до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 233,70 грн., яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглянути адміністративну справу без їх участі.

Відповідач, в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник відповідача надав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та прохав розглянути адміністративну справу без їх участі.

Суд вважає можливим розгляд справи, за відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Остек" перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як товариство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2008 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства у 2008 році становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників у товаристві відсутня, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 1 особа, що відповідає вимогам законодавства.

Судом встановлено, що відповідач у 2008 році не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць шляхом подання звітів за формою № 3-ПН, про що свідчить лист Харківського міського центру зайнятості від 14.01.10р. № 144.

Викладене свідчить про не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів”.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Робоче місце інваліда відповідно до п.3 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р., норми якого підлягають застосуванню до спірного періоду, це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Пунктом 3 вказаного Положення встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів

При цьому виходячи зі змісту п.п. 5,14 Положення підприємства зобов'язані розробити заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти місця для їх працевлаштування та відповідно до п.12 Положення інформувати державну службу зайнятості і місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту вжиття всіх необхідних заходів для працевлаштування на товаристві інвалідів, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних, повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись, Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, "Положенням про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМ України № 314 від 03.05.1995р., ст.ст. 9, 71, 94, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Остек" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Остек" (юридична адреса: 61080, м.Харків, вул.Сохора,1 корп.А, код ЄДРПОУ: 33410505) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( юридична адреса:61002, м. Харків, Держпром, 1 під’їзд, к. 16, код ЄДРПОУ: 24134567) адміністративно-господарські санкції у розмірі 3156,25 грн., пеню у розмірі 233,70 грн., а всього- 3389,95 грн. (три тисячі триста вісімдесять дев"ять) грн. 95 коп.на р/р 31219230700003 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

У повному обсязі постанова виготовлена 19 лютого 2010 року.

Суддя О.В. Заічко