Рішення № 92042163, 01.10.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20644/19

Провадження № 2/234/963/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Пагуліч Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорськ Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 05.12.2019р звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому зазначив, що 10 грудня 2018 року він за власні кошти купив багатотарифний лічильник електричної енергії NIK 2100, з метою заміни свого однотарифного лічильника електроенергії за місцем проживання, та переходу на двозонне тарифування, у зв`язку з чим, 10 січня 2019 року звернувся до місцевого і єдиного постачальника електроенергії в місті Маріуполь - Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», відповідача у справі, з метою заміни однотарифного електричного лічильника на власний багатотарифний, про що зробив письмову заяву та зареєстрував її. У заяві він вказав, що просить провести заміну чинного приладу обліку електроенергії, на багатотарифний лічильник NIK 2100 на тому місці де встановлений поточний лічильник, тобто в приміщенні, а саме в кухні житлового будинку, яке відведене під електричний лічильник з моменту спорудження будинку. Зазначив, що діючий лічильник встановлений саме там, де до нього завжди можливий доступ при зверненні компанії постачальника електроенергії, постачальник в особі контролерів має відомості про поточне місце установки лічильника. В заяві до "ДТЕК Донецькі електромережі" він зазначив, що при заміні лічильника електричної енергії, він категорично проти його установки на фасаді будинку, через те, що не бажає псувати фасад і зовнішній вигляд споруди, так як будинок в процесі експлуатації був перебудований і окремі його частини виконані з сучасної червоної цегли. Однак, запропоноване ним ( ОСОБА_1 ) місце установки лічильника на відкритому просторі, у дворі його будинку, з точки зору зручності доброустрою території в майбутньому, та власної безпеки не задовольнило представників компанії «ДТЕК Донецькі електромережі» в процесі переговорів. Також, вказує, що не бажає експлуатувати власний лічильник електроенергії, виконаний на мікропроцесорній техніці при крайніх температурах на відкритому просторі в зимовий та літній сезони року, так як переймаючись питаннями власної безпеки та безпеки своєї сім`ї, не хоче мати електричні комутаційні апарати (автоматичні вимикачі) на відкритому просторі, які будуть дозволяти відключити електропостачання будинку з вулиці сторонніми особами, які можуть мати злі умисли, про що неодноразово заявляв керівництву Маріупольського відділення «ДТЕК Донецькі електромережі». У відповіді на його заяву до енергопостачальної компанії «ДТЕК Донецькі електромережі», стосовно переходу на двозонне тарифування та заміни лічильника, зазначено, що саме йому ( ОСОБА_1 ) рекомендовано надати до Маріупольського РЕМ проект електрозабезпечення об`єкту побутового споживача, погоджений з енергопостачальником. Вважає, що ця рекомендація немає нічого спільного з пунктом 1.5.30 ПУЕ, де сказано що погодження повинно буде зі споживачем, у зв`язку з чим він ( ОСОБА_1 ) не виконував дані необґрунтовані рекомендації, про що сказав одразу керівництву компанії, а під час спілкування з оператором центру у телефонному режимі, було чітко зазначено, що компанія ДТЕК повинна була провести заміну лічильника не перешкоджаючи йому ( ОСОБА_1 ) на перехід на двозонне тарифування. Вказує, що на протязі 12 місяців він переплачує за електроенергію та не має змоги перейти на двозонне тарифування. Окрім того, він, як інвалід 3 групи, не має можливості вільно пресуватися щоб розв`язувати ці питання за допомогою перемов з компанією «ДТЕК Донецькі електромережі», а тому купував паливо власним коштом та експлуатував свій автомобіль. Вважає, що діями керівництва компанії йому ( ОСОБА_1 ) завдано моральну шкоду, яка виражається у тому, що з вини відповідача він має моральні переживання протягом 12 місяців, постійно нервував в процесі переговорів і відстоювання своїх прав, витрачав вільний час і сили. Моральну шкоду оцінює у розмірі 9 400,00 грн. Просить зобов`язати компанією ДТЕК «Донецькі електромережі» встановити його багатотарифний електролічильник у відведеному для цього місці у його ( ОСОБА_1 ) домі, на місті того лічильника, якій зараз встановлений та працює; зобов`язати відповідача виплатити йому компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 9 400,00 грн; виплатити компенсацію за ті гроші, які він потратив на паливо для свого автомобіля, який експлуатувався безпосередньо у процесі перемовин з відповідачем, у розмірі 640,00 грн (еквівалент 20 літрів палива на проїзд з власної оселі до офісу компанії, 7 разів, відстань 25км).

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

ОСОБА_3 , представник відповідача, в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричне енергії, яка набуває чинності з 01.01.2019р, на АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» покладається функція Оператора системи розподілу електричної енергії (надалі - ОСР) в межах належних Товариству електричних мереж. Стосовно місця встановлення засобу обліку електричної енергії вказав, що на ОСР відповідно до п.п.30 п.5.1.2 покладено обов`язок надавати послуги комерційного обліку у випадках та обсягах, визначених Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018р (надалі - ККО). Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії вимоги до місця встановлення вузла обліку електричної енергії (надалі - ВОЕ, вузол обліку) визначаються відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та цього Кодексу. Місце розміщення ВОЕ має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5м в усіх напрямках, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів. Зазначає, що ВОЕ необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу до нього для цілей повірки засобів вимірювальної техніки (надалі - ЗВТ), контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також контролю результатів вимірювання електричної енергії в такий спосіб і в таких межах, як це визначено законами України, цим Кодексом та іншими нормативними документами. Крім того, вказує, що положеннями пунктів 1.5.27, 1.5.29 ПУЕ передбачено, що лічильники потрібно розміщувати в легкодоступних для обслуговування приміщеннях, у вільному і нетісному для роботи місці, робочий температурний діапазон лічильника має відповідати температурі умов використання протягом року. Відповідно до п.1.5.30 ПУЕ, розрахункові лічильники приватних домоволодінь потрібно розміщувати в місцях, доступних для персоналу енергопостачальної компанії. Місце встановлення лічильника має бути визначене проектом та погоджене зі споживачем. Згідно з вимогами пункту 1.5.6 ПУЕ, розрахункові вимірювальні комплекси потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності, п.п.2.2.1 п.2.2 ПРРЕЕ наголошено, що межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи. Також, пунктом 2.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2019р №312, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності для індивідуальних будинків між споживачем та оператором системи встановлюється: 1) у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку (при повітряному вводі). Відповідно до вищезазначеного, на підставі заяви споживача ОСОБА_1 від 14.12.2018р про виконання позапланової технічної перевірки електролічильника, ОСР було складено Акт-обстеження від 22.12.2018р, яким було встановлено, що електрозабезпечення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється «напряжением 0,22кВт от ВЛ (воздушной линии) проводом АІ-0,4 КВ» (мовою оригіналу), та зазначено які необхідно виконати умови заявнику для заміни електролічильника шляхом встановлення засобу обліку на фасаді будинку. Крім того зазначив, що відповідно до пункту 12.2 глави 12 розділу VII Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006р №258, оснащеність електроустановок засобами вимірювальної техніки повинна відповідати проектній документації, чинним нормативно-правовим актам та нормативно-технічним документам з вимірювань, сигналізації, автоматичного регулювання. У роз`ясненні НКРЕКП від 26.03.2018 №2515/20/9-18, зазначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути встановлений з урахуванням вимог ПУЕ у місці, яке визначене проектом електрозабезпечення об`єкта побутового споживача, погодженим з енергопостачальником. При цьому, місце встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії може бути змінено лише після внесення, за взаємною згодою побутового споживача та енергопостачальника відповідних змін до проекту електрозабезпечення об`єкта побутового споживача. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Стосовно вимог позивача щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди зазначив, що правова позиція, яка викладена у Постанові ВСУ у справі №6- 1575цс-16 від 09.11.2016р свідчить про те, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Вимога позивача відшкодувати моральну шкоду, відповідно до правил статті 1167 ЦК України, на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання відповідачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг комерційного обліку позивачу. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. На підставі цього вважає, що вимоги позивача щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди не мають під собою законодавчого обґрунтування та не підтверджуються жодними доказами, та відповідно не доведеними доводи позивача стосовно незаконних дій АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Таким чином, ОСР було надано відповіді на звернення споживача, а саме, із метою додержання чинних вимог законодавства, надано споживачу рекомендації стосовно дій, які необхідно виконати споживачу для встановлення нового лічильника. Також, вважає за необхідне зазначити, що співвідповідач ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки сторонами у правовідносинах, що виникають на ринку електричної енергії, відповідно до ПРРЕЕ, є ОСР в особі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та споживач ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що ОСОБА_2 , який займає посаду заступника начальника району МРЄС, є посадовою особою та діє від імені АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на підставі довіреності та посадової інструкції, а тому не є стороною у відносинах зі споживачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг комерційного обліку електричної енергії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог по справі №234/20644/19 у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , який про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності зі ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки. Відзив на позовну заяву, письмові, електронні докази та зустрічний позов до суду не надавав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних доказів у справі.

Відповідно до ст.211 ч.2 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає заявлений позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з електропостачання, які надає відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

14 грудня 2020 року позивач звернувся до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» із заявою, в якій просив виконати позапланову технічну перевірку електролічильника, схеми підключення, правильності роботи без зняття та установки приладу обліку у зв`язку з заміною електролічильника на двотарифний.

Згідно копії Акту-обстеження, складеного 22 грудня 2018 року представниками Маріупольського РЕС, встановлено, що електрозабезпечення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється «напряжением 0,22кВт от ВЛ (воздушной линии) проводом АІ-0,4 КВ. Учет электроэнергии установлен в доме» (мовою оригіналу), та зазначено, що для заміни приладу обліку на двотарифний необхідно: провести провід СІП від ВЛ до ЗКО (засобу комерційного обліку); встановити ЗКО на висоті 1,4-1,7 м; встановити АВ на 16 А, згідно схеми технічних умов; скласти схему підключення згідно ПУЕ (Правил улаштування електроустановок) та подати заявку на заміну ПО.

15 січня 2019 року позивач звернувся до Маріупольського РЕС із заявою, в якій просив здійснити встановлення придбаного ним приладу обліку електроенергії на місці старого електролічильника, всередині приміщення.

Своїм листом від 28.01.2019 №259 відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», на заяву позивача від 15.01.2019, рекомендував останньому для вирішення спірної ситуації відносно місця встановлення розрахункового засобу обліку, надати проект електрозабезпечення об`єкта побутового споживача, погоджений з енергопостачальником, в якому визначене місце встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії. Зазначено, що у разі надання проекту, погодженого з енергопостачальником, буде розглянуте питання щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії відповідно до наданого проекту або внесення до нього, за взаємною згодою побутового споживача та енергопостачальника, змін.

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з такого.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів кожна особа має право звернутися до суду (ст.4 ЦПК України, ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.ст.12,81 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи спір між сторонами виник з приводу місця встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає, а відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, регулює Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII.

Відповідно до ст.45 Закону розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу (ОСР). Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

В даному випадку функції оператора систем розподілу покладені на АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», який зобов`язаний надавати послуги комерційного обліку у випадках та обсягах, визначених Кодексом комерційного обліку (п.п.30 п. 5.1.2 ПРРЕЕ).

На виконання пункту 17 розділу ХVII Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону були прийняті Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги до місця встановлення ВОЕ (вузла обліку електричної енергії) визначаються відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та цього Кодексу.

Місце розміщення ВОЕ має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5 м в усіх напрямках, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів.

ВОЕ необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу до нього для цілей повірки ЗВТ, контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також контролю результатів вимірювання електричної енергії в такий спосіб і в таких межах, як це визначено законами України, цим Кодексом та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.1.5.30 ПУЕ, розрахункові лічильники приватних домоволодінь потрібно розміщувати в місцях, доступних для персоналу енергопостачальної компанії. Місце встановлення лічильника має бути визначене проектом та погоджене зі споживачем.

Згідно з вимогами пункту 1.5.6 ПУЕ, розрахункові вимірювальні комплекси потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності.

Згідно п.п.2.2.1 п.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи.

Згідно п.п.2.2.6 п.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності для індивідуальних будинків між споживачем та оператором системи встановлюється:

1) у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку (при повітряному вводі);

2) у разі кабельного вводу або використання ізольованого проводу при відгалуженні від лінії електропередачі - на наконечниках кабелю живлення або ізольованого проводу на ввідному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований усередині будівлі, або на вихідних клемах вузла вимірювання, якщо ввідно-розподільний пристрій та вузол обліку електроенергії розміщені ззовні будівлі.

У роз`ясненні НКРЕКП від 26.03.2018 №2515/20/9-18, зазначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути встановлений з урахуванням вимог ПУЕ у місці, яке визначене проектом електрозабезпечення об`єкта побутового споживача, погодженим з енергопостачальником. При цьому, місце встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії може бути змінено лише після внесення, за взаємною згодою побутового споживача та енергопостачальника відповідних змін до проекту електрозабезпечення об`єкта побутового споживача.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що вимоги відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії, є обґрунтованими та законними, жодним чином не порушують права позивача, а тому підстави для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» встановити електролічильник в приміщенні будинку, відсутні.

Зважаючи на викладене відсутні підстави і для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає також необхідним зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правила статті 1167 ЦК України, на спірні відносини не поширюється, оскільки регулюють позадоговірні (деліктні) відносини. Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання відповідачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг комерційного обліку позивачу.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі якщо вона завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції).

Отже, відсутні законні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Крім того, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відшкодування йому матеріальної шкоди та її розмір, позивачем жодним чином не доведені належними та допустимим доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Суд вважає необхідним також зазначити, що співвідповідач ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки сторонами у правовідносинах, що виникають на ринку електричної енергії, відповідно до ПРРЕЕ, є ОСР в особі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та споживач ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який займає посаду заступника начальника району МРЕС, є посадовою особою та діє від імені АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на підставі довіреності та посадової інструкції, а тому не є стороною у відносинах зі споживачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Враховуючи, що позивач відповідно до закону звільнений від сплати судового збору, у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 130, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 01 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя: А.М.Лутай