Постанова № 9204049, 03.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 44626/09/2070

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді –Перцової Т.С.

за участю : секретаря судового засідання –Островської М.О.

представників сторін :

позивача –Халабурдіна С.В.

відповідача –Савінової І.С., Біловолова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСТ 2005” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про скасування в частині рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „РОСТ 2005” (надалі - ТОВ „РОСТ 2005”) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (надалі –СДПІ ВПП у м.Харкові), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати рішення відповідача № 0001310854 від 27.02.2009 року в частині застосування до ТОВ „РОСТ 2005” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2044828,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог послався на ст.92 Конституції України, ст.ст.3, 8, 17, 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі - Закону про РРО), ст.ст. 216, 217, 238, 250 Господарського кодексу України. Вважає рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2044828,00 грн. незаконним, прийнятим при невірному застосування норм Закону про РРО та без урахування положень ст.250 Господарського кодексу України. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували. Свої заперечення обґрунтовують з посиланням на пп.1, 2, 9 ст.3, п.1, п.4 ст.17 Закону про РРО. Наполягають на правомірності спірного рішення, прийнятого на підставі висновків акту перевірки, в ході якої було встановлено порушення при проведенні розрахунків із споживачем: видача покупцям при проведенні розрахункових операцій розрахункового документа невстановленої форми на загальну суму 408761,60 грн.; незабезпечення щоденного друкування фіскальних (звітних) чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій за 28 січня 2007 року, 21 березня 2008 року, 19 серпня 2008 року на загальну суму 1360,00 грн. Відповідальність передбачена п. 1, п.9 ст. 17 вказаного Закону; фінансова санкція склала 408761,60 грн. х 5 = 2043808 грн. та (20 х 17) = 340 х 3 = 1020,00 грн. З огляду на викладене, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями СДПІ ВПП у м.Харкові на підставі направлень № 154 від 25.05.2009 р., № 171 від 09.06.2009 р. та № 189 від 23.06.2009 р. проведена перевірка ТОВ „РОСТ 2005” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 р., про що складений акт за № 2251/23-106/33204152 від 14.07.2009 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки про порушення ТОВ „РОСТ 2005” пп.1, 2 та 9 ст.3 Закону про РРО відповідачем по справі прийнято оскражуване в частині рішення № 0001310854 від 27.02.2009 року про застосування до ТОВ „РОСТ 2005” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2044828,00 грн.

Судом встановлено, що за висновками акту перевірки порушення позивачем п.п. 1, 2 та 9 ст. 3 Закону про РРО полягало в видачі ТОВ „РОСТ 2005” розрахункових документів невстановленої форми на повну суму проведеної операції та незабезпеченні щоденного друкування фіскальних (звітних) чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Щодо встановлених порушень пп.1, 2 ст.3 Закону про РРО та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2043808 грн. судом встановлено наступне.

Судом з’ясовано, що відповідач, наполягаючи на видачі позивачем при проведенні розрахункових операцій з споживачами розрахункового документа невстановленої форми, вказує на ст.8 Закону про РРО та п.3.2 р.3 Положення „Про форму та зміст розрахункових документів”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за N 105/5296.

Відповідно до ст.8 Закону про РРО форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Так, саме вищевказаним Положенням „Про форму та зміст розрахункових документів” (надалі –Положення № 614) визначено форму і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Положеннями п.3.2 наведеного нормативно-правового акту визначено, які обов'язкові реквізити повинен містити касовий чек. Серед яких законодавцем вказано назву господарської одиниці.

Слід відмітити, що відповідач вважає, що перевірені роздруковані фіскальні (звітні) чеки ТОВ „РОСТ 2005” не містять обов’язкового реквізиту –назви господарської одиниці (у формі чека відсутній обов’язковий реквізит „магазин”), внаслідок чого вказані чеки на думку СДПІ ВПП у м.Харкові не є належним розрахунковим документом встановленої форми, оскільки не відповідають нормам Положення № 614.

Виходячи зі змісту п.1 Положення № 614 під назвою господарської одиниці слід розуміти назву, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Судом встановлено, що у дозволі на розміщення об’єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування № 03-1665 (дата видачі –10.02.2010 року, строк дії з 15.02.2005р. по 30.06.2009р.), який, як випливає з акту перевірки (стор.43), був предметом дослідження фахівців СДПІ ВПП у м.Харкові під час проведення перевірки, зазначено: надан Товариству з обмеженою відповідальністю „РОСТ 2005” (профіль підприємства, товарна спеціалізація - магазин з реалізації продовольчих товарів універсального асортименту), юридична адресу: м. Харків, вул. Плеханівська, 18, к.907 (адреса підприємства –вул. Плеханівська, 135/139).

З наданої до матеріалів справи копії фіскального чеку від 06.11.2008 року № 1744 судом встановлено, що останній містить назву господарської одиниці –ТОВ „РОСТ 2005” .

Суд зауважує, що відповідач ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи не заперечував проти того, що в перевірених фіскальних (звітних) чеках було зазначено ТОВ „РОСТ 2005”, торговий дім „РОСТ”.

Згідно ч.3 ст. 140 Цивільного кодексу України найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з обмеженою відповідальністю".

Слід відмітити, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07.10.2004р. № 1480102 0000 002247 назва позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю „РОСТ 2005”.

За таких обставин, суд погоджується з твердженням представника позивача про наявність в перевірених фіскальних (звітних) чеках всіх необхідних реквізитів, що передбачені Положенням № 614.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Зі змісту ст. 2 Закону про РРО вбачається, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Із вищевикладеного можна зробити висновок про те, що для застосування штрафної санкції до відповідача відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО потрібно встановити факт нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції при прийманні готівкових коштів платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Відповідачем не заперечується та обставина, що особисто перевіряючі не брали участі у проведенні в 24 випадках операцій через реєстратори розрахункових операцій. Ними лише були досліджені роздруковані в жовтні, листопаді 2008 року фіскальні чеки.

Актом перевірки від 14.07.2009р. не встановлено факту нероздрукування перевіряючим в 24-х випадках відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції при прийманні готівкових коштів на повну суму покупки (надання послуги) у сумі 408761,60 грн., а констатовано лише, що при проведенні розрахункових операцій із споживачами, позивач видавав особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ невстановленої форми на повну суму проведеної операції, що само по собі не є порушенням вимог наведеної норми права.

Відповідно до п.1.7. Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному конкретному випадку відсутній сам факт нероздрукування розрахункового документа не встановленої форми, що є основною і необхідною передумовою для застосування штрафної санкції у відповідності із п.1 ст.17 Закону про РРО.

З урахуванням викладеного, висновок відповідача про порушення ТОВ „РОСТ 2005” пп.1, 2 ст.3 Закону про РРО є помилковим та таким, що спростовується фактичними обставинами у справі.

Щодо встановленого порушення п.9 ст.3 Закону про РРО та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції за порушення наведеної норми права застосовані відповідачем за незбереження позивачем z - звіту за 19.08.2008р. в КОРО № 2038002771/4; z - звіту за 28.01.2007р. в КОРО № 2038002766/2, z - звіту від 21.03.2008р. в КОРО № 2038002768; z –звіту за 19.08.2008р. в КОРО № 2038002771/4.

З огляду на досліджений акт перевірки, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що відповідачем допущено описку та двічі вказано про втрату z - звіту за 19.08.2008р. в КОРО № 2038002771/4.

Слід також відмітити, що розмір фінансових санкцій, встановлений законодавцем в положеннях п.4 ст.17 Закону про РРО у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій дорівнює двадцяти неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, що становить 340,00 грн., тоді як позивач застосовуючи до відповідача вищенаведену норму права, визначає розмір штрафних санкцій –1020 грн., тобто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів за кожен відсутній z - звіт. А відтак, застосування до відповідача штрафних санкцій понад зазначену суму є незаконним.

Крім того, відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами України.

Статтею 241 Господарського кодексу визначено штраф як адміністративно-господарську санкцію. Згідно з названою статтею адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Штраф встановлений Законом про РРО підпадає під поняття адміністративно-господарського штрафу відповідно до Господарського кодексу.

          Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн. підпадають під поняття адміністративно-господарського штрафу відповідно до Господарського кодексу.

Як встановлено судом, z –звіти відсутні за 28.01.2007р. та за 21.03.2008р., акт перевірки складений 14.07.2009 року. Тобто, до позивача штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн. були застосовані з порушенням річного терміну, передбаченого ст.250 господарського кодексу України.

На підставі викладеного, рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові № 0001310854 від 27.02.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ „РОСТ 2005” у розмірі 2044828,00 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході розгляду справи не довів законність винесених ним рішень відносно позивача з посиланням на відповідні первинні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСТ 2005” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про скасування в частині рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові № 0001310854 від 27.02.2009 року в частині застосування фінансових санкцій до ТОВ „РОСТ 2005” у розмірі 2044828,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ „РОСТ 2005” код 33204152, державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 08.02.2010 року.

Суддя                                                                                                              Т.С. Перцова