Рішення № 92030698, 30.09.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1202/20

РІШЕННЯ

іменем України

"30" вересня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 53 479 грн. 43 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 11.09.2008 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах, встановлених Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, банківськими тарифами.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте відповідач ОСОБА_1 , незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплачувала проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 22.03.2020 року утворилася заборгованість по кредитному договору в вищевказаному розмірі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 11.09.2008 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, банківських тарифів.

На виконання умов договору відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік за користування кредитними коштами (процентна ставка була змінена Банком з 01.01.2013 року — 30 % річних, 01.09.2014 року — 34,8 % річних, з 01.04.2015 року — 43,2 % річних, з 03.06.2015 року — 42 % річних) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (з матеріалів справи вбачається, що обумовлені зміни були прийняті позичальником).

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов`язань позичальником є обов`язок останнього сплачувати неустойку (при виникненні прострочки на суму понад 50 грн. 00 коп. - пеню в розмірі 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн., пеню в розмірі 1,2 % від суми боргу (щоденно), а також при порушенні грошових зобов`язань понад 120 днів - штраф в розмірі 250 грн. 00 коп. + 5 % від суми позову).

Факт ознайомлення з зазначеними умовами кредитування відповідач ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст.546,548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 22.03.2020 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 29 370 грн. 96 коп. (заборгованість за простроченим тілом кредиту). Вказана заборгованість підтверджується розрахунком боргу, випискою з рахунку позичальника, відповідачем не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку заборгованості.

Крім того, Банком за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань по виконанню умов кредитного договору, нараховано:

- пеня в розмірі 9 557 грн. 38 коп.,

- штраф у розмірі 2 784 грн. 74 коп. (250 грн. 00 коп. - фіксована частина, 2 534 грн. 74 коп. - процентна складова).

Вирішуючи питання щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій суд виходить з наступного.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов`язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише штраф (250 грн. 00 коп. - фіксована частина, 1 468 грн. 55 коп. - процентна складова).

Не вбачає суд також підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами, нарахованими позивачем згідно ст. 625 ЦК України, в розмірі 11 766 грн. 36 коп., оскільки термін дії виданих Банком позичальнику кредитних карток на час вирішення спору не закінчився, а матеріали справи не містять інформації щодо дати звернення Банку до позичальника з вимогою про повернення заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (58%), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 219 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 11.09.2008 року, що утворилася станом на 22.03.2020 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 29 370 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят) грн. 96 коп., штраф у загальному розмірі 1 718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 55 коп., а всього – 31 089 (тридцять одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, судові витрати в розмірі 1 219 (одна тисяча двісті дев`ятнадцять) грн. 16 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.10.2020 року.

Суддя Л.В. Лузан