Ухвала суду № 92021594, 06.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/9128/2012

Провадження № 6/947/461/20

УХВАЛА

06.10.2020 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Коваленко О.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича щодо встановлення або заміну способу і порядку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайовича надав до суду подання, в якому просить встановити порядок виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2018 року по справі № 1512/9128/2012, шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , а саме: садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного садового будинку під літ. «А-2», загальною площею 198,7 кв.м., піл літ «а» - підвал, під літ. «а (1)» - навіс, 1 - 6,1 - спорудження, в якому зареєстрована малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування. В поданні зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебуває виконавчий лист по справі № 1512/9128/012, виданого Київським районним судом м. Одеси 24.10.2018 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0044/82/73744 від 25 квітня 2007 року в розмірі 890 078 (вісімсот дев`яносто тисяч сімдесят вісім) гривень 36 копійок .

08.02.2019 приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58331691 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 08.02.2019 року за вих. № 283

Цього ж дня, винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_1 . Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів

Боржником до теперішнього часу рішення суду - не виконано, гр. ОСОБА_1 жодного разу не намагався сплатити заборгованість за кредитом або вчинити інші дії спрямовані на добровільне (самостійне) виконання виконавчого документа, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження .

Для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, в зв`язку із відсутністю (недостатністю) у боржника грошових коштів та іншого майна, стягнення може бути звернено на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного садового будинку під літ. «А-2», загальною площею 198,7 кв.м., піл літ «а» - підвал, під літ. «а (1)» - навіс, 1 - 6,1 - спорудження та земельну ділянку, площею 0,060 га для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123783200:01:003:0629, що належать на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_1 .

Разом з цим, в будинку за вищевказаною адресою зареєстрована малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповіддю Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 01.03.2019 № 02-07/02-07/87.1.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги подання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, задоволенню не підлягає.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» - Заходи примусового виконання рішень -

1. Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 3 п.10 вищевказаного закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Даною нормою права не передбачено: можливість судді «вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно»; право судді надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, право користування яким мають неповнолітні діти, всупереч положенням «Порядку провадження органами опіки та піклування, пов`заною із захистом прав дитини», затвердженою постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (пункт 1 статті 18 Конвенції про права дитини).

У принципі 2 Декларації прав дитини проголошено, що дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Суд вважає, що звернення стягнення на об`єкт нерухомості, де проживає та зареєстрована разом з боржником та іншими особами, малолітня дитина, не сприятиме дотриманню прав та інтересів дитини.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 13, 81, 258 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича щодо встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2018 року по справі № 1512/9128/2012, шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного садового будинку під літ. «А-2», загальною площею 198,7 кв.м., піл літ «а» - підвал, під літ. «а (1)» - навіс, 1 - 6,1 - спорудження, в якому зареєстрована малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 06.10.2020 року.

Суддя Коваленко О. Б.