Постанова № 9201788, 15.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.02.10Справа №2а-10868/09/0/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Налбандян Р.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК

про визнання нечинним рішення № 91 від 02.09.09

за участю:

представника позивача – Торова Ірина Олександрівна, довіреність № б/н від 12.09.08р.;

представник відповідача – Савицька Тетяна Володимирівна, довіреність № 2891 від 13.11.08р.

Суть спору: Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК (далі – відповідач), в якому просило визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 91 від 02.09.2009 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін. Позов мотивовано порушенням відповідачем під час застосування адміністративно-господарських санкцій п.3.1.1. ст. 3, п. 5.16 ст. 5, ст.10.4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 75,84,88 Кодексу торговельного мореплавства України, Положення про інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18.10.2000р. № 574, ст.7 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. Представник позивача пояснив, що вважає оскаржуване рішення незаконним у зв’язку із тим, що воно прийняте за результатами перевірки Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", висновки якої щодо необґрунтованого стягнення плати з оформлення приходу та виходу суден та нарахування на портовий збір для суден у закордонному плаванні податку на додану вартість позивач вважає такими, що не основані на законі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення на позов (вих. № 01/07-07/3082 від 29.10.2009 р.) , в яких вказав, що під час перевірки Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", було встановлено порушення позивачем пункту 11 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2000 р. № 1544 щодо стягнення понад затверджених граничних розмірів портових зборів для суден в закордонному плаванні націнки у вигляді податку на додану вартість, в наслідок чого була необґрунтовано отримана виручка в розмірі 78301,14 грн. Крім того, відповідач зазначив, що інспекцією портового нагляду позивача необґрунтовано стягувалась плата за оформлення приходу та виходу суден, внаслідок чого за період з 01.08.08 р. по 31.07.2009 року позивачем отримано 122375,54 грн. За таких обставин, відповідач вважає, що рішення про вилучення 200677 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафних санкцій в сумі 401354 грн. є обґрунтованим та основаним на законі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N1819, затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Таким чином, Держана інспекція по контролю за цінами в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб’єктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами територіальні органи - державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, має права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, а саме:

- проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;

- одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;

- обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів

- проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання;

- приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

          Статтею 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення”№ 507 XII від 03.12.1990 року (у редакції, чинній на момент здійснення перевірки) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статтею 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, де зазначено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішення суду.

Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» є державним унітарним підприємством , зареєстрованим 13.12.1991 р. , ідентифікаційний код – 01125554, (а.с.33-39). Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД позивача є : функціонування інфраструктури водного транспорту ; діяльність морського вантажного транспорту; організація перевезення вантажів; діяльність автомобільного вантажного транспорту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; транспортне оброблення вантажів (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" входить до переліку суб’єктів природних монополій АР Крим, затвердженого розпорядженням голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим від 15.06.2005 р. № 141/02/02 з наступними змінами та доповненнями, погодженим Головою Антимонопольного комітету України 14.04.2006 року, є монополістом у сфері надання послуг портів.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що Державне підприємства "Керченський морський торговельний порт" відноситься до підконтрольних відповідачу установ, Держана інспекція по контролю за цінами в АР Крим мала повноваження з проведення перевірки Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" щодо порядку встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються позивачем.

Судом встановлено, що відповідачем 31.08.2009 р. на підставі посвідчення від 23.07.2009 року № 0306, відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», проведена планова перевірка Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" з питань виконання монопольним утворенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р. № 135 щодо формування і застосування цін на продукцію, роботи та послуги, здійснення заходів з посилення контролю за недопущенням застосування монопольних і дискримінаційних цін. За результатами перевірки складено акт № 0306 (а.с.11-15) (далі – акт № 0306), відповідно якого було встановлено, що за період з 01.08.2008 р. по 31.07.2009 р. підприємством необґрунтовано отримано суму у розмірі 200676, 68 грн. за стягнення портових зборів з суден у закордонному плаванні з нарахуванням податку на додану вартість до суми портових зборів, та оформлення приходу та виходу суден.

01.09.2009р. позивачем надано до Державної інспекції з контрою за цінами в АР Крим письмові заперечення до Акту перевірки, згідно яких позивач з висновками, викладеними в Акті перевірки, не погоджується.

На підставі акту № 0306 відповідачем було прийнято рішення про рішення № 91 від 02.09.2009 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін про вилучення 200677 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафних санкцій в сумі 401354 грн. (а.с.9).

Окрім того, 02.09.2009р. Державною інспекцією з контрою за цінами в АР Крим винесено Припис №78, згідно якого Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" зобов'язано в місячний термін з моменту отримання припису повідомити письмово Державну інспекцію з контролю за цінами в АР Крим про вжиті заходи щодо усунення порушень (а.с.10).

Відповідно до статті 9 Закону України “Про ціни та ціноутворення” державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відповідачем рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"судом встановлено наступне.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за №1047/6238, затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яку розроблено відповідно до вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення (пп. 1.1 Інструкції).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Відповідно до п.3.1 та 3.2 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Згідно з п.2.1 Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів.

Щодо виявлених перевіркою порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки за період, що перевірявся ( 2-ге півріччя 2008 р., 1 півріччя 2009 року), склад доходів порту від портових зборів становив:

-          Корабельний збір – 9360,7 тис. грн.;

-          Канальний збір -78838,50 тис. грн.;

-          Причальний збір – 1447,5 тис. грн..

Відповідачем було проведено вибіркову перевірку рахунків на сплату, дисбурсментських рахунків, квитанцій на виконання послуг, виписок з судового журналу, міряльних свідоцтв, встановлено що за період з 01.08.2008 по 17.07.2009 позивачем здійснено нарахування податку на додану вартість до суми портових зборів для суден у закордонному плаванні.

Відповідно додатку до акту № 18, розрахунок суми, яка була необґрунтована отримана ДП «Керченський морський торговельний порт» з 01.08.2008 по 17.10.2008 р.(а.с. 16), відповідач зробив висновок, про необґрунтовано отриману виручку в сумі 78301,14 грн.

Так до додатку № 18 увійшли наступні судна: «Сергій Смірнов», «Устюжна».

Судом досліджено вантажні відомості «Manifest of cargo» по суднам, які увійшли до розрахунку, що підтверджують здійснення ними закордонного плавання, а також докази сплати до державного бюджету сум податку на додану вартість, отриманого від судновласників , а саме : податкові накладні, реєстр виданих податкових накладних, податкові декларації, платіжні доручення про перерахування грошових коштів до державного бюджету України(а.с.60-129).

Так судом встановлено, що з утриманого портового збору протягом 01.08.2008-17.10.2008 року з суден, що знаходяться в закордонному плаванні, позивачем сплачено ПДВ в сумі 597181,00 грн.

З зазначених документів вбачається, що суми податку на додану вартість, утримані з суден, зазначених в актів перевірки та додатку № 19 до акту, в повному обсязі були позивачем перераховані до державного бюджету.

Суд зазначає, що до компетенції відповідача віднесено здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання підприємствами, установами, організаціями вимог щодо формування, встановлення і застосування цін та тарифів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 № 509-XII, зі змінами та доповненнями, одним з завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Аналогічна норма зазначена в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, відповідно до пункту 10.4 ст. 10 якого контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

При цьому, суд враховує, що кожний орган держави повинен діяти виключно в межах своєї компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.1 Кодексу торговельного мореплавства, кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Згідно ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ) у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 N 1544, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р.№ 797, редакція яка діяла протягом періоду, що перевірявся, (далі – Постанова № 1544) та наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 N 214, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 374/1399, зі змінами та доповненнями внесеними наказами № 1064 від 28.08.2008 року та № 1248 від 13.10.2008 року (далі – наказ № 214), встановлені граничні розміри портових зборів, зборів та плат за послуги, що надаються портами, тобто встановлені державні фіксовані тарифи на послуги портів.

Постановою № 1544 регулюються подок справляння корабельного, канального, маякового, причального, якірного, адміністративного та санітарного зборів, які справляються суднами в морських портах.

Відповідно до пункту 11 Постанови № 1544, в редакції, що діяла в період, за який було проведено перевірку позивача, із сум портових зборів, що справляються у валюті України, податок на додану вартість сплачується відповідно до законодавства. При цьому, якщо в порту надаються послуги суднам каботажного плавання, сума зборів, визначення відповідно до цього Положення,збільшується на суму податку на додану вартість, а в інших випадках – сума податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету обчислюється із суми зборів, нарахованих і сплачених Порту без такого збільшення.

Саме не цей пункт посилається відповідач при визначені суми необґрунтовано отриманої виручки, яка була отримана позивачем в наслідок нарахування сум ПДВ на суми портового збору для суден, які знаходяться в закордонному плаванні.

Проте суд зазначає, що пунктом 14 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених Наказом № 214 встановлено, що ставки зборів і плати не враховують податок на додану вартість. На суми зборів і плати, визначених згідно з цими Зборами і платою, податок на додану вартість нараховується відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 131 КТМ визначено, що каботажними перевезеннями є перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.           Стаття 132 КТМ визначає міжнародні перевезення як перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

При цьому пунктом 5.16 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР) передбачено, що від оподаткування звільняються операції з поставки послуг, які надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

На думку суду, зазначена норма Закону України «Про податок на додану вартість» не застосовується до суден, які здійснюють плавання під Державним прапором України, незалежно від того здійснюють вони плавання між портами України, або між портами України й іноземними портами.

Відповідно до пункту 4.1. ст. 4 Закону № 168/97-ВР База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1. ст. 6 Закону № 168/97-ВР).

Крім того, судом встановлено, що за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 року, на який припадає період проведення перевірки відповідачем ДП «Керченський морський торговельний порт», відбулась планова виїзна перевірки Державною податкової інспекцією в м. Керч, за результатами якої складено акт № 1813/23-1/01125554 від 17.11.2009 р., (а.с.176-190), відповідно до якого порушень щодо нарахування податку на додану вартість саме на портові збори не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано без дотримання вимог чинного законодавства зроблений висновок про наявність необґрунтовано отриманої виручки в наслідок невірного нарахування та утримання ПДВ на суми портових зборів, які справляються з суден, що знаходяться у закордонному плаванні.

Щодо висновків акту перевірки з необґрунтовано отриманої виручки шляхом справляння плати за оформлення приходу/відходу суден, судом встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем було встановлено (а.с.15), що в період з 01.08.2008 р. по 31.07.2009 р. за оформлення приходу та відходу суден інспекцією портового нагляду позивача стягувалась плата у розмірі:

1.          Для суден у закордонному плаванні :

-          оформлення приходу - 12,87 дол. США( без ПДВ);

-          оформлення відходу - 38,62 дол. США (без ПДВ).

2.          Для суден у каботажному плаванні:

-          оформлення приходу - 65 грн.( без ПДВ);

-          оформлення відходу - 65 грн. (без ПДВ).

Зазначені тарифи затверджені наказом по порту від 17.12.2007 р. № 795 «Про затвердження вільних тарифів».

Вартість послуг Інспекції державного портового нагляду ДП «Керченський морський торговельний порт» розраховується на підставі вартості 1 години роботи осіб, які оказують надані послуги, згідно посадових окладів, бюджету робочого часу, додаткової заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, відповідно до калькуляції розрахунків Порту (а.с.29).

Відповідно до висновків акту перевірки стягнення зазначеної плати суперечить Постанові № 1544, в наслідок чого позивачем була необґрунтовано отримана виручку в сумі 122375,54 грн.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 75 КТМ для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій:

1) забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден;

2) утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів зв'язку і електрорадіонавігації, що перебувають у володінні порту;

3) утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних каналах і акваторії порту.

До функцій капітанів морських портів відповідно до ст. 88 (підпункти 1,6,8) КТМ належать: нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства; нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з порту; оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.

Статтею 86 КТМ визначено, що державний нагляд за мореплавством у порту

Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту (центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства) і очолює Інспекцію державного портового нагляду.

Інспекція державного портового нагляду створюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральнимй органом виконавчої влади в галузі рибного господарства) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду, що затверджується зазначеними органами.

У морських портах капітан порту і Інспекція державного портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.

відповідно до ст..90 КТМ та п.2.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18.10.2000р. №574 (а.с. 13), оформлення приходу та виходу суден в порт або з порту є обов'язком Інспекції портового нагляду. Згідно з п.1.2 цього Положення Інспекція державного портового нагляду (ІДПН) є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.

Суд також враховує, що Інспекція ДПН не є органом державної влади, працівники інспекції приймаються на роботу начальником порту, Інспекція ДПН не встановлює і не справляє жодних зборів, а плату за оформлення приходу/виходу суден запроваджено начальником порту наказом № 795 від 17.12.2007 р.

Висновок відповідача щодо здійснення компенсації надання послуг Інспекцією ДПН з оформлення приходу/виходу суден за рахунок портових зборів, спростовується порядком обліку та використання коштів від портових зборів,затверджений наказом Мінтрансу України від 25.08.2004 р. № 783 (а.с.141), яким встановлено вичерпний перелік витрат порту на компенсацію яких спрямовуються кошти від портових зборів, які мають цільове призначення . По жодній позиції не передбачено компенсації витрат на утримання персоналу та забезпечення здійснення функцій Інспекції ДПН.

Відповідно до частини 4 ст. 86 КТМ передбачено, що використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Суд враховує, що частиною 2 пункту 62 Зборів, затверджених Наказом № 214 передбачена можливість при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосування вільних цін відповідно до законодавства

Зміст пункту 62 Наказу Мінтрансу №214 дає суду підстави вважати, що у портах можливо надання і інших послуг, які не передбачені цим наказом.

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

За таких обставин , встановлення портами непередбачених нормативно-правовими актами плати за послуги, зокрема оформлення приходу суден в порт та виходу суден з порту є господарською діяльністю портів, та не входить в сферу державного контролю, встановленого ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

          Таким чином, на думку суду відповідачем безпідставно визначена сума необґрунтовано отриманої виручки та прийнято рішення про рішення № 91 від 02.09.2009 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін про вилучення 200677 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафних санкцій в сумі 401354 грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень відповідача недійсними, а не про визнання їх протиправним та скасування, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторони по справі.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.02.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено 22.02.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 91 від 02.09.2009 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (м. Керч, вул. Кірова, 28, ідентифікаційний код 0112554) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.