Постанова № 9201783, 26.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.03.10Справа №2а-1004/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленз Інтернешнл"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

при залученні третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства «Стилар»

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача – представник за довіреністю Антонянц К.Д., директор Кулаков А.І.,

від відповідача – представник за довіреністю Болібкова А.В.

третя особа - не з’явилась

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі та просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення – рішення відповідача №0000152301/0 від 14.01.10р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку позивача не було порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових витрат, а зроблені за наслідком перевірки висновки відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу валових витрат суми у розмірі 197970,00грн., що були понесені ним внаслідок надання ПП «Стілар» юридичних та консультаційних послуг, зроблені відповідачем необґрунтовано, не відповідають дійсності та є незаконними, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення – рішення, яким позивачу нараховане податкове з податку на прибуток у сумі 49493грн. та 14088грн. штрафних санкцій, є протиправним та підлягає скасуванню.

          Позивач зазначає, що здійснення витрат на надання ПП «Стілар» юридичних та консультаційних послуг підтверджується договором та актами виконаних робіт. ПП «Стілар» в свою чергу надало послуги, яки є необхідними для здійснення позивачем своєї виробничої діяльності, отже таки витрати підпадають під визначення валових витрат відповідно до положень п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Позивачем надані додаткові письмові пояснення по справі (а.с.92-93).

          Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що рішення було прийнято ним правомірно.

          Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.81,101), відповідно до якої, відповідач зазначає, що валові витрати позивача не підтверджуються наданими ним договором та актами виконаних робіт, оскільки вони не містять даних про фактичне виконання наданих послуг та використання наданих ПП «Стілар» послуг в господарської діяльності позивача.

          Третя особа у судове засідання не з’явилася, надіслала письмові пояснення (а.с.97), відповідно до яких підтримала правову позицію позивача та позовні вимоги.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленз Інтернешнл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.09.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008р. по 30.09.2009р.

За наслідками перевірки ДПІ в м. Сімферополі складено акт № 1358/23-2/36115558 від 25.12.2009р. (далі - Акт перевірки) (а.с.9-36), яким були встановлені порушення п.1.32.ст.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р. зі змінами та доповненнями та встановлено заниження податку на прибуток за період з 29.09.2008 по 30.09.2009 всього у сумі 49493 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 41893 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 7600 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ в м. Сімферополі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 14.10.2010р. (а.с.86) на загальну суму 63581,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 49493,00 грн. та штрафні санкції в сумі 14088,00 грн.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов до висновку про наявність порушень з боку позивача виходячи з того, що при перевірці питання правомірності віднесення у валові витрати «юридичних послуг», отриманих від ПП «Стилар» було встановлено порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем був укладений договір про надання юридичних послуг №23 від 02.03.2009 р. з ПП «Стилар» (а.с.54-56).

У ході виконання вказаного договору були складені акти про приймання виконаних робіт (а.с.57-63): Акт № 1 від 02.06.2009 р. в сумі 40000 грн., в .т. ч. ПДВ 666,67 грн.; Акт № 2 від 03.06.2009 р. в сумі 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; Акт № 3 від 08.06.2009 р. в сумі 30000 грн., в т.ч. ПДВ 5000,0 грн.; Акт № 4 від 16.06.2009 р. в сумі 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; Акт № 5 від 18.06.2009 р. в сумі 8200 грн., в т.ч. ПДВ 1366,66 грн.; Акт № 6 від 24.06.2009 р. в сумі 19370 грн., в т.ч. ПДВ 3228,33 грн.; Акт № 7 від 13.07.2009 р. в сумі 30400грн., в т.ч. ПДВ 5066,66 грн.

Із змісту вказаних актів вбачається, що у всіх вказаних актах, вказані ідентичні виконані роботи (надані послуги): перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надана допомога замовнику з підготовки та вірному оформленню вказаних документів; підготовка та укладання різного роду договорів, які укладались замовником з іншими підприємствами та громадянами, надана допомога відносно організації контролю за виконанням дійсних договорів; надані консультації, висновки, довідки по правовим питанням, які виникли у діяльності Замовника.

Як вбачається з акту перевірки (а.с.18), відповідачем встановлено, що посадовими особами ТОВ «Ленз Інтернешнл» до перевірки, крім договору та актів про приймання виконаних робіт не були надані інші документи, що могли б підтвердити фактичне виконання зазначених послуг та використання цих послуг в його господарській діяльності, а саме, акти виконаних робіт не містять даних про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Договір є типовим, в ньому відсутня будь-яка вказівка на характер та тематику наданих послуг. Акти виконаних робіт не містять будь-якої конкретизації юридичних послуг (які саме внутрішні документи відповідають або не відповідають вимогам законодавства, які договори було підготовлено або укладено, як відбувався контроль за виконанням укладених договорів. Які саме були надані висновки, довідки по правовим питанням, по яким питанням надані консультації), які б підтвердили надання таких послуг ГІП «Стилар» та використання цих послуг в його господарській діяльності.

Відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до положень п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2. вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків

тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що у ході ведення господарської діяльності, а також при формуванні валових витрат, суб’єкти господарювання повинні керуватися документами, що оформленні з дотриманням вимог, які пред’являє до них діюче законодавство, оскільки тільки таки документи використовуються при веденні бухгалтерського обліку господарських операцій, який в силу положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством та на підставі даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Як вбачається з актів, складених між позивачем та контрагентом ПП «Стілар», вони є відтворенням предмету договору про надання юридичних послуг та містять загальні данні про загальний вид робіт (послуг), що були виконані.

При цьому, вказані акти не містять даних про проведення фактичних розрахунків з контрагентом, а також не містять даних про конкретизацію виконаних робіт (послуг) з зазначенням змісту та обсягу таких робіт (послуг), що призводить до відсутності підстав вважати, що факт надання послуг, вказаних в актах виконаних робіт став підставою одержання доходу в здійсненні конкретної господарської діяльності підприємства та забезпечив ефективність фінансово-господарської діяльності, отже витрати на здійснення цієї діяльності не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

          У порядку ч. 1 ст. 71 КАС України позивачем не надано доказів наявності у нього первинних документів, в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

          Матеріали справи також не містять доказів підтвердження здійснення позивачем витрат на виконання договору, укладеного з ПП «Стилар».

Відповідно до положень частин 1, 4 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача та третій особи на наявність фактичного проведення вказаних робіт (послуг) з виконання умов договору про надання юридичних послуг, а також надані на підтвердження цих обставин документи, оскільки вони не містять в собі інформації про виконання цих послуг саме ПП «Стилар» за умовами договору про надання юридичних послуг, отже не можуть свідчити про здійснення позивачем витрат на оплату послуг ПП «Стилар» та про фактичне надання таких послуг ПП «Стилар», в результаті яких були створені ці документи, надані консультативні послуги або послуги у допомозі позивачу по складанню документів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем, правильно, з урахуванням всіх обставин та відповідно до діючого законодавства було встановлено порушення позивачем п.1.32.ст.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлено необґрунтоване завищення позивачем валових витрат на суму 197970 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009 року у сумі 167570 гри., за 3 квартал 2009 року у сумі 30400 грн., внаслідок включення їх складу витрат на отримання консультаційних та юридичних послуг без підтвердження належності цих послуг до власної господарської діяльності підприємства.

Враховуючи викладене, прийняте на підставі висновків акту перевірки податкове повідомлення – рішення №0000152301/0 від 14.01.10р. є правомірним, отже скасуванню не підлягає, в зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 30.03.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                         Маргарітов М.В.