Вирок № 92017157, 06.10.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2192/20

06 жовтня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Пузирко В. В.

прокурора Штефусь С. М., Ктр`яков С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, заступника командира роти глибинної розвідки з озброєння військової частини А1994, лейтенанта, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом осіб офіцерського складу та проходячи військову службу на посаді заступника командира роти глибинної розвідки з озброєння військової частини А1994, діючи з необережності, усупереч вимог ст. ст. 11, 16, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.13 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04 серпня 2000 року №1225, п.п.5.18.3.2, 6.2.9 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затверджене наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300, вчинив попередньо дії пов`язані з порушенням правил зберігання військового майна, не передбачивши можливості настання наслідків у вигляді втрати іншого військового майна, хоч повинен був і міг їх передбачити, як наслідок у період з 08.09.2018 р. по 20.10.2018 р. у місці служби - місці табірного збору підрозділу військової частини А1994 на базі військової частини А4152, яка дислокована у с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області втратив ввірений для службового користування тепловізійний приціл ARCHER TSA-11/40-640, №654037, загальною вартістю 262984 грн. 40 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив втрату ввіреного для службового користування іншого військового майна внаслідок порушення правил його зберігання, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 413 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що дійсно у період з 08.09.2018 р. по 20.10.2018 р. у місці служби - місці табірного збору підрозділу військової частини А1994 на базі військової частини А4152, яка дислокована у с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області втратив ввірений для службового користування тепловізійний приціл ARCHER TSA-11/40-640, №654037. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати та обрати йому покарання не пов"язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 413 КК України правильна, оскільки обвинувачений вчинив втрату ввіреного для службового користування іншого військового майна внаслідок порушення правил його зберігання, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 по місцю служби характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей.

Враховуючи викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його відношення до скоєного злочину, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів, йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 413 КК України ближче до нижньої межі - 1 рік позбавлення волі.

Суд, у відповідності до ст.75 КК України та враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, особисте ставлення до вчиненого, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні заявив в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини А1994 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, а саме за втрату тепловізійного прицілу ARCHER TSA-11/40-640, №654037 в сумі 252984 грн. 40 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений прокурором цивільний позов визнав в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги заявлені прокурором ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 373-375 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66-67, 75, 76, ч.2 ст.413 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.413 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України покласти нагляд за засудженим ОСОБА_1 на командира військової частини, а у випадку звільнення його з військової служби на органи з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні, який діє в інтересах держави Міністерства оборони України, в особі військової частини А1994 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , інд. код. НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на користь військової частини А1994 (Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, буд. 7, Код ЄДРПОУ 26615681, р/р НОМЕР_3 в Державна казначейська служба України місто Київ, МФО 820172) грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди заподіяної злочином в сумі 252984 грн. 40 коп. за втрату 1 тепловізійного прицілу ARCHER TSA-11/40-640, №654037.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяЛ. А. Грипіч