Вирок № 92017154, 06.10.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2131/20

06 жовтня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Пузирко В.В. ,

за участі прокорорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця смт. Летичів, Хмельницької області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, розлученого, із професійно - технічною освітою, несудимого, військовослужбовеця військової служби за контрактом осіб сержантського та старшинського складу, начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини А1994, прапорщика, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.413 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом осіб сержантського та старшинського складу та проходячи військову службу на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини А1994, діючи з необережності, усупереч вимог ст.ст. 11, 16, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.13 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225, п. 5.18.3.2 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затверджене наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року N 300, вчинив попередньо дії пов`язані з порушенням правил зберігання військового майна, не передбачивши можливості настання наслідків у вигляді втрати іншого військового майна, хоч повинен був і міг їх передбачити, як наслідок у період з 26.10.2019 по 07.11.2019 року у місці служби - місці табірного збору підрозділу військової частини А1994 на базі військової частини А4152 (дислокована у с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області) втратив ввірений для службового користування прилад нічного бачення AN/PVS-14, №74350168, загальною вартістю 73 127 грн. 55 коп., чим вчинив втрату ввіреного для службового користування іншого військового майна внаслідок порушення правил її зберігання, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 413 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, підтвердив фактичні обставини справ, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати та обрати йому покарання не пов`язане з позбавленням волі. Цивільний позов прокурора визнав повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 413 КК України правильна, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду, внаслідок порушення правил зберігання втратив ввірений для службового користування прилад нічного бачення AN/PVS-14, №74350168.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України не встановлено.

Враховуючи викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів, слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 413 КК України ближче до нижньої межі - 1 рік позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, приймав участь в АТО, є учасником бойових дій, по місцю проходження військової служби характеризується позитивно, на його утриманні перебуває одна малолітня дитина, частково добровільно відшкодував завдані збитки .

Суд, у відповідності до ст.75 КК України та враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, особисте ставлення до вчиненого, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки у відповідності до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні заявив в інтересах держави- Міністерства оборони України в особі військової частини А1994 цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 71127 грн. 55 коп. за втрату приладу нічного бачення AN/PVS - 14, №74350168.

Суд вважає, що позовні вимоги заявлені прокурором, в частині відшкодування завданої шкоди, ґрунтуються на законі, а саме ст.1160 ЦК України і підлягають до задоволення.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись 349,369-374 КПК України, ст.50,65,66,67,75,76, ч.2 сит.413 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.413 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, поклавши здійснення такого нагляду за ОСОБА_3 на командира військової частини, а вразі його звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини А1994 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , інд. код. НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , на користь військової частини А1994 (35604, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, буд. 7, Код ЄДРПОУ 26615681, р/р НОМЕР_3 в Державна казначейська служба України місто Київ, МФО 820172) грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди заподіяної злочином на суму 71127 грн. 55 коп. за втрату 1 приладу нічного бачення AN/PVS - 14, №74350168.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяЛ. А. Грипіч