Ухвала суду № 9200799, 08.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2010 р. м. Донецьк

справа № 2-а-13699/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі

за участю представника

позивача Агейченковій К.О.

Михайлової О.Ю. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м.Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 року по справі № 2-а-13699/09/0570 за позовом

до

про

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009р. по справі №2-а-13699/09/0570 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2010 р. м. Донецьк

справа № 2-а-13699/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі

за участю представника

позивача Агейченковій К.О.

Михайлової О.Ю. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м.Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 року по справі № 2-а-13699/09/0570 за позовом

до

про

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009р. Державне підприємство "Сніжневуглезбут" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позову позивач вказав, що в результаті проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01,04.2007р. по 31.03.2009р. складено відповідний акт №601/23-32541267 від 03.08.2009р.

На підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000022000/0 від 14.08.2009р. про визначення (сплату) суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток в сумі 108657 грн. у тому числі штрафних санкцій 28772 грн., застосованих за порушення п.п.5.2.1 ст.5, абз. 44 п.п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; №0000012000/0 від 14.08.2009р. про визначення суми податку на додану вартість в сумі 95861 грн., у тому числі штрафних санкцій 31954 грн., застосованих за порушення п.п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зменшення валових витрат у сумі 278850 грн. за 2008 рік та 40689 грн. за 2009 рік не відповідають Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та нормативним актам ДПА України.

По суті ДП "Сніжневуглезбут" є посередником між постачальниками та покупцем (ДП "Вугілля України"). Усі послуги, витрати та робота по транспортуванню вугілля отримані ДП "Сніжневуглезбут" у тому ж періоді пред'являються виробниками вугілля.

ДП "Сніжневуглезбут" в перевіряємому періоді отримало послуги від ДП "Вугілля України" по договору №30-07/2 ЕН, що найшло відображення в бухгалтерському обліку підприємства на підставі первинних документів - рахунків, податкових накладних та платіжних документів.

Отримання послуг, робіт від ДП "Вугілля України" на підставі первинних документів відображено в журналі ордеру №3 та відомості 3.3 по рахунку 631.

Операції з постачання послуг, робіт відображені в журналі ордеру №3 та відомості 3.3 порахунку 361.

Згідно умов договору Ж30-07/2-ЕН укладеному між ДП "Сніжневуглезбут" та ДП "Вугілля України" у період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. підприємством було отримано від ДП "Вугілля України" наступні послуги: відшкодування транспортних витрат, простій вагонів, транспортування недовантаженого вугілля, транспортні послуги, плата за використання вагонів відшкодування витрат по переадресуванню вагонів.

При проведенні планової виїзної перевірки відповідачу були надані податкові накладні, рахунки, реєстри перевізної плати, платіжні документи, які необгрунтовано не були прийняті до уваги.

Первинним документом, який підтверджує факт здійснення першої події, є податкова накладна, яка згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону є документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тому позивач вважав, що ними було правомірно віднесено суму 63907 грн., в тому числі: 2008 рік - 55770 грн., 2009 рік - 8137 грн. до податкового кредиту, оскільки факт отримання послуг від ДП "Вугілля України" підтверджується умовами Договору, податковими накладними, а також тим, зокрема, що ДП "Сніжневуглезбут" здійснив оплату за послуги, отримані від ДП "Вугілля України".

Висновки акту в частині завищення валових витрат у сумі 319539 грн. не відповідають плі.5.2.1 ст.5 та п.п. 11.2.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки перевіряючими не враховано, що відповідно до п.п.7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим. Крім того, правомірність віднесення до складу валових витрат підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 310729,44 грн.

Факт наявності розрахункових та платіжних документів підтверджують дату списання коштів з банківського рахунку ДП "Сніжневуглезбут" на оплату товарів (робіт, послуг) та підтверджений первинними документами, кореспонденцією рахунків по обліку господарських операцій та регістрами синтетичного та аналітичного обліку підприємства.

Крім того, в акті перевірки неправомірно зазначений висновок про відсутність первинних документів підтверджуючих факт отримання послуг від ДП "Вугілля України" по договору №30~07/2-ЕН, адже факти отримання послуг підтверджені належним чином оформленими рахунками та податковими накладними.

Форми первинних документів податкового обліку встановлені діючим податковим законодавством, а саме п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлена форма первинного податкового документа - податкової накладної. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) та є податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Законодавчих норм по встановленню форм документів податкового обліку, їх ведення та зберігання - крім податкової накладної, не існує.

Підприємство просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000022000/0 та № 0000012000/0 від 14.08.2009р.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення скарги заперечував, а представник відповідача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено наступне.

В результаті перевірки ДП "Сніжневуглезбут" з питань дотримання вимог податкового законодавства відповідачем було складено Акт від 03.08.2009р. №601/23-32541267 яким виявлено порушення п.п.5.2.1 ст.5, абз. 44 п.п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок".

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000022000/0 на суму 108657 гри. та № 0000012000/0 на суму 95861 гривень.

Згідно умов договору №30-07/2-ЕН укладеному між ДП "Сніжневуглезбут" та ДП "Вугілля України" (далі за текстом Договір) у період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. підприємством було отримано від ДП "Вугілля України" наступні послуги: відшкодування транспортних витрат, простій вагонів, транспортування недовантаженого вугілля, транспортні послуги, плата за використання вагонів відшкодування витрат по переадресуванню вагонів.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

При цьому, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону визначено, що валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перелік витрат, які не підлягають включенню до складу валових, наведено у п.5.3 статті 5 даного Закону України, а обмеження щодо включення до складу валових витрат подвійного призначення у пунктах 5.4 - 5.11.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п 7.5 ст.7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Первинним документом, який підтверджує факт здійснення першої події, є податкова накладна, яка згідно п.п.7.2.3 и.7.2 ст.7 вказаного Закону є одночасно і розрахунковим документом.

Таким чином, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тому суд правильно вважав, що позивачем було правомірно віднесено суму 63907 грн., в тому числі: 2008 рік - 55770 грн., 2009 рік - 8137 грн. до податкового кредиту, оскільки факт отримання послуг від ДП "Вугілля України" підтверджується умовами Договору, наданими у судове засідання відповідними рахунками-фактурами, актами приймання виконаних робіт (послуг), податковими накладними, а також тим, що ДП "Сніжневуглезбут" здійснив оплату за послуги, отримані від ДП "Вугілля України".

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці, у тому числі витрати с придбання електричної" енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статі.

В Акті перевірки зазначено, що ДП "Сніжневуглезбут" в порушення вимоги абз.4 п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" завищені валові витрати на загальну суму 319 539 грн. в частині віднесення до складу валових витрат, чи будь-яких витрат, які на думку перевіряючих не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому відповідачем не враховано, що відповідно до п.п.7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим. Крім того правомірність віднесення до складу валових витрат підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 310729,44 грн.

Крім того, п.п. 11.2.1. Закону визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обіг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів, або оприбуткування товарів, послуг. ДП "Сніжневуглезбут" в перевіряємому періоді перерахувало ДП "Вугілля України" кошти на оплату товарів (робіт, послуг), що підтверджується розрахунковими та платіжними документами на загальну суму 310729,44 грн.

Таким чином, висновки Акту в частині завищення валових витрат у сумі 319539 грн. не відповідають п.п.5.2.1 ст.5 та п.п 11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, в акті перевірки необґрунтовано зазначено про відсутність первинних документів підтверджуючих факт отримання послуг від ДП "Вугілля України" по договору N 30-07/2-ЕН, адже факти отримання послуг підтверджені належним чином оформленими Договором, рахунками-фактурами, актами приймання виконаних робіт (послуг), податковими накладними, а також тим, що ДП "Сніжневуглезбут" здійснив оплату за послуги, отримані від ДП "Вугілля України". Зазначені документи є первинними документами, містять відомості про господарську операцію, підтверджує її здійснення та мають всі необхідні обов'язкові реквізити, відповідно ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, суд правильно вважав, що вимоги абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 зазначеного Закону стосуються документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а не бухгалтерського. Правила ведення податкового обліку податку на прибуток встановлені ст. 1 і зазначеного Закону, та не містять будь-яких обмежень щодо переліку документів, обов'язків ведення ті ін.

Форми первинних документів податкового обліку встановлені п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме встановлена форма первинного податкового документа - податкової накладної. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) та є податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином судом справу вирішено правильно без порушень норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009р. по справі №2-а-13699/09/0570 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: