Ухвала суду № 9200792, 14.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції Кододова О.В.

Суддя-доповідач Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2010 року справа № 29/365а/5006

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Арабей Т.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Л.О. за участю представників: від позивача: не зявився від відповідача: Рєпіна К.В. довіреність від 11.01.10р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову господарського суду Донецької області від 26 листопада 2009р. у справі №29/365а/5006 (суддя Кододова О. В.) за позовом Приватного підприємства "Албір" до

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000032320/0 від 30.10.2006р., №000002232/0 від 30.10.2006р.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Донецької області від 26 листопада 2009р. по справі №29/365а/5006 задоволено позов Приватного підприємства «Албір» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 30.10.2006р. № 0000032320/0, № 000002232/0.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2006р., за результатами якої складений акт від 19.10.06р. № 1826/23-711-1/31317706 та прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 30.10.06р. № 0000032320/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 94095,30грн., у тому числі основний платіж 72381,00грн., штрафні (фінансові) санкції 21714,30грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,

- від 30.10.06р. № 000002232/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2006р. в сумі 132804,00грн.

Підставою для прийняття наведених рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.14 ст. 1, п. 6.2, п. 6.5 ст. 6, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач вважає, що позивачем неправомірно було застосовано нульову ставку ПДВ відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» по операціям з траспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі укладених з нерезидентами договорів на траспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.06р. № 7/06, від 06.04.04р. № 07-04/04, від 03.02.06р. № 1/02-06, від 01.07.05р. № 01-07, від 04.11.03р. № 22-11/03, від 08.07.02р. № 20-07/02, від 26.02.04р. № 33, від 23.12.04р. № 25-6/106/12, та на підставі договору доручення від 04.11.03р. № 21-11/03 за червень 2006року були надані нерезидентам: ВАТ «Торговий дім АДК», компанії «ALLIED CARBON LLP» (Великобританія), VERACO LLC (США) компанії «CHEMFERT LTD», фірмі «Metcoal S.A. (Женева, Швейцарія), Московському представництву фірми «Юніферт Інтернаціональ» (Ліван) послуги з траспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

З метою виконання своїх зобовязань по договорам з нерезидентами, позивач уклав договір від 23.12.2004р. №25-6/106/12 на проведення робіт з навантаження, перевантаження вантажів з резидентами України ДП «Маріупольський торговий порт».

За приписами ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність” транспортно-експедиторська діяльність це - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга за своїм змістом є - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем від свого імені, але за дорученнями і за рахунок контрагентів-нерезидентів було укладено з підприємствами-резидентами України договори про надання послуг з навантаження та перевантаження товарів, що згідно до ст. 1011 ЦК України є комісійною діяльністю.

Пунктом 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

За приписами п.1.14 цього Закону супутні послуги це - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що послуги з навантаження та перевантаження товарів є послугами, супутніми експорту, а тому позивачем правомірно було застосовано нульову ставка податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову господарського суду Донецької області від 26 листопада 2009р. по справі №29/365а/5006 - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 26 листопада 2009р. по справі №29/365а/5006 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 квітня 2010року . Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 квітня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Арабей Т.Г.

Білак С.В.