Ухвала суду № 9200553, 11.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суду І інстанції-Островська О.П.

Суддя-доповідач-Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2010 року справа № 2а-26557/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Шаптала Н.К., Міронової Г.М.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю:

представника позивача Овчаренко Д.О., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по адміністративній справі № 2а-26557/09/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" до

про 1)Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

2)Головного управління державного казначейства України в Луганській області

стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" звернулося до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість в розмірі 1 280 278,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за даними декларацій за червень 2009 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі №2а-26557/09/1270 задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 1 280 278 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.

Не погодившись з судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську посилається на те, що факт наявності у позивача надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається непідтвердженим, оскільки на даний час отримані не всі відповіді по запитам на проведення зустрічних перевірок іногородніх підприємствпостачальників по ланцюгу до виробника. У зв'язку з чим, вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що призвело, на його думку, до неправильного вирішення спору.

Представник апелянта та ГУ ДКУ в Луганській області до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ГУ ДКУ в Луганській області просило розглянути справу за відсутністю їх представника.

Представник позивача підтримав рішення суду І інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності , перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП у м. Луганську, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16033508 НБ № 413004 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 19.01.2006 року (а.с. 8).

Позивачем на виконання вимог п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача СДПІ ВПП у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані з податкові декларації з ПДВ за травень 2009 року та за червень 2009 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 1280278,00 грн.

Відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», за результатами якої складено акт № 631/08-3/31380846 від 11.08.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009 року по 3 1.05.2009 року (а.с.18-38).

Перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за червень 2009 року в сумі 932 197,02 грн., однак дана сума не була відшкодована відповідачем. Заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 343142,98 грн. відповідачем неможливо підтвердити в звязку з неотриманням відповідей по зустрічним перевіркам ( а.с.37 т.1).

Суд вважає встановленим, що дії відповідача СДПІ ВПП у м. Луганську про часткове підтвердження сум бюджетного відшкодування згідно заявленої податкової декларації позивача, та не надання відповідних висновків для отримання такого відшкодування, не відповідають вимогам закону.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування- це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За приписами п. п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Приймаючи до уваги, що Закон України "Про податок на додану вартість" підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними. Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість ”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів,яка визначається податковим органом самостійно, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову суду І інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 р. у справі № 2-а-26557/09/1270 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 квітня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 14 квітня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.Г.Арабей

Судді Н.К.Шаптала

Г.М.Міронова