Ухвала суду № 91975430, 05.10.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 277/271/19

Провадження № 1-кп/0285/202/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

суддів Літвин О.О., Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Клечковської М.М.,

прокурора Мартинюка В.В.,

захисників - адвокатів Піки М.М., Врублевського М.М., Кока В.А.,

представника потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Нагорнюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 277/271/19 (12018060300000170) по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білка, Коростенського району, Житомирської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малий Яблунець, Ємільчинського району, Житомирської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин, Житомирської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Житомир, мешканця АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України

установив:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки строк дії запобіжних заходів спливає, розгляд кримінального провадження триває та продовжують існувати ризики, враховані при обранні їм запобіжного заходу у такому вигляді, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Піка М.М. покладаються на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Кока В.А. заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу своєму підзахисному на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України та визначити розмір застави.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі ст. 9 Конституції України, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів приходить до висновку, що тривале тримання під вартою може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W.v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p.15, §30).

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, колегія суддів приймає до уваги те, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, колегія суддів приймає до уваги те, що обвинувачений вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини під час умовно-дострокового звільнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який. Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні, тобто процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати та не зменшилися, і, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому умисного особливо тяжкого злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд не враховує доходи захисника Коки В.А., що сторона захисту надала вагомі докази гарантій того, що ОСОБА_4 не ухилятиметься від суду та виконуватиме усі покладені на нього судом обов`язки, не впливатиме на свідків, оскільки це спростовується даними про особу обвинуваченого, який під час умовно-дострокового звільнення не зробив належних для себе висновків та на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо-тяжкого злочинів, вчиненого із застосуванням насильства. На думку суду, процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема вчинення іншого кримінального правопорушення та ухилення від суду продовжують існувати. Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження, зокрема, те, що свідки не допитані, існує реальний ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків.

При цьому, наявність таких фактів, зазначених у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу, що обвинувачений ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не можуть бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, із врахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розміру застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177, 178, 183, 184, 194, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання захисника Коки В.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та визначення розміру застави - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 03 грудня 2020 року.

Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 грудня 2020 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Оскарження ухвали згідно положень КПК України не передбачено.

Головуючий:

Судді: