Ухвала суду № 91947813, 28.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8352/18

У Х В А Л А

28 вересня 2020 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участю скаржника ОСОБА_1 , її представника - адвоката Федорова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, Державне підприємство “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , на дії державного виконавця.

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться дана скарга.

В судове засідання особа, дії якої оскаржуються — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. та заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, Державне підприємство “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялявся судом належним чином. Заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, Державне підприємство “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 надали заяви про розгляд скарги у їх відсутність.

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Федоров А.Ю. заявив клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію, а саме: нежитлового приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 до вирішення даної скарги судом, обгрунтовуючи його тим, що на 10.10.2020 р. призначені торги щодо зазначеного нерухомого майна, оцінка якого наразі оскаржується. З метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , керуючись ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», представник скаржника просить зупинити передачу на реалізацію наведеного вище майна.

Скаржник ОСОБА_1 зазначенен клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.

Розглянувши зазначене клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Нормами ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У відповідності до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Питання забезпечення позову врегульовані статтями 149-153 ЦПК України, які містять положення щодо підстав, способів і порядку вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При цьому, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Тому у даному випадку суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

До аналогічних по суті висновків Верховний Суд дійшов в ухвалах від 29 жовтня 2018 року (справа № 766/10733/18-ц), від 12 листопада 2018 року (справа № 161/10648/18), від 05.06.19 року (справа № 752/3149/15-ц).

З огляду на наведене вище, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника скаржник про зупинення передачі майна, а саме: нежитлового приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 до вирішення скарги на реалізацію.

При цьому судом роз`яснюється, що скаржник має право звернутися до державного виконавця, щодо зупинення вчинення виконавчих дій в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника скаржника ОСОБА_1 – адвоката Федорова А.Ю. про зупинення передачі майна, а саме: нежитлового приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 до вирішення скарги на реалізацію, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: